Діагностика хворих із різними формами хронічного простатиту (ХП) є актуальною і далекою від вирішення проблемою. Проаналізовано й узагальнено роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, що дозволяє зробити висновок про недостатню ефективність існуючих методів діагностики даної патології. Це вимагає пошуку нових та вдосконалення існуючих методик діагностики різних форм ХП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-5

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою кольорової ультразвукової ангіографії проведено оцінювання кровопостачання передміхурової залози у 60-ти хворих із синдромом незапального хронічного тазового болю (категорія IIIБ) до та після лікування. Проведене дослідження надало змогу виявити у пацієнтів до лікування виражені порушення кровопостачання передміхурової залози. Включення в комплекс лікування пацієнтів II групи препарату тівортін (L-аргінін) за запропонованою схемою призвело до стимуляції функціонуючих артеріоловенозних шунтів, що сприяло ліквідації запального процесу у передміхуровій залозі.

Мета роботи - вивчення ефективності та безпечності застосування фітопрепарату амбовіт під час лікування хворих на хронічний абактеріальний простатит. Розглянуто аспекти етіопатогенезу хронічного простатиту та проаналізовано лікування 65 хворих з даною патологією. Пацієнти були поділені на 2 групи. I - одержувала стандартну терапію протягом 1 міс, II - на тлі стандартної терапії - фітопрепарат амбовіт по 20 капель або по 1 таблетці 3 рази на добу теж один місяць. Аналіз результатів лікування показує, що застосування амбовіту надає можливість добитися кращих результатів терапії хворих на хронічний абактеріальний простатит у порівнянні з I групою і досягти стійкого клінічного ефекту.

Лікування хворих з різними формами хронічного простатиту (ХП) є актуальною і далекою від розв'язання проблемою. Проаналізовано й узагальнено роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, що надає змогу зробити висновок про недостатню ефективність існуючих методів терапії даної патології. Це вимагає пошуку нових та вдосконалення існуючих методик лікування хворих з різними формами ХП.

Мета дослідження - вивчення ефективності та безпечності застосування ректальних супозиторіїв вітапрост та вітапрост форте під час лікування хворих на хронічний абактеріальний простатит (ХАП). Під спостереженням перебували 75 хворих на ХАП. Середній вік пацієнтів склав 28,2 +- 3,5 року (від 19-ти до 45-ти років), тривалість захворювання - від 8-ми міс до 5-ти років (у середньому 3,2 +- 1,2 року). Залежно від методики проведеної терапії хворих було розподілено на 3 групи. Пацієнти 1-ї групи (n = 25) одержували стандартне лікування згідно протоколу. У терапію хворим 2-ї групи (n = 25) було включено ректальні супозиторії вітапрос ("STADA"). Пацієнти 3-ї групи (n = 25) у комплексній терапії одержували ректальні супозиторії вітапрост форте. Усі 3 групи пацієнтів були співставні за діагнозом та віком. Контрольне обстеження, проведене після завершення курсу терапії, підтвердило зникнення запального процесу у передміхуровій залозі (ПЗ). Пацієнти відзначали значне зменшення суб'єктивних проявів, часто з повним зникненням больового синдрому, а також значне покращання загального стану та копулятивної функції. Ці показники були найкращими у пацієнтів 3-ї трупи. Заключення: призначення ректальних супозиторіїв вітапрост і вітапрост форте патогенетично обгрунтовано у разі ХАП, що надає змогу одкржати позитивні результати терапії та стійкий клінічний ефект. Пацієнти 3-ї групи, які одержували терапію супозиторіями вітапрост форте, мали найкращі результати у порівнянні з пацієнтами 2-ї групи, що доводить залежність ступеня ефекту від дози активної речовини - сампросту.

Серед чоловіків працездатного віку хронічний простатит є найбільш поширеним урологічним захворюванням, а притаманні для нього симптоми є частою причиною звернення за урологічною допомогою. Саме тому це виправдовує пошук нових методів обстеження та лікування пацієнтів з даною патологією. Мета дослідження - вивчення вмісту есенціальних мікроелементів (Zn, Cu, Mg) у крові і еякуляті й особливостей антиоксидантного захисту (АОЗ) у хворих на хронічний абактеріальний простатит (ХАП) і обгрунтування доцільності застосування полімікроелементних препаратів. Під спостереженням перебували 84 хворих на ХАП, зокрема 42 із синдромом запального хронічного тазового болю (категорія IIIA) і 42 хворих із синдромом незапального хронічного тазового болю (категорія IIIB). Мікроелементи Zn, Cu і Mg у цільній крові та еякуляті визначали за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії на апараті С-115 ПК. Аналіз стану АОЗ проводили на основі кількісного визначення каталази за А. Бахом і С. Зубковою і та супероксиддисмутази. Достовірне зниження мікроелементів Zn, Cu і Mg виявляли в обох групах хворих на ХАП. Більш виражене їх зниження спостерігали у пацієнтів із синдромом запального щонічного тазового болю. Також відзначено, що за тривалого перебігу ХАП відбувається зниження рівнів антиоксидантних ферментів. Тобто констатовано чіткий зв'язок між зниженням каталази і супероксиддисмутази у крові пацієнтів з ХАП та тривалістю захворювання. Більш виражене зниження було виявлено у пацієнтів із синдромом запального хронічного тазового болю. У результаті проведеного кореляційного аналізу виявлено, що між вмістом Zn, Cu і Mg у крові та ферментами АОЗ встановлена достовірна залежність. Заключення: за хронічного абактеріального простатиту відзначено зниження рівня цинку, міді та магнію як у крові, так і в еякуляті хворих. Дефіцит даних мікроелементів достовірно збільшується під час тривалого анамнезу захворювання. Більш значне зниження Zn, Cu і Mg простежується у хворих із синдромом запального хронічного тазового болю. Метаболічні зміни за наявності дефіциту Zn, Cu і Mg корелюютьють з дисбалансом у системі АОЗ, а саме зі зниженням рівня антиоксидантного захисту, що потрібно враховувати у лікуванні хворих на ХАП.

Мета дослідження - вивчення вмісту есенціальних макро- та мікроелементів (цинку, міді, магнію, заліза) у крові та еякуляті, аналіз особливостей антиоксидантного та імунного захисту у хворих на хронічний абактеріальний простатит (ХАП) і обгрунтування доцільності застосування поліелементних і імуномодулювальних препаратів. Під спостереженням перебувало 120 хворих на ХАП, зокрема 60 пацієнтів із синдромом запального хронічного тазового болю (категорія IIIA) і 60 хворих із синдромом незапального хронічного тазового болю (категорія IIIB). Мікроелементи у крові та еякуляті визначали за методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на апараті C-115 ПК. Стан антиоксидантного захисту розглядали на підставі кількісного визначення каталази за А. Бахом і С. Зубковою та супероксиддисмутази. Імунний статус аналізували за результатами визначення концентрації інтерлейкінів-6, -8 (ІЛ-6, ІЛ-8) та кількісного визначення альфа-фактора некрозу пухлин (alpha-ФНП) у сироватці крові за допомогою набору фірми "ВЕКТОР-БЕСТ" шляхом імуноферментного аналізу. Корекцію порушень у біоелементному статусі та імунному захисті проводили шляхом призначення хворим додатково до стандартної терапії поліелементного комплексу та інтерферону альфа-2b. Достовірне зниження мікроелементів Zn, Mg та Fe і підвищення Cu констатували в обох групах хворих на ХАП. Також зазначено, що за тривалого перебігу ХАП відбувається зниження рівнів антиоксидантних ферментів. Спостережено достовірне підвищення концентрації у крові прозапальних цитокінів в обох групах хворих на ХАП. Особливо значне підвищення спостерігалося у сироватці крові ІЛ-8. Під впливом лікування фіксували вірогідну позитивну динаміку покращання біоелементного складу крові та еякуляту, підвищення рівня антиоксидантних ферментів та зниження концентрації прозапальних цитокінів у крові хворих на ХАП. Заключення: за ХАП відзначають зниження рівня Zn, Mg і Fe та підвищення рівня міді як у крові, так і в еякуляті хворих. Метаболічні зміни за наявності дефіциту Zn та надлишком Cu корелюють з дисбалансом в антиоксидантній системі, а саме - зі зниженням рівня антиоксидантного захисту. Також спостережено підвищення у сироватці крові концентрації прозапальних цитокінів, особливо у хворих із синдромом запального хронічного тазового болю. Включення у комплексне лікування хворих на ХАП поліелементного комплексу та інтерферону альфа-2b покращує макро- та мікроелементний статус крові та еякуляту, посилюючи антиоксидантний та імунний захист.

Серед чоловіків працездатного віку хронічний простатит (ХП) є найбільш поширеним урологічним захворюванням, а притаманні для нього симптоми є частою причиною звернення за урологічною допомогою. Тому це виправдовує подальший пошук нових методів обстеження та лікування пацієнтів з даною патологією. Мета дослідження - вивчення вмісту цинку та міді у крові та еякуляті, аналіз особливостей антиоксидантного захисту у хворих на хронічний абактеріальний простатит (ХАП). Під спостереженням перебували 120 хворих на ХАП, зокрема 60 із синдромом запального хронічного тазового болю (СЗХТБ) - категорія IIIA і 60 хворих із синдромом незапального хронічного тазового болю (категорія IIIB). Мікроелементи цинк і мідь у цільній крові та еякуляті визначали за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії на апараті С-115 ПК. Стан антиоксидантного захисту виявляли на основі кількісного визначення каталази за А. Бахом і С. Зубковою та супероксиддисмутази. Достовірне зниження вмісту цинку і підвищення вмісту міді у крові та еякуляті відзначали в обох групах хворих на ХАП. Більш виражене зниження вмісту цинку і підвищення вмісту міді спостерігалось у пацієнтів із СЗХТБ. Також констатовано, що під час тривалого перебігу ХАП відбувається зниження рівнів антиоксидантних ферментів. Більш виражене зниження спостерігалося у пацієнтів із СЗХТБ. У результаті проведеного кореляційного аналізу виявлено, що між вмістом цинку, міді в крові та ферментами антиоксидантного захисту встановлено достовірну залежність. Заключення: за ХАП виявлено зниження вмісту цинку та підвищення вмісту міді, як у крові, так і в еякуляті хворих. Більш значне зниження вмісту цинку та підвищення вмісту міді простежується у хворих із СЗХТБ. Метаболічні зміни за наявності дефіциту цинку та надлишком міді корелюють з дисбалансом в антиоксидантній системі, а саме зі зниженням рівня антиоксидантного захисту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-5

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.63 + Р698-5

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено діагностики та покращено лікування хворих на хронічний абактеріальний простатит (ХАП) шляхом комплексного вивчення особливостей макро- і мікроелементного обміну, імунного статусу, антиоксидантного захисту, стану ендотеліальної функції та обгрунтувано запропоновані комплексні схеми терапії із доведенням їх ефективності. Встановлено вірогідний дефіцит в крові та еякуляті хворих на ХАП вмісту цинку, магнію, заліза та підвищення міді. Більш вираженим для цинку він був у випадках ЄЗХТБ, а для магнію та заліза - СНХТБ. Вміст міді достовірно вищий був в біоматеріалах хворих із ЄЗХТБ. Інтенсивність змін в біоелементному статусі підпорядковується тривалості захворювання. Крім того, вони чіткіше простежуються за результатами аналізу їх вмісту в крові, що має суттєве значення для клінічної практики. Доведено, що наявність дисбалансу в системі макро- та мікроелементів є одним із патогенетичних механізмів розвитку та прогресування ХАП. Відмічено зміни в системі антиоксидантного захисту у зазначеній категорії хворих, які більш проявляються при СЗХТБ та призводит до більш тривалого перебігу захворювання. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом в крові цинку і зворотній між міддю та рівнем антиоксидантних ферментів. Спостерігається достовірне підвищення прозапальних цитокінів в крові хворих на ХАП, більшою мірою при СЗХТБ. Відмічено порушення ендотеліальної функції, особливо у хворих із СНХТБ. Доведено діагностична цінність визначення рівня ендотеліну-1 у хворих на ХАП. Запропоновано удосконалені схеми лікування хворих на ХАП із застосуванням додатково до стандартної базової терапії поліелементного комплексу, L-аргініну й інтерферону альфа-2b в різних їх варіантах, з метою покращення його ефективності. Включення перерахованих медичних препаратів дозволило забезпечити оптимальну корекцію дизелементозу, нівелювати дію оксидантного стресу, покращити ендотеліальну функцію. Доведено результативність і безпечність їх використання в рекомендованих дозуваннях, із одночасним забезпеченням підвищення ефективності лікування, що проявилося у поліпшенні якості життя хворих (за системою IРSS) на 79,4% та 77,7% відповідно при СЗХТБ (кат. IIIА) та СНХТБ (кат. ІІІВ).