Розглянуто проблему функціонування постмодерністської модифікації жанру притчі як конструктивної основи творів сучасного британського прозаїка Д.Барнса. Здійснено систематизацію теоретичних досліджень притчі в синхронічному та діахронічному аспектах. Проведено порівняльний аналіз поетики жанрових модифікацій притчі XX ст. у контексті концепції "відкритого твору". Доведено самостійність постмодерністської притчі як жанрової модифікації. Визначено місце творчості Д.Барнса в сучасному літературному процесі. За результатами аналізу функцій допоміжних жанрових кліше масової літератури в архітекстуальній структурі романів Д.Барнса доведено визначальну роль притчі як першоелемента творів письменника. Своєрідність реалізації притчі у творчості Д.Барнса досліджено на рівні часової та просторової організації художнього світу, типології персонажів, символіки та алгоризму.

На новітньому мовному матеріалі проведено комплексне лінгвістичне досліджння способів поповнення словникового складу німецької мови кінця XX - початку XXI ст. Удосконалено системи критеріїв ідентифікації лексичних інновацій, із застосуванням функціонального підходу розкрито роль і механізми впливу конкретних соціальних чинників на появу неологізмів у німецькій мові. Вперше комплексно проаналізовано формування та перетворення когнітивних структур з погляду їхнього закріплення за елементами лексичної системи. Вперше шляхом багатоаспектного аналізу описано лінгвокогнітивні механізми неологізації німецької мови та моделі, які виникли внаслідок їхньої дії. Проаналізовано механізми неоконцептуалізації та неокатегоризації, внаслідок дії яких відбувається переосмислення раніше отриманих знань.

Відстежено поетапну трансформацію хронологічних і семантичних меж поняття "вікторіанство" у гуманітарному дискурсі XX ст.; визначено онто- й епістемологічні передумови "вікторіанського відродження" 1960-х рр., фактори позитивної та негативної реміфологізації вікторіанського метанаративу тощо; окреслено основні етапи конституювання сучасної візії вікторіанства як культурфілософського феномена.

Роман австралійського письменника Пітера Кері "Джек Меггс" розглянуто як приклад специфічної жанрової модифікації постколоніального роману, зумовленої певною амбівалентністю сучасного неовікторіанського дискурсу у ставленні до імперської спадщини вікторіанської доби. Взаємодію роману з вікторіанським претекстом ("Великими сподіваннями" Ч. Діккенса) розглянуто крізь призму історично зумовленої специфіки австралійської "колоніальної травми" та її сьогоденних культурних проявів.

Висвітлено специфіку художнього діалогу літератури порубіжжя ХХ – ХХІ століть із кодовою надсистемою вікторіанства як історичного, соціального, аксіологічного, філософського, епістемологічного й художнього конструкту. Широкий спектр художніх текстів, що репрезентують жанрове, стилістичне, ідейно-філософське й тематичне розмаїття сучасної вікторіографії, досліджено крізь призму розробленої в дисертації матричної моделі рецепції вікторіанського метанаративу постмодерністською художньою свідомістю, із урахуванням домінантної інтерпретативної модальності (деструкції, деконструкції, реконструкції), модусу репрезентації (травма, пам’ять, ностальгія) та типу похідного наративу.

Сьогодні заклади освіти стають потужними агентами змін у напряму вкорінення й поширення європейських цінностей в українському суспільстві. Фокусуючись на європейських цінностях як на фундаменті національної освітньої реформи, розглянуто їх передусім як цінності в дії - невід'ємний компонент навчальної й наукової діяльності, управління освітою, забезпечення її якості, студентського самоврядування тощо. Розглянуто сучасні підходи в міждисциплінарних дослідженнях міжнародної конкурентоспроможності банківського сектору. Охарактеризовано мовну освіту в Україні у світлі мовної політики ЄС. Проаналізовано діджиталізацію історичної освіти України в умовах цифрової трансформації Європи. Висвітлено цінність самовдосконалення як чинник ефективної адаптації в умовах дистанційного навчання в період карантину пандемії СОVID-19. Досліджено явища критичного мислення і візуальний стереотип у медіа. Охарактеризловано інтелектуальну складову комунікації як частину наукового дискурсу. Досліджено процес формування гуманістичного світогляду підлітків у процесі вивчення сучасної української літератури в гімназії.