Розглянуто деякі питання, пов'язані з негативним впливом антропогенного забруднення довкілля на здоров'я населення. Висвітлено етапи розвитку політики (європейської та державної), процес зростання ролі громадськості України у вирішенні екологічних проблем. Виділено основні риси методології оцінки дії факторів середовища, запропоновано методику виміру впливу хімічного забруднення повітря та радіаційного чинника на здоров'я населення.

Розглянуто проблеми впливу факторів навколишнього середовища на стан генофонду популяції, методологію оцінки ризику від впливу мутагенів. Висвітлено основні шляхи профілактики генетично обумовленої патології, яка домінує у структурі захворюваності та смертності сучасного суспільства.

Рассмотрены проблемы влияния факторов окружающей среды на состояние генофонда популяции, методология оценки риска от влияния мутагенов. Освещены основные пути профилактики генетически обусловленной патологии, доминирующей в структуре заболеваемости и смертности современного общества.

Исследована государственная система мониторинга атмосферного воздуха Украины. Мониторинг осуществляется Гидрометеослужбой и СЭС в соответствии с действующим законодательством. Чтобы определить возможность использования результатов мониторинга в методологии оценки риска для здоровья населения, исследованы результаты его проведения в городских поселениях за 5 лет с 2002 по 2006 гг. (всего 1 222 744 пробы, превышения ПДК у 114 596-ти из них). Данные Гидрометеослужбы и СЭС не совпадают, также они сильно отличаются от тех данных, которые Украина представила на Белградской конференции в 2007 г. Сделаны выводы о необоснованности размещения постов наблюдения и перечня наблюдаемых веществ. Отмечено, что собранные данные сохраняются в разных форматах, не совпадают ни по городам, ни по годам. В целом система мониторинга Украины не согласуется с рекомендациями Европейского комитета по экологической политике и ВООЗ и не может быть использована для определения дозо-эффектных зависимостей в процедуре оценки риска.

В результате анализа выбросов 29-ти промышленных предприятий г. Запорожье на этапе идентификации определено 52 приоритетных химических вещества (17 из которых канцерогены) из общего списка, включавшего 80 химических поллютантов, которые могут оказывать вредное влияние на здоровье жителей города. С использованием программного комплекса ISC-Aermod были рассчитаны величины усредненных концентраций и установлены уровни канцерогенного и неканцерогенного риска для г. Запорожье от загрязнения атмосферного воздуха выбросами приоритетных промышленных предприятий. Величины индивидуального канцерогенного риска в г. Запорожье на протяжении всей жизни в рецепторных точках находятся в основном на уровне 10-й, что, в соответствии с системой критериев приемлемости, рекомендованной ВООЗ, требует разработки и проведения плановых оздоровительных мероприятий на территории города.

Розроблено методологічні критерії оцінки забруднення атмосферного повітря, яка базується на імовірнісному підході та враховує генотоксичність викидів від стаціонарних джерел забруднення. З використанням методології оцінки ризику для здоров'я населення проаналізовано та вдосконалено систему моніторингу атмосферного повітря санітарно-епідемічною службою. Охарактеризовано межі ризику для населення Запоріжжя та Києва. Розраховано аерогенні дозові навантаження. Розроблено наукові основи оцінки ризику мутагенної небезпеки забруднення атмосферного повітря. З використанням просторового аналізу індикаторів здоров'я запропоновано систему оцінки якості атмосферного повітря. Впроваджено етапи управління й інформування щодо ризику. Наведено пропозиції щодо пріоритету профілактичних і природоохоронних заходів для створення міжгалузевих програм.

Проведений аналіз народжуваності і смертності в промислових містах. Рівень народжуваності не забезпечує навіть простого відтворення населення. Диференціація народжуваності зумовлена, в тому числі, і відмінностями у віковій структурі жінок. Показано збільшення частки дітей, народжених матерями 15-19 років. Означені процеси найбільше представлені в містах з розвинутою металургійною промисловістю і постійним дуже сильним і сильним забрудненням атмосферного повітря. Визначені загальні і повікові коефіцієнти смертності для чоловіків і жінок: найбільше зростання смертності спостерігається в містах з постійним дуже сильним ступенем забруднення атмосферного повітря. Встановлено зниження середньої тривалості життя, очікуваного при народженні, а також по досягненні 15 і 60 років. Різниця між очікуваною при народженні тривалістю життя у чоловіків і жінок досягає 12 років. Виявлено, що відносний ризик смерті при 95%-вому рівні значущості найбільший в містах з дуже сильним забрудненням повітря і складає - 1.52 (1.51-1.54). Результати відображені в інформаційному листі Головам міських рад та начальникам управлінь охорони здоров'я міст (12.05. 1995, 1.06/5, МОЗ) та використовуються в педагогічному процесі ВНЗів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)0 + Р121.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Забруднення та санітарна охорона атмосферного повітря

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено сучасні проблеми охорони громадського здоров'я, гігієнічні проблеми дітей та підлітків, гігієнічні аспекти харчування населення. Охарактеризовано еколого-гігієнічну, біологічну, радіаційну безпеку та радіаційний захист населення України. Висвітлено санітарно-гігієнічні проблеми забезпечення військовослужбовців, проблеми організації гігієнічної науки та санітарної практики, санітарно-просвітницької роботи.

Обговорено сучасні проблеми охорони громадського здоров'я, законодавчі аспекти становлення системи громадського здоров'я. Розкрито ризики для здоров'я від дії факторів різної природи. Розглянуто проблеми охорони здоров'я молоді, працюючих та військовослужбовців, гігієнічні проблеми дітей та підлітків, гігієнічні аспекти харчування населення. Охарактеризовано еколого-гігієнічну, хімічну, біологічну та радіаційну безпеку населення України.

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.

Покажчик укладено на основі матеріалів проведених наукових досліджень, які були опубліковані науковцями Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях у період за 2001 - 2018 рр. Матеріали розташовано за проблемно-тематичним принципом, розділів - в алфавітному порядку авторів, зокрема наведено покажчик 44-х монографій з різних галузей знань,17-ти авторефератів дисертацій на ступінь доктора наук та 57-ми на ступінь кандидата наук.

Розглянуто сучасні проблеми охорони громадського здоров'я. Висвітлено демографічну ситуацію як індикатор громадського здоров'я у столичному економічному районі України. Визначено політику у сфері громадського здоров'я щодо подолання наслідків аварії на Чорнобильській електростанції. Зазначено сучасні проблеми громадського здоров'я. Розглянуто соціально-гігієнічний моніторинг як індикатор громадського здоров'я. Визначено безпечне лікарняне середовище - нову парадигму забезпечення охорони праці медичних працівників і мінімізації ризиків для пацієнтів тощо.

Присвячено 90-річчю від дня заснування Державної установи "Інститут громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України", її засновникам і науковим співробітникам, які присвятили своє життя служінню профілактичній медицині. Викладено основні етапи науково-практичної, організаційної та міжнародної діяльності установи, здобутки якої в галузі гігієнічної науки спрямовані на охорону довкілля та збереження здоров'я народу України. Розглянуто питання наукової та науково-практичної діяльності Інституту Марзяєва, розвитку наукових напрямів з проблем гігієни довкілля. Наведено шляхи розвитку досліджень профілактичної медицини дитинства. Зазначено проблеми контролю за якістю та безпекою продукції. Розглянуто гігієнічні проблеми харчування населення України.