На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обгрунтовано й експериментально апробовано засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл (ДМШ), якими є: єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва; опора на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізація всіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики завдяки педагогічній адаптації до специфіки ДМШ; організація змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного забарвлення дитячої творчості. Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона грунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу та передбачає розв'язання завдань опанування учнями "комплексного" інтонування, формування в них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва. Зроблено висновок, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяє позитивній динаміці кількісних і якісних показників їх естетичної вихованості.

Досліджено особливості розвитку особистісної рефлексії підлітків засобами художньої літератури. Проаналізовано теоретичні підходи щодо розуміння сутності, структури, рівнів, механізмів і чинників розвитку особистісної рефлексії підлітка-читача, з урахуванням його рефлексивної та читацької позицій. Розглянуто сучасні тенденції досліджень у галузі психології читання, виокремлено основні характеристики діалогічності художнього тексту, визначено етапи та способи організації діалогічної взаємодії з текстом у процесі вивчення творів української та зарубіжної літератури у загальноосвітній школі. З урахуванням одержаних результатів побудовано структурно-функціональну модель розвитку особистісної рефлексії підлітка-читача. Запропоновано визначення особистісної рефлексії підлітка як специфічного вияву його самоактивності, метою якої є осмислення власної особистості засобами рефлексивного аналізу, що сприяє актуалізації рефлексивної позиції у структурі внутрішньої позиції дорослого. Проаналізовано результати констатуючого етапу дослідження та виявлено істотний зв'язок між читацькою та рефлексивною позиціями у дітей підліткового віку з урахуванням складності, ієрархічності та узагальненості складових особистісної рефлексії (потреби у самопізнанні, предмета рефлексії, рефлексивних дій).

На підставі вивчення результатів формувального експерименту зроблено висновок, що застосування програми поетапної діалогізації взаємодії з художнім текстом у процесі вивчення творів художньої літератури, проміжною ланкою якої є формування читацької позиції, сприяє розвитку структури предмета особистісної рефлексії підлітків, її складності й ієрархічності, розширенню спектру рефлексивних дій.

Розглянуто й обгрунтовано необхідність доповнення традиційної системи початкової музичної освіти такими принципами, які зумовлюють актуальність завдань переходу від техногенної до антропогенної цивілізації, що характеризуються сучасними соціокультурними реаліями, нівелюванням переваги раціонально-логічних способів пізнання над емоційними.

Наведено теоретичне обгрунтування і практичне вирішення проблеми модернізації початкової музичної освіти в Україні, як складової загальної, що покликана протидіяти негативним тенденціям розвитку сучасного суспільства. Розроблено організаційно-методичну модель, яка виступає не як додатковий компонент музичного навчання молодших школярів, а як необхідна, органічна складова, що сприяє розвитку музичної освіченості молодших школярів. Запропоновано експериментально перевірену мотодику формування музичної освіченості молодших школярів.

Розглянуто основні положення щодо використання інформаційних технологій у практиці початкової школи. Виявлено головну мету впровадження комп'ютерного навчання у системі початкової музичної освіти. Наголошено, що сучасні комп'ютерні технології у мистецькій освіті учнів мають базуватися на ідеї інтеграції з традиційними навчальними методиками. Визначено доцільність застосування програмно-педагогічних засобів на уроках музики. Розкрито значення використання комп'ютерних програм для покращання опанування школярами необхідного обсягу знань та для вчителя музичного мистецтва у процесі підготовки до вивчення певних тем, зокрема, "Музичний звук", "Знакова система фіксації музичного звука", "Метроритм", "Основи формування ладоінтонаційного мислення" тощо. Констатовано, що інформаційні технології у початковій школі впливають на розширення можливостей самостійної навчальної роботи з предмета "Музика" із забезпеченням індивідуального темпу навчання, сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, підготовці учня, здатного адаптуватися до сучасного ритму життя, самостійно працювати над розвитком особистого інтелекту та культурного рівня.

Рассмотрены основные положения по использованию информационных технологий в практике начальной школы. Выявлена главная цель внедрения компьютерного обучения в системе начального музыкального образования. Отмечено, что современные компьютерные технологии в художественном образовании учащихся должны базироваться на идее интеграции с традиционными учебными методиками. Определена целесообразность применения программно-педагогических средств на уроках музыки. Раскрыто значение использования компьютерных программ для улучшения освоения школьниками необходимого объема знаний и для учителя музыкального искусства при подготовке к изучению определенных тем, в частности, "Музыкальный звук", "Знаковая система фиксации музыкального звука", "Метроритм", "Основы формирования ладоинтонацийного мышления" и другие. Констатировано, что информационные технологии в начальной школе влияют на расширение возможностей самостоятельной учебной работы по предмету "Музыка" с обеспечением индивидуального темпа обучения, способствуют сознательному усвоению учебного материала, подготовке ученика, способного адаптироваться к современному ритму жизни, самостоятельно работать над развитием личного интеллекта и культурного уровня.

The article investigates the fundamentals of use of information technologies in the practice of primary school. It denotes the main aim of introduction of computer training in the system of primary musical education and also defines the appropriateness of use of courseware in music lessons. In is underlined that the bse of information technologies influences creative development of a child, his active attitude to studies as well as better mastering the required body of knowledge/

Розкрито теоретичні основи застосування різних жанрів національного мистецтва у сфері початкової музикальної освіти, обгрунтовано домінантне значення цих жанрів для оновлення змісту музичної освіти. Проаналізовано шкільний репертуар в аспекті використання різножанрових творів як фольклорного, так і сучасного спрямування. З'ясовано необхідність домінування національного мистецтва в контексті розв'язання проблеми модернізації початкової музичної освіти, модель якої має базуватися на українському національному музичному репертуарі, теоретичних надбаннях української музичної педагогіки. Стверджено, що українське музичне мистецтво має естетичний вплив на особистість, педагогічне забезпечення якого грунтується на актуалізації емоційного переживання художніх образів, близьких до національного світосприймання особистості.

Раскрыты теоретические основы применения различных жанров национального искусства в сфере начального музыкального образования, обосновано доминантное значение этих жанров для обновления содержания музыкального образования. Проанализирован школьный репертуар в аспекте использования разножанровых произведений как фольклорного, так и современного направления. Подтверждена необходимость доминирования национального искусства в контексте модернизации начального музыкального образования, модель которой должна базироваться на украинском национальном музыкальном репертуаре и теоретических достижениях украинской музыкальной педагогики. Утверждается, что украинское музыкальное искусство производит эстетическое воздействие на личность, педагогическое обеспечение которого основывается на актуализации эмоционального переживания художественных образов, близких к национальному мировосприятию личности.

The article proves the dominating value of national art for renovation the content of music education of the pupils of elementary school. The author comes to the conclusion that ensuring dominance of national art in the educational repertoire guarantees forming of a personality with has the knowledge of native culture, developing her natural inclinations and abilities, recreate the emotional and esthetic, artistic and creative, moral and intellectual potential of the nation.

Обгрунтовано необхідність впровадження гуманно-естетичного підходу в навчально-виховний процес молодших школярів на уроках музики як головного напряму забезпечення модернізації початкової музичної освіти. Відзначено, що застосування гуманно-естетичногопідходу надасть можливість сформувати особистість з розвиненими емоційно-чуттєвою сферою та розумом, здатну створювати яскраве не тільки в мистецтві, але й у житті.

Обоснована необходимость внедрения гуманно-эстетического подхода в учебно-воспитательный процесс младших школьников на уроках музыки как главного направления обеспечения модернизации начального музыкального образования. Отмечено, что применение гуманно-эстетического подхода позволит сформировать личность с развитыми эмоционально-чувственной сферой и умом, способную создавать яркое не только в искусстве, но и в жизни.

The necessity of introducing humane and aesthetic approach to the educational process of primary school music lessons as the main guidelines for ensuring the modernization of primary music education. It is noted that the use of humane and aesthetic approach, allowing a person with a developed area of emotions and feelings and the mind, the power to create a bright, not only in art but also in life.

Розкрито сутність інтуїтивно-образного осягнення музичного мистецтва. Відзначено, що реформування мистецько-культурологічної освіти передбачає оновлення педагогічних технологій виховання мистецтвом. З'ясовано, що пріоритетність інтуїтивно-образного мислення у сфері сприймання полягає у можливості наблизити учнів до швидкого розуміння художньо-стильових, інтонаційних особливостей мистецьких творів до знаходження правильного рішення в складних мистецьких ситуаціях. Обумовлено, що від інтуїтивної художньо-образної установки, заданої вчителем, залежить зміст думок, почуттів, образів і асоціацій, що виникають у свідомості дітей. Виявлено, що набуваючи досвіду спілкування з мистецтвом, дитина завжди певним чином ставиться до нього, виявляє почуття задоволення чи обурення, при чому оцінка свідчить про певний рівень освоєння учнями культурних цінностей.

Раскрыта сущность интуитивно-образного постижения музыкального искусства. Отмечено, что реформирование художественно-культурологического образования предусматривает обновление педагогических технологий воспитания искусством. Выяснено, что приоритетность интуитивно-образного мышления в сфере восприятия заключается в возможности приблизить учащихся к быстрому пониманию художественно-стилевых, интонационных особенностей художественных произведений к нахождению правильного решения в сложных художественных ситуациях. Отмечено, что от интуитивной художественно-образной установки, заданной учителем, зависит содержание мыслей, чувств, образов и ассоциаций, возникающих в сознании детей. Выявлено, что приобретая опыт общения с искусством, ребенок всегда определенным образом относится к нему, проявляет чувство удовлетворения или негодования, причем оценка свидетельствует об определенном уровне освоения учащимися культурных ценностей.

The essence of intuitive comprehension-shaped music. Noted, the reform of artistic-cultural education provides updated educational technology education in art. It was found that the priority of intuitive creative thinking in the field of perception isthe ability to bring students to a rapid understanding of artistic styles, intonation features works of art to finding the right solution in a complex artistic situations. Stated that from an intuitive art-like setting, given a teacher depends on the content of thoughts, feelings, images and associations that arise in the minds of children. Revealed that the buying experience with art, the child is always in some way relates to him, showing a sense of satisfaction or resentment, and the score shows a certain level of development of students' cultural values.

З урахуванням необхідності інноваційних змін у змісті, доборі форм і методів музичного виховання дітей молодшого шкільного віку з метою формування особистості дитини як унікальної і творчої обгрунтовано використання різноманітних осучаснених форм музичного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Актуалізовано проблему музично-просвітницької діяльності як специфічного засобу реалізації творчих можливостей учнів і чинника їх загальнокультурного становлення. Охарактеризовано функції музично-театральної діяльності, що спрямовані на розвиток естетичної культури особистості. Описано різні форми проведення музичних занять у системі викладання предметів естетичного циклу: театр ляльок, музично-дидактичні ігри, комп'ютерні навчальні ігри. Наголошено, що застосування різноманітних осучаснених форм музичного навчання в початковій школі забезпечує його результативність, сприяє пробудженню творчої енергії дітей, активізує їх музично-практичну діяльність.

С учетом необходимости инновационных изменений в содержании, подборе форм и методов музыкального воспитания детей младшего школьного возраста с целью формирования личности ребенка как уникальной и творческой обосновано использование осовремененных форм музыкального обучения в общеобразовательных учебных заведениях. Актуализирована проблема музыкально-просветительской деятельности как средства реализации творческих возможностей учащихся и фактора их общекультурного становления. Охарактеризованы функции музыкально-театральной деятельности, направленные на развитие эстетической культуры личности. Описаны различные формы проведения музыкальных занятий в системе преподавания предметов эстетического цикла: театр кукол, музыкально-дидактические игры, компьютерные обучающие игры. Подчеркнуто, что применение описанных форм музыкального обучения в начальной школе обеспечивает его результативность, способствует пробуждению творческой энергии детей, активизирует их музыкально-практическую деятельность.

The article investigates methods of musical education for younger schoolchildren, which presuppose active practical musical activities for schoolchildren to acquire musical skills and habits as well as implement educational tasks and also develop music potential of children. Use of the different modernized methods of musical education in preliminary school ensures effectiveness of education contributes to the boost of creative energy of children and helps them reach their creative success.

Розглянуто питання розвитку особистісної рефлексії учнів старшого підліткового віку на уроках літератури. Проаналізовано структуру особистісної рефлексії у процесі вивчення літературних творів. Розкрито актуальність теми за умов орієнтації освітнього процесу на розвиток особистості.

Рассмотрен вопрос развития личностной рефлексии учащихся старшего подросткового возраста на уроках литературы. Проанализирована структура личностной рефлексии в процессе изучения литературных произведений. Раскрыта актуальность темы в условиях ориентации образовательного процесса на развитие личности.

The question of senior students' personal reflexes development on the literature lessons is considered. The structure of personal reflexes in the process of studying literature works is analyzed. The subject actuality in the terms of the educational process orientation to the persons's development is shown.

Розглянуто проблему розвитку особистісної рефлексії учня підліткового віку. Проаналізовано результати експериментального дослідження особливості рефлексії в залежності від особистісних характеристик, а саме рівня довіри до себе. Встановлено, що фактором розвитку рефлексії підлітка виступає зміст літературного твору.

Рассмотрена проблема развития личностной рефлексии ученика подросткового возраста. Проанализированы результаты экспериментального исследования особенности рефлексии в зависимости от личностных характеристик, в частности уровня доверия к себе. Фактором разворачивания рефлексии подростка выступает содержание литературного произведения.

The problem of teenagerТs personal reflection development is considered. The results of the experimental research of the reflection peculiarities dependence on the personal characteristics, level of teenagersТ trust to themselves in particular are analyzed. ItТs proved that the main factor that influences on the pupilТs reflection development is literature

Висвітлено умови розвитку особистісної рефлексії учня в контексті його взаємодії з художнім текстом. Наведено результати аналізу діяльності учня після вивчення ним різних рівнів інтерпретації цього тексту.

Рассмотрены условия личностной рефлексии ученика в контексте его взаимодействия с художественным текстом. Представлены результаты анализа деятельности ученика после заучивания разных уровней текста.

The article consideres some conditions of a personal reflection of the pupil in a context of his interaction with the art text. Results of the analysis of activity of the pupil after learning different levels of the text are submitted.

З'ясовано значення комп'ютеризації та можливості використання програмно-педагогічних засобів у початковій музичній школі. Визначено мету застосування комп'ютерного навчання в системі початкової музичної освіти: розвиток інтелектуальної, мотиваційної, емоційно-вольової сфер учнів; сприяння проявам оцінних суджень; активізація музично-творчої навчальної діяльності. Розглянуто особливості навчання з використанням новітніх інформаційних технологій на уроках музики в початковій школі та його вплив на розвиток особистості молодшого школяра.

Выяснено значение компьютеризации и возможности использования программно-педагогических средств в начальной музыкальной школе. Определены цели применения компьютерного обучения в системе начального музыкального образования: развитие интеллектуальной, мотивационной, эмоционально-волевой сфер учащихся; содействие проявлениям оценочных суждений; активизация музыкально-творческой учебной деятельности. Рассмотрены особенности обучения с использованием новейших информационных технологий на уроках музыки в начальной школе и его влияние на развитие личности младшего школьника.

Peculiarities of computer education during music lessons in primary school and its influence upon the development of a primary school pupil are considered in the article.

На основі аналізу наукової літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду виявлено резерви суттєвого оновлення та удосконалення музичної освіти молодших школярів відповідно до нинішніх умов розвитку суспільства. Визначено провідний підхід до модернізації початкової загальної музичної освіти в Україні, в основу якого покладено ідею гуманно-естетичного розвитку особистості. Запропоновано організаційно-методичну модель модернізації початкової загальної музичної освіти, що включає: з'ясування мети початкової загальної музичної освіти, визначення її оновленого змісту, принципів, педагогічних умов, методів, форм, оптимальної послідовності музичного навчання учнів початкової школи, внесення інноваційних змін до оцінювання результатів музичного навчання учнів. Запроваджено розробку оновлених вимог до оцінювання результатів музичного навчання учнів. Розроблено етапи музичного навчання молодших школярів, які відтворюють динаміку зростання слухацького та виконавського досвіду дітей на основі підсилення їх здатності до емоційно-естетичного осягнення музики, удосконалення аналітично-оцінювальних та активізації творчих дій. Досліджено ефективність впровадження організаційно-методичної моделі удосконалення початкової загальної музичної освіти.

Розглянуто сутність початкової музичної освіти, методичне забезпечення уроків музики, форми естетичного виховання учнів. Проаналізовано значення нових підходів у побудові сучасного уроку музики, роль учителя у вихованні творчої особистості.

Розглянуто питання підсилення ефективності початкової музичної освіти. Охарактеризовано актуалізацію культурологічних чинників початкової музичної освіти, спрямовану на забезпечення загальнокультурного розвитку учнів початкової школи в процесі музичного навчання, ознайомлення із шедеврами світової художньої культури, усвідомлення музичного мистецтва як суттєвої складової загальної культури людства. Підсумовано, що завдяки урокам музики молодші школярі мають самореалізуватися та набути високого соціального досвіду через художні образи; важливого значення в оновленні музичної освіти має набути орієнтація молодших школярів у естетичних цінностях, яка повинна досягатись шляхом ознайомлення дітей із шедеврами світової культури.

Розглянуто один із методів музичного навчання у початковій школі, який полягає у акцентуванні ролі творчого чинника, ступені творчого самовиявлення молодших школярів. Охарактеризовано роль інформаційно-пояснювального методу у підсиленні творчої складової початкової музичної освіти. Зазначено, що педагогічне управління музичним розвитком дитини має своєрідний характер, який виявляється у володінні вчителем педагогікою мистецтва. Проаналізовано спрямування поліхудожньої освіти вчителя музики в початковій школі. Підкреслено значення формування основ мистецької ерудиції учнів, розширення музично-слухового досвіду учнів.

Рассмотрен один из методов музыкального обучения в начальной школе, который заключается в акцентировании роли творческого фактора, степени творческого самовыражения младших школьников. Охарактеризована роль информационно-объяснительного метода в усилении творческой составляющей начального музыкального образования. Отмечено, что педагогическое управление музыкальным развитием ребенка имеет своеобразный характер, который проявляется во владении учителем педагогикой искусства. Проанализированы направления полихудожественного образования учителя музыки в начальной школе. Подчеркнуто значение формирования основ художественной эрудиции учащихся, расширения музыкально-слухового опыта учащихся.

Considered one of the methods of musical education in elementary school, which is to emphasize the role of the creative factor, degree of creative expression younger students. Characterized the role of information-explanatory method in enhancing the creative part of elementary music education. Noted that the pedagogical management of musical development of the child has a unique character, which manifests itself in possession of teacher pedagogy of art. Analyzed direction polyart education music teacher in elementary school. Stressed the importance of developing the foundations of art scholarship students, expanding musical experience auditory learners.

Висвітлено основні єдині закономірності навчання різних мистецьких дисциплін у ВНЗ. Обгрунтовано методологічні засади, педагогічні принципи, умови, методи вивчення навчальних дисциплін з різних видів мистецтва. Висвітлено функції мистецької освіти, проблеми гуманно-естетичного підходу, як головного напряму забезпечення прогресивного розвитку мистецької освіти, забезпечення домінування національного мистецтва, педагогічний потенціал мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутнього учителя мистецьких дисциплін. Запропоновано педагогічну сутність інформаційно-пояснювального, наслідувально-репродуктивного та пошуково-творчого методів навчання, специфіки уроків мистецтва, зміни у способи з'ясування результатів мистецького навчання школярів.

Досліджено формування комплексу джерел до вивчення історії примусової праці українців Станіславщини під час Другої світової війни, визначено ступінь наукової розробки досліджуваної теми радянськими, українськими, діаспорними та зарубіжними вченими. Завдяки методиці джерелознавчої евристики виявлено близько сотні неактуалізованих джерел, здійснено класифікацію джерел, встановлено їхнє походження, авторство, достовірність, ступінь їх збереження, розкрито інформаційні можливості виявлених джерел та проведено нове прочитання уже відомих. Проаналізовано документи органів німецької окупаційної влади, матеріали української легальної преси періоду окупації території Станіславської області. Розкрито відображення в джерелах організації та специфіки вербувальної кампанії, яка базувалася на використанні різноманітних агітаційно-пропагандистських методів. Визначено високу інформаційну цінність спогадів примусових працівників, що дозволило детальніше проаналізувати особливості умов праці та побуту українців з дистрикту "Галичина" у Німеччині. Досліджено основні відмінності у соціально-правовому статусі галичан та працівників з інших окупованих територій СРСР. На основі аналізу документів радянського походження з'ясовано основні етапи репатріаційної кампанії, організованої СРСР. Особливу увагу зосереджено на поверненні українських примусових робітників до Станіславської області. Розглянуто основні групи документів із фільтраційних справ репатріантів, які містять як узагальнювальну інформацію про особливості використання робочої сили, так і конкретні факти з життя примусових працівників, вивезених до Райху. Обгрунтовано шляхи підвищення рівня інформативної віддачі джерел за темою дослідження.