Вперше проаналізовано німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття в семантичному, етимологічному, словотвірному, соціолінгвістичному та лінгвогеографічному аспектах. З'ясовано, що найбільше німецьких запозичень проникло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом (90 %). Виявлено три основні способи поповнення німецьких запозичень: за допомогою словотворення (46,9 %), словоскладання (4,6 %) та переосмислення слів (1,2 %). Встановлено, що близько 41,6 % німецьких запозичень, що проникли в угорські говірки, залишились структурно незмінними. Доведено, що основними джерелами запозичення є баварсько-австрійські (55,5 %) та середньонімецькі (45,5 %) говірки. Виявлено, що після 1945 р. германізми поступово витісняються новими словами (здебільшого з української та російської мов). Досліджено явище синонімії та лексичні паралелізми (дублети). На підставі статистичного аналізу матеріалу з'ясовано, які лексичні групи угорських говірок були найбільш проникними для німецьких запозичень і визначено кількісне співвідношення слів різних частин мови у складі германізмів. Виявлено, що серед лексичних германізмів найбільше іменників (87,2 %), значно менше дієслів (8,0 %), прикметників (4,2 %), прислівників (0,4 %) і вигуків (0,2 %), числівників, займенників, сполучників і часток не виявлено.