На підставі визначення та статистичного аналізу показників екологічного стану міських грунтів (МГ) установлено особливості формування ареалів забруднення грунтового покриву міських територій. Обгрунтовано, що властивості МГ визначають тенденції та закономірності міграції забруднювачів і повинні бути базою для оптимізації території міста.

Запропоновано системну послідовність дослідження міських грунтів, що включає геоекологічний стан - геоекологічні функції - геоекологічну роль з використанням відповідних індикативних показників, застосування якої дає змогу використати дані про склад і властивості міських грунтів у визначенні їх спроможності виконувати певні геоекологічні функції (санітарну, бар'єрно-захисну та інші) в урболандшафті. Виявлено, проаналізовано та формалізовано геоекологічні функції міських грунтів як компонентів урболандшафту, що надає можливість проводити комплексне оцінювання міських грунтів різного функціонального призначення з метою їх оптимального використання. Досліджено питання стосовно зв'язків між складом і властивостями міських грунтів та рівнем їх забруднення важкими металами у валових та рухомих формах. Виявлено функціональні залежності між їх концентраціями та pH, вмістом гумусу, гранулометричним складом та іншими показниками. У регіональному аспекті вперше проаналізовано зв'язок просторових особливостей стану та властивостей міських грунтів та їх профільної диференціації, що дає змогу оцінити виконання геоекологічних функцій міськими грунтами на різних глибинах за різних урболандшафтних умов. Виявлено специфічні ознаки розвитку міських грунтів Харкова у порівнянні з іншими великими містами подібної еколого-геохімічної спеціалізації.

Представлено теоретичні узагальнення щодо ролі пірогенного чинника у формуванні, функціонуванні, стійкості та динаміці геосистем. Досліджено, що параметри видового різноманіття водно-болотних природних комплексів зазнають динамічних змін після пожеж, що слід вважати одним із проявів пірогенноїрелаксії геосистем. Розраховано параметри стійкості водно-болотних природних комплексів за статистичними показниками індексів видового різноманіття.

Розглянуто нераціональне використання мінеральних добрив як чинник екологічної небезпеки на прикладі Кременчуцького району. Розкрито комплексний підхід до проблеми утилізації відпрацьованих автомобільних фільтрів. Досліджено питання ефективності виведення свинцю з організму щурів під дією електромагнітного випромінювання видимого й інфрачервоного діапазонів спектру. Здійснено оцінювання впливу виробничого процесу підприємства швейної промисловості на атмосферне повітря, надано рекомендацїї щодо екологізації виробничої діяльності. Викладено інтегральні методи оцінювання залишкової здатності можливих та імперативних об'єктів регіональних екомереж до саморегуляції. Подано теоретико-прикладні основи визначення стану й оцінювання стійкості геосистем за умов антропогенного тиску.

Досліджено сучасний екологічний стан водних об'єктів басейну річки Сіверський Донець. Обгрунтовано принципи впровадження моніторингу та оцінювання продуктивності лісових грунтів в Україні згідно з програмою ІСЗ-FORESTS. Подано еколого-географічну характеристику лісів Харківської області. Розглянуто річковий басейн як об'єкт ландшафтно-екологічного планування. Проаналізовано видове розмаїття вищої водної рослинності озерних екосистем Пісочне та Перемут Шацького національного природного парку. Охарактеризовано фактори сприйняття потенційного екологічного ризику, пов'язані із забрудненням культурних рослин.

Розглянуто інноваційні підходи до вирішення екологічних проблем, найкращі практити екологічної освіти та питання міжнародного співробітництва задля охорони навколишнього середовища і збалансованого природокористування. Розкрито правові аспекти використання безпілотних літальних апаратів в екологічних дослідженнях. Обгрунтовано етапи розробки раціональної схеми поводження з твердими побутовими відходами для Полтавського субрегіону. Показано можливості застосування нового класу математичних моделей для визначення певних екологічних і фінансових ризиків з використанням дистанційної реєстрації загроз біобезпеці. Наведено результати дослідження впливу торгівельно-роздрібних підприємств на забруднення міської території відходами пакування та пропозиції щодо його зменшення. Розглянуто гідрологічний фактор у забрудненні алювіальних грунтів важкими металами. Досліджено радіоактивність грунту за тривалого застосування добрив.

Розглянуто стан грунтового покриву на всіх континентах світу, а також в Україні. Досліджено причини поширення деградації та провідних процесів у грунтах, що її супроводжують. Подано коротку характеристику організаційних, технологічних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження та подолання деградації. Викладено рекомендації щодо коригування державної стратегії використання грунтів, земельної реформи й основні правила для землекористувачів, що унеможливлюють прояви деградації.

Висвітлено особливості ґрунту як багатофункціонального об'єкту, головного фактору розвитку сільського господарства. Визначено, що від нього залежить і розвиток індустрії, транспорту, житла й дозвілля. Із ґрунту людина черпає сировину й матеріал для своєї діяльності - промисловості, будівництва, архітектури, ремесел і мистецтва. Поряд з продуктивною й екологічною стає все більш важливою соціальна роль ґрунту, а саме його здатність створити комфортні умови для суспільства, тобто забезпечити достатньою кількістю (і якістю) продовольства і, що не менш важливо, створити сприятливі екологічні і життєві умови для людей, що проживають в країні. Розглянуто агрономічну, екологічну і соціальну функції ґрунту. Викладено сучасні уявлення про критерії і параметри для оцінювання родючості ґрунту. Зокрема, найбільшу увагу приділено фізичним властивостям, умісту поживних речовин, реакції ґрунтового розчину, зволоженості і температурним умовам. Завершено опис виробничого потенціалу ґрунтів, приділено увагу опису властивостей, що регулюють екологічну функцію. Описано також технологічні особливості земельних ділянок. Наведено інформацію про соціальні моделі у світі й особливо невирішені проблеми в землеробстві, що перешкоджають виконанню ґрунтом соціальної функції. Зокрема, надвисоке сільськогосподарське освоєння земель, незбалансоване землекористування і деградація ґрунтів, нереалізована інвестиційна привабливість та інші. Викладено пропозиції стосовно умов ефективного соціального функціонування ґрунтів (додержання екологічного імперативу, правової, економічної і «культурної» захищеності землекористувачів, наукове забезпечення та інші). Наведено досвід вирішення соціальних проблем у західних країнах, зокрема у США, Німеччині, Швеції та інших. Серед заходів, що сприятимуть соціальній функції, розглянуто поліпшену спеціалізацію сільськогосподарського виробництва, удосконалену систему надання субсидій, додержання обовязкових ґрунтозбережувальних правил вільного обігу земель, використання справедливої «повної» ціни земельної ділянки, санкції і заохочення у землекористуванні.