Проведено детальний аналіз роботи оперативного чергового оперативно-чергової служби (ОЧС) органів внутрішніх справ, визначено його задачі та виконано розподілення цих задач між оперативним черговим та системою підтримки прийняття рішень для ОЧС.

Розглянуто процес розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень оперативним черговим оперативно-чергової служби, формалізовано умови, що характеризують ситуацію, та на основі цього розроблено математичну модель процесу.

Розглянуто задачу прогнозування розвитку ситуації та визначення наслідків первинних рішень. Для вирішення даної задачі використано неповнозв'язну прямонапрямлену нейронну мережу, яка стала основою для створення підсистеми прогнозування розвитку ситуації системи підтримки прийняття рішень для оперативно-чергових служб. Запропоновано структуру штучної нейронної мережі, визначено кількість шарів цієї мережі, активаційні функції нейронів кожного шару та алгоритм навчання мережі.

Розглянуто задачу розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень оперативним черговим оперативно-чергової. Задачу розв'язано за допомогою алгоритмів інтелектуальних методів, зокрема нечіткої нейромережі.

Теоретично обгрунтовано та практично розроблено методику формування іншомовної комунікативної компетенції, рівень якої є достатнім для складання вступних іспитів з англійської мови до вищих закладів освіти України. Охарактеризовано методику навчання абітурієнтів з використанням принципів методу активізації резервних можливостей особистості та колективу, що максимально враховує вимоги до рівня володіння іноземною мовою учнями-випускниками, визначені у шкільних програмах, проекті Державного освітнього стандарту, рекомендаціях Ради Європи. Доведено доцільність запропонованої у дослідженні моделі курсу з погодинним розподілом мовного та мовленнєвого матеріалів. Описано тексти-полілоги та систему вправ курсу. Відібрано мовний та мовленнєвий матеріали, країнознавчий та лінгвокраїнознавчий матеріали, автентичні тексти для читання й аудіювання, наведено перелік відеофільмів.

Теоретично обгрунтовано, практично розроблено й експериментально перевірено модульно-проектну методику (МПМ) навчання професійно орієнтованого спілкування (ПОС) англійською мовою студентів І курсу вищого технічного закладу освіти (ВТЗО) нафтогазового профілю. Показано, що МПМ створена внаслідок поєднання модульного підходу та проектної методики. Вона забезпечує комплексний розвиток у студентів ВТЗО спеціалізованої комунікативної компетенції в основних видах професійно орієнтованої іншомовної мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні та письмі). Розглянуто загальну тримодульну програму навчання англійської мови студентів І курсу ВТЗО, навчальний зміст і види навчальної діяльності Модуля І - повсякденного спілкування, Модуля ІІ - професійно орієнтованого читання та Модуля ІІІ - проектної діяльності.

Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми забезпечення інтелектуальної підтримки прийняття рішень з метою покращання роботи оперативного чергового оперативно-чергової служби. Розкрито специфіку професійної діяльності оперативного чергового. Деталізовано задачі, які розв'язуються оперативним черговим у процесі прийняття рішення, на підставі чого розроблено концептуальну модель даного процесу. Наведено нові формалізовані описи моделей задач, результати яких використовуються оперативним черговим для прийняття рішень. Запропоновано нові методи розв'язання даних задач з використанням формалізованого опису моделей і нейронних мереж. Удосконалено метод оцінювання ефективності прийнятих оперативним черговим рішень. Для програмної реалізації розроблених моделей і методів створено спеціальну систему підтримки прийняття рішень для оперативно-чергових служб.

Розглянуто питання проектування, практичного застосування й оцінювання ефективності систем підтримки прийняття рішень (СППР). Наведено загальну характеристику задач, розв'язуваних СППР, та визначено етапи їх реалізації. Розкрито особливості людинно-машинних процедур прийняття рішень, математичних моделей їх представлення й опрацювання, прийняття рішень за умов невизначеності. Описано типові задачі та засоби інтелектуального аналізу даних. Увагу приділено питанням практичної реалізації інформаційно-розрахункових та інтелектуальних СППР. Наведено критерії та методи оцінювання ефективності СППР, зокрема, ефективності процесу діагностування цифрових і мікропроцесорних пристроїв.

Рассмотрены вопросы проектирования, практического применения и оценки эффективности систем поддержки принятия решений (СППР). Дана общая характеристика задач, решаемых СППР, и определены этапы их реализации. Раскрыты особенности человеко-машинных процедур принятия решений, математических моделей их представления и обработки, принятия решений в условиях неопределенности. Описаны типовые задачи и средства интеллектуального анализа данных. Внимание уделено вопросам практической реализации информационно-расчётных и интеллектуальных СППР. Изложены критерии и методы оценки эффективности СППР, в частности, эффективности процесса диагностирования цифровых и микропроцессорных устройств.

Розглянуто відомі методи оцінювання ефективності рішень, проаналізовано можливість їх використання у системі підтримки прийняття рішень для оперативно-чергових служб. Запропоновано метод оцінювання ефективності рішень, який дозволяє підвищити відсоток прийнятих правильних рішень.

Досліджено забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень оперативному черговому оперативно-чергової служби. Для досягнення мети деталізовано задачі, які постають перед оперативним черговим після надходження інформації про виникнення ситуації, проведено розмежування цих задач та перенесено виконання більшої їх частини на систему підтримки прийняття рішень для оперативно-чергових служб. Функціонування зазначеної системи базується на використанні штучних нейронних мереж та удосконаленому методі оцінювання ефективності рішень.

Розглянуто задачу розпізнавання ситуацій великих розмірностей, яка вирішується оперативним черговим оперативно-чергової служби після надходження інформації про виникнення ситуації. Дана задача належить до важкоформалізованих задач, а тому для її розв'язання застосовано інтелектуальні методи, а саме метод прямонапрямленої неповнозв'язної нейромережі.

Розглянуто задачу оцінювання якості програмного забезпечення критичного застосування. Визначено, що існуюча на сьогоднішній день модель якості є неформалізованою. Запропоновано формалізовану модель якості програмного забезпечення критичного застосування.