Розкрито зміст понять "материнство", "психологічна готовність до материнства", "відповідальне ставлення до материнства". Визначено структуру психологічної готовності до материнства як особливим чином організованої особистісної сфери жінки. Емпірично визначено критерії сформованості психологічної готовності до материнства у дівчат старшого шкільного віку. Встановлено зв'язок між показниками психологічної готовності до материнства та самостановленням, формування системи цінностей, що свідчать про особистісну зрілість. Визначено рівні сформованості основних компонентів психологічної готовності до материнства у ранній юності на когнітивному, емоційно-ціннісному й операційному рівнях, виявлено чинники, що впливають на даний процес. Зроблено висновок, що у ранній юності закладаються передумови для розвитку усіх компонентів психологічної готовності до материнства. Доведено, що проявом емоційно-ціннісного компонента є відповідальне, інфантильне, амбівалентне, негативне ставлення до материнства. Обгрунтовано психологічні умови формування відповідального ставлення до материнства у старшокласниць. Розроблено й апробовано програму просвітницького тренінгу, який сприяє формуванню відповідального ставлення до материнства у старшокласниць за умов емоційного, сенсорно насиченого діалогічного освітнього простору.

Висвітлено проблему створення оптимальних психологічних умов для розвитку особистісної зрілості батьків. Теоретично проаналізовано головні аспекти впливу особливостей розвитку батьківської компетентності, ставлення батьків до дитини, основою яких є особистісна зрілість. Розглянуто поняття зрілості та її критерії. Особливу увагу звернено на такі її показники, як відповідальність, терпимість, саморозвиток, інтерактивний компонент. Запропоновано аналіз результатів апробації програми просвітницького тренінгу для батьків "Основи батьківської компетентності", яка була реалізована протягом 2005 - 2010 рр. Виявлено, що основними психологічними умовами розвитку особистісної зрілості батьків є організація процесу знаходження та створення учасниками тренінгу особистісного смислу свого буття через пізнання самого себе, оточуючого світу, стосунки з іншими людьми (у даному випадку - дитячо-батьківські), формування життєвої стратегії, спрямованість на самореалізацію та самовизначення, надання батьками дитині зразка для наслідування в любові та турботі про своє внутрішнє.