Наведено результати комплексного літологогеофізичного та мінерало-петрографічного вивчення сульфатнокарбонатної товщі девону Придобрудзького прогину у зв'язку з нафтогазоносністю. У седименто-літогенетичному аспектах висвітлено проблеми щодо з'ясування палеоокеанографічних умов нагромадження відкладів, вивчення особливостей літологічної структури товщі та характеру просторово-вікової мінливості її окремих елементів у межах всієї території та локальних ділянок.

Приведены результаты комплексного литологогеофизического и минерало-петрографического исследования сульфатнокарбонатной толщи девона Преддобруджского прогиба в связи с нефтегазоносностью. В седименто-литогенетическом аспектах освещены проблемы согласования палеоокеаноографических условий нагромаждения отложений, изучения особенностей литологической структуры толщи и характера пространственно-вековой изменчивости ее отдельных элементов в пределах всей территории и локальных участков.

Наведено результати перерахунку ресурсів вуглеводнів Південного нафтогазоносного регіону України на початок 2006 р. З урахуванням нових геолого-геофізичних матеріалів проведено тектонічне та нафтогазогеологічне районування регіону, висвітлено умови нафтогазоносності восьми літолого-стратиграфічних комплексів осадового покриву. Переглянуто вуглеводневий потенціал підводних надр Чорного й Азовського морів.

Приведены результаты пересчета ресурсов углеводородов Южного нефтегазоносного региона Украины на начало 2006 г. С учетом новых геолого-геофизических материалов проведено тектоническое и нефтегазогеологическое районирование региона, дана характеристика условий нефтегазоносности восьми литолого-стратиграфических комплексов осадочного чехла. Уточнен углеводородный потенциал Черного и Азовского морей.

The positive results received on the seas aquatoriums of Ukraine, including discovery of the four new gas fields which permitted substantially increase the dimension of the Black and Azov Seas underwater bowels hydrocarbons potential are described. Its characteristic is given. It is emphasized that the value of oil and gas forecasted resources on the land practically did not change.

Проаналізовано геолого-фізичні особливості теригенних порід-колекторів сарматських відкладів Передкарпатського прогину та верхньовізейських - Дніпровсько-Донецької западини, процеси взаємодії з пластовими флюїдами. Викладено нові методичні підходи до визначення ємнісно-фільтраційних характеристик гірських порід за даними дослідження свердловин і керна. Висвітлено кондиційні значення параметрів низькопористих колекторів залежно від їх розміщення в розрізі та прогнозування дебіту газу з продуктивних пластів. Доведено закономірність відхилення параметрів фільтрації флюїдів через низькопористі породи від закону Дарсі в області малих швидкостей потоку і відображення процесу на індикаторних діаграмах. Наведено результати оцінки запасів газу у низькопористих колекторах.

Проанализированы геолого-физические особенности теригенных пород-коллекторов сарматских отложений Предкарпатского прогиба и верхневизейских - Днепровско-Донецкой впадины, процессы взаимодействия с пластовыми флюидами. Представлены новые методические подходы к определению ёмкостно-фильтрационных характеристик горных пород по данным исследования скважин и керна. Освещены кондиционные значения параметров низкопористых коллекторов в зависимости от их размещения в разрезе и прогнозирования дебита газа из продуктивных пластов. Доказана закономерность отклонения параметров фильтрации флюидов сквозь низкопористые породы от закона Дарси в области малых скоростей потока и отражения процесса на индикаторных диаграммах. Приведены результаты оценки запасов газа в низкопористых коллекторах.

Розглянуто спосіб глибокого дискретного регулювання середнього значення випрямленої напруги трифазного некерованого мостового випрямляча за умови його роботи на суто активне навантаження за допомогою виведення з роботи певної кількості діодів.

Одержано аналітичні вирази для визначення гармонійних складових випрямленої напруги трифазного мостового випрямляча за умови його живлення від несиметричного джерела напруги. Оцінено значення цих гармонійних складових в гранично-допустимих межах зміни несиметрії напруг джерела живлення.

На підставі результатів вивчення геолого-фізичних особливостей теригенних порід-колекторів сарматських відкладів Більче-Волицької зони Передкарпатского прогину та верхньовізейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини, а також процесів взаємодії з пластовими флюїдами запропоновано нові методичні підходи до обгрунтування кондиційних значень параметрів низькопористих колекторів залежно від їх розташування в межах продуктивного горизонту, визначення ємнісних характеристик порід за керном та прогнозування дебіту газу з продуктивних пластів за даними термометричних і промислово-геофізичних досліджень. Доведено закономірність відхилення параметрів фільтрації флюїдів через низькопористі породи від закону Дарсі в області малих швидкостей потоку та показано відображення процесу на індикаторних діаграмах результатів дослідження свердловин на усталених режимах припливу газу. Викладено розроблені способи визначення фільтраційних параметрів колекторів за даними досліджень свердловин і керна. Подано результати оцінки запасів газу, зосереджених у низькопористих колекторах об'єктів досліджень.

Запропоновано методику побудови часових діаграм напруг трифазних статичних перетворювачів у випростовувальних та інвертувальних режимах роботи, яка спрощує саму їх побудову і сприяє кращому розумінню процесів у перетворювачі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3,3)1 + Д59(45УКР3,3)0

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано принципово нову, суттєво спрощену методику розрахунку зміни вмісту та видобутку конденсату для обгрунтування коефіцієнта конденсатовилучення під час геолого-економічної оцінки родовищ і визначення технологічних показників розробки газоконденсатних покладів для режиму виснаження та наведено приклади її практичного застосування. Спрощення досягнуто завдяки використанню матеріального балансу конденсату лише в залишковому пластовому газі. Це дозволяє безпосередньо враховувати коефіцієнт стисливості газу.

Розглянуто особливості фільтрації води в колекторах з низькими ємнісно-фільтраційними властивостями. Експериментальними дослідженнями обгрунтовано механізм відхилення фільтрації від закону Дарсі та визначення абсолютної водопроникності порід.

На базі досліджень зміни температурного поля свердловин доведено можливість оцінки дебіту об'єктів випробування за величиною температурних аномалій. Наведено функціональну залежність між параметрами для газоносних порід.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив порової води на ємнісні властивості теригенних колекторів. Обгрунтовано методику визначення відкритої пористості та залишкового водонасичення з урахуванням зміни густини рідини насичення в електростатичному полі породи.

Запропоновано модель седиментації відкладів XIIа мікрофауністичного горизонту, на основі якої здійснено прогноз поширення низькопористих порід-колекторів. Показано можливі типи просторового взаємозв'язку низькопористих і високопористих піщаних пластів. Обгрунтовано можливість вилучення газу з низькопористих колекторів зі зменшенням пластового тиску в процесі розробки покладів. Вирахувано додаткові об'єми газу, які можуть бути отримані з некондиційних порід-колекторів Луценківського та Свиридівського родовищ.

Аналіз результатів гамма-спектрометричних досліджень порід, відібраних з відкладів сарматського ярусу газових родовищ Більче-Волицької зони, показав, що розподіл радіоактивних ізотопів урану, торію та калію обумовлено як аутигенними утвореннями, що характеризують басейн осадонагромадження, так і алогенними уламковими компонентами порід, успадкованими від області зносу. Враховуючи це, загальна радіоактивність гірських порід у кожному конкретному випадку буде зумовлюватися різними чинниками, що не можуть не позначитися на інформативності радіоактивних методів. Щоб уникнути цього, необхідно застосовувати в комплексі методів геофізичних досліджень свердловин гамма-спектрометрію порід, що складають дані геологічні розрізи.

Розглянуто проблемні питання, пов'язані з виділенням та оцінкою колекторів газу в сарматських відкладах північно-західної частини Більче-Волицької зони. З використанням даних досліджень продуктивних пластів Вишнянського та Вижомлянського родовищ газу розроблено номограму для визначення граничних параметрів колекторів - пористості, проникності, ефективної товщини, які забезпечують рентабельний дебіт. За цими ознаками переглянуто результати прогнозування продуктивності сарматських відкладів у свердловинах, ліквідованих з геологічних причин, виділено перспективні об'єкти для пошуково-розвідувальних робіт та оцінено ресурси в них газу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1(45Укр3)-5 + Д59(45Укр3)453

Рубрики:

Нафта

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення текстурних ознак порід-колекторів нижньодашавської підсвіти Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину на прикладі Вишнянського родовища. Виділено характерні літотипи колекторів газу, прослідковано вплив текстурних різновидів на фізичні параметри колекторів, зокрема, проникність.

Показано динаміку формування і освоєння ресурсної бази вуглеводневої сировини Західного регіону України та результати геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень за період від останньої оцінки прогнозних ресурсів (1993 р.) до сьогодні. Наведено результати їх оцінки на 1.01.2004 р. Визначено основні напрямки геологорозвідувальних робіт на перспективу, серед яких і нові: кембрійський комплекс Волино-Поділля і Більче-Волицької зони, міоценовий - Самбірського покриву, палеогеновий та крейдовий - Скибової і Кросненської зон Карпат, неогеновий, палеогеновий і мезозойський - Закарпатського прогину.

Проаналізовано методичні підходи та динаміку оцінки прогнозних ресурсів вуглеводневої сировини алохтонних елементів Карпатської нафтогазоносної провінції з 1959 р. до 2004 р. Розглянуто фактори, що вплинули на достовірність їх прогнозування. Зокрема, геологорозвідувальними роботами не підтвердилися очікувані поклади газу глибокого залягання (понад 3 км) горизонтах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Оцінка з урахуванням запасів крупних родовищ (Бориславського, Долинського та Битків-Бабченського) призводила до завищення сумарних ресурсів вуглеводнів. Показано, що об'єктивність прогнозу підвищується, коли для визначення середніх ресурсів покладів не залучаються дані родовищ з видобувними запасами понад 5 млн т умовного палива, які вже довгий час (10 - 15 років) не відкривалися. Методику за питомими щільностями ресурсів на одиницю площі або на "усереднену структуру" рекомендовано використовувати для таких зон Карпат як Скибова та Кросненська, що знаходяться на початковому етапі вивчення. Для територій з високим ступенем геологічної вивченості (Бориславсько-Покутська зона) оцінку прогнозних ресурсів рекомендовано проводити за допомогою об'ємного методу.