Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)026.271.6 + Р11(4Укр)794.3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості та закономірності формування здоров'я новонароджених та вагітних жінок сільської місцевості під впливом екзо- й ендогенних чинників ризику ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду. Вивчено стан медичного обслуговування вагітних жінок і новонароджених раннього неонатального періоду. Виявлено резерви та запропоновано шляхи його покращання. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено ефективну модель системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини, якісно новими елементами якої є схема основних чинників, що впливають на якість "здорового старту" життя та формування здоров'я дитини, а також схема комплексного спостереження за станом здоров'я жінок під час вагітності, призначена лікарю загальної практики / сімейної медицини. Відзначено, що запропонована модель уможливлює формування груп диспансерного спостереження на підставі стратифікації ризику екстрагенітальних захворювань з урахуванням групи здоров'я, чинників ризику (низького, помірного, високого) та ступеня перинатального ризику.

Вивчено комплаентність і прихильність пацієнтів до терапії під впливом чинників, які її формують, серед різних груп населення Прикарпаття. Показано можливості корекції цих факторів на рівні системи управління охороною здоров'я. Встановлено, що недостатній рівень повного комплаенсу зумовлює негативні медичні та соціально-економічні наслідки (зростання рівня захворюваності на хронічні хвороби, інвалідності та смертності від них, збільшення частоти повторних госпіталізацій та тривалості лікування, а відповідно, й економічних збитків). Прихильність пацієнтів до лікування формується під впливом медико-організаційних і немедичних (демографічних, психологічних, соціально-економічних) чинників. Запропоновано під час вирішення проблеми комплаентності та прихильності пацієнтів до терапії враховувати її системний характер та виділяти управлінський і медико-соціальний аспекти.

Визначені закономірності формування онкогінекологічної патології дозволили обгрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель системи її профілактики, якісно новими елементами якої стали: алгоритм дій для лікарів первинної ланки, спрямований на раннє виявлення злоякісних новоутворень тіла матки та яєчників, схема суспільних комунікацій їх профілактики і технологія забезпечення населення інформацією з попередження онкогінекологічної патології. Запропонована модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань не передбачає створення в її структурі нових підрозділів, крім існуючих в сучасній системі охорони здоров'я та медичної допомоги, що дозволяє впроваджувати її без значних економічних затрат в інших регіонах України.

Показано, що впродовж останніх років показники стану репродуктивного здоров'я населення Івано-Франківської області, як і в цілому по Україні, мали тенденцію до погіршення. За період спостереження (2006 - 2010 рр.) рівень екстрагенітальної та захворюваності жіночої статевої сфери сільських вагітних області дещо знизився (з 7917,0 до 7718,0 на 100 тис. відповідного населення), але залишається вищим, ніж у цілому по державі (6209,6 %). У результаті проведеного аналізу, за даними звернень у лікувально-профілактичні заклади встановлено показники захворюваності, що ускладнюють вагітність, і показники захворюваності, що ускладнюють пологи, в 1,5 - 2 рази є вищими від загальнодержавних. До структури захворюваності, яка ускладнює вагітність, найвагоміший вклад вносять анемії, хвороби сечостатевої системи, гестози та гіпертензивні розлади і хвороби щитоподібної залози та інші. Ускладнення пологів формують анемії, аномалії родової діяльності та хвороби сечостатевої системи. Виявлено суттєві відмінності в структурі захворювань, які ускладнюють вагітність і пологи, залежно від кліматогеографічних зон. Встановлено чітку залежність рівня показника ускладнених пологів від вікового фактора та рівня захворюваності, яка ускладнює вагітність.

На підставі власного досвіду організації післядипломного навчального процесу за фахом "Організація і управління охороною здоров'я" розглянуто методи активного та інтерактивного навчання в групах слухачів курсів циклів передатестаційного та тематичного вдосконалення, первинної спеціалізації на базі умовного розподілу курсантів на підгрупи за рівнем креативності (високий, стабільний, регресний стосовно адаптації до змін). Виявлено особливості підходу слухачів, із різних за креативністю підгруп, до набуття знань і навичок, які надають можливість підвищити позитивні мотивації до навчання, усунути несприятливий вплив стереотипного мислення на ухвалення та реалізацію управлінського рішення як головного соціального продукту за умов реформування галузі.

Зазначено, що особливості якості життя інвалідів і динаміка інтенсивних та екстенсивних показників інвалідності населення вказують на їх залежність не тільки від перебігу захворювання, а й від впливу чинників ризику, дотримання медико-організаційних технологій диспансеризації та реабілітації, повноти обліку, а також від тенденцій у системі соціального захисту інвалідів. Це вимагає комплексного підходу до вивчення проблеми для розробки ефективних заходів збільшення тривалості їх активного життя.

Проведено аналіз ланцюга офіційних звітних статистичних показників у різні етапи вагітності: постановка на облік (до 12-ти тижнів); спостереження за вагітною (до пологів); пологи; ранній неонатальний (7 діб життя) і можливості їх використання для комплексної оцінки дій медичного персоналу, готовності жінок і якості їх поведінки у різні періоди вагітності та підготовки до неї. Тенденції показників свідчать про високу питому вагу пологів з патологічним перебігом, а також нижчий рівень обізнаності сільських жінок із питань планування сім'ї. Це свідчить не тільки про недоліки акушерсько-гінекологічної служби, але й необхідність чіткого визначення повноважень лікаря загальної практики/сімейної медицини щодо запобігання небажаній вагітності, методів контрацепції та планування сім'ї, вчасного взяття вагітних на облік та дотримання стандарту їх патронажу.

Установлено вагомі керовані чинники критичних періодів вагітності та її планування, здійснене шляхом експертної оцінки на основі матриці, розробленої експертами - медичними працівниками.

Аналіз причин несприятливої динаміки смертності дітей першого року життя на Прикарпатті став обгрунтуванням потреби у комплексному науково-практичному розв'язанні проблеми і необхідності наукового підгрунтя для її вирішення. Встановлено, що показники смертності дітей першого року життя значною мірою пов'язані із антенатальними чинниками, перебігом вагітності та якістю застосування медичних технологій під час пологів. Запропоновано заходи для зменшення акушерської та екстрагенітальної патології. Обгрунтовано необхідність створення міжрайонних медико-генетичних консультацій, вдосконалення підготовки кваліфікованих медичних кадрів, впровадження результатів наукових розробок в практичну медицину.

Зазначено, що показник перинатальної смертності та мертвонароджуваності за останнє десятиріччя як в Івано-Франківській області, так і в Україні мав тенденцію до зниження. З 2006 р. відзначається підвищення рівнів показника, який залишається в 2,5 - 3 рази вищим від загальноєвропейських стандартів у зв'язку із приведенням у відповідність до вимог ВООЗ та правил ЄС щодо реєстрації дитячої смертності. Тенденцію до зниження показників пов'язано із захворюваннями, викликаними "керованими" екзогенними причинами, а ендогенні причини, такі як природжені вади розвитку (20,7 % - 2002 р. і 25,0 % - 2006 р.), не мали чіткої тенденції до зменшення. Встановлено негативну динаміку формування пропорційного показника перинатальної смертності. Вона зумовлена високими рівнями показника інтранатальної смертності у вагових категоріях 2 500 г і більше (>> 0,28) та показника ранньої неонатальної смертності у ваговій категорії 1 500 г і більше (>> 0,8). Відзначено несприятливе співвідношення мертвонароджень і дітей, що померли в ранньому неонатальному періоді (2,5:1). Метод усунення встановлених недоліків повинен обиратися відповідно до формувальних складових пропорційного показника перинатальної смертності.

Підсумкове значення показників результативності діяльності терапевтичних відділень обласної клінічної лікарні свідчить про те, що всі відділення виконали пороговий рівень і досягли 100,0 % значення моделі кінцевих результатів. Показник середнього перебування хворого на ліжку, який найбільше характеризує інтенсивність та якість лікувально-діагностичного процесу, досяг 11,6 дня і є значно кращим, ніж по Україні. Проте слід звернути увагу на доцільність призначення додаткових алгоритмів по супутній патології, що суттєво впливає на терміни лікування. Для обурунтування ургентної госпіталізації необхідно провести комплексну експертну оцінку та введення непідтвердженої до переліку показників дефектів. Покращання організації лікувально-діагностичного процесу в клініці, підвищення його ефективності та якість суттєвим чином залежить від належної співпраці кафедральних працівників Івано-Франківського державного медичного університету та адміністрації обласної клінічної лікарні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ