Запропоновано концепцію оптимального управління запасами в логістичних системах, яка базується на принципах системності та інтеграції різнорідних процесів життєдіяльності підприємства в єдину систему та дає змогу підвищити якість управління. Розроблено модель впливу рівня запасів на процес оподаткування, яка враховує рівень податків та витрати, що дає змогу регулювати виробничі процеси. Створено моделі маркетингових каналів розподілу, зважаючи на структуру дистриб'юторського ланцюга постачань, використання яких сприяє підвищенню ефективності постачань продукції. Удосконалено моделі вирівнювання запасів, які враховують динамічність логістичних процесів, що дає змогу підвищити якість управління, зменшити загальний рівень запасів у системі, а також синхронізувати в часовому аспекті процеси виробництва та попиту, враховувати інфляційний фактор. Наведено адаптивний підхід до моделювання управління запасами, який враховує особливості статистичних процесів, що уможливлює наближення до реальної ситуації в логістичному ланцюгу та забезпечення якості управління. Розвинуто механізми управління запасами в системі маркетингових комунікацій, які враховують їх інтенсивність та ефект синергії, що впливає на економічні показники роботи підприємства.

З’ясовано стан наукового висвітлення розвитку вищої інженерно-технічної освіти в Україні у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Охарактеризовано історіографію з теми дослідження. Виділено основні періоди історико-педагогічного дослідження проблеми розвитку інженерно-технічної освіти в Україні.

Проаналізовано маловідомий матеріал із досвіду вищої освіти Західної Європи, що висвітлює діяльність та особливості викладання в інженерно-технічних навчальних закладах. Зроблено висновок, що цей архівний матеріал і сьогодні має важливе значення, а окремі його ідеї можуть бути використані в діяльності сучасних вищих технічних навчальних закладів України.

Розглянуто суть поняття "навчальна мотивація студентів". Охарактеризовано типи навчальної мотивації студентів. Визначено особливості формування навчальної мотивації студентів технічного ВНЗ. Проаналізовано готовність студентів до навчальної мотивації. Висвітлено вікові й індивідуальні особливості студентів за формування навчальної мотивації. Подано результати дослідно-експериментальної роботи з формування навчальної мотивації студентів.

Висвітлено тенденції розвитку вищої інженерно-технічної освіти в Україні наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., визначено передумови її становлення. Наведено періодизацію та результати порівняльного історико-педагогічного аналізу теоретико-практичних засад (зміст, форми та методи) розвитку вищої інженерно-технічної освіти. Обгрунтовано можливість використання досвіду минулого за умов сучасного реформування вищої технічної освіти України.

В історико-педагогічному аспекті цілісно та системно розкрито теоретико-практичні засади розвитку вищої інженерно-технічної освіти в Україні наприкінці XIX - у 1930-ті рр. Визначено передумови становлення системи вищої інженерно-технічної освіти в Україні в цей період, розроблено періодизацію та виявлено провідні тенденції її розвитку. Здійснено порівняльний історико-педагогічний аналіз змісту, форм і методів розвитку вищої інженерно-технічної освіти в Україні в зазначений період. З'ясовано провідні напрями добору та підготовки професорсько-викладацьких кадрів у інженерно-технічних ВНЗ України наприкінці XIX - у 1930-ті рр. Розкрито особливості студентського контингенту й охарактеризовано теоретико-прикладні аспекти підготовки інженерних кадрів у вищій технічній школі в досліджуваний період.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження розвитку вищої інженерно-технічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. - у 1930-х рр. Обгрунтовано методи та принципи дослідження розвитку вищої інженерно-технічної освіти. Розкрито сутність терміна «технічна освіта» та поняття «вища технічна освіта». Зазначено, що принциповим для визначення теоретико-методологічних засад дослідження розвитку вищої інженерно-технічної освіти є погляд на цей феномен у контексті минулого та сучасності.

Рассмотрены теоретико-методологические основы исследования развития высшего инженерно-технического образования в Украине в конце XIX в. - в 1930-х гг. Обоснованы методы и принципы исследования развития высшего инженерно-технического образования. Раскрыта сущность термина "техническое образование" и понятие "высшее техническое образование". Отмечено, что принципиальным для определения теоретико- методологических основ исследования развития высшего инженерно-технического образования является взгляд на этот феномен в контексте прошлого и современности.

Are considered theoretical and methodological foundations of higher studies engineering-technical education in Ukraine in late XIX - 30-ies of the twentieth century. Grounded research methods and principles of higher engineering education.

Здійснено історіографічний огляд джерел та з'ясовано стан розвитку вищої інженерно-технічної освіти в України у другій половині ХІХ − першій половині ХХ ст. Виявлено, що у працях дослідників розглядалися різні аспекти функціонування інженерно-технічних ВНЗ: історія організації, становище студентства і професорсько-викладацького складу; викладання в них технічних та загальноосвітніх предметів; специфіка діяльності (вік студентів, їх обов'язки, іспити, місце розташування закладу, призначення лекцій, необов'язкових курсів, практичних занять, самостійної роботи та ін.); сутність, мета і завдання робітничих факультетів; погляди щодо порівняння ролі й місця технікумів у забезпеченні технічної освіти; роль технічних установ у розвитку вітчизняного виробництва; проблеми підготовки інженерних кадрів; удосконалення системи управління ВНЗ; реформування системи вищої технічної освіти.

Осуществлен историографический обзор источников и выяснено состояние развития высшего инженерно-технического образования в Украине во второй половине ХІХ – первой половине ХХ ст. Обнаружено, что в трудах исследователей рассматривались разные аспекты функционирования инженерно-технических ВУЗ: история организации, положение студенчества и профессорско-преподавательского состава; преподавание в них технических и общеобразовательных предметов; специфика деятельности (возраст студентов, их обязанности, экзамены, место расположения заведения, назначения лекций, необязательных курсов, практических занятий, самостоятельной работы и т.п.); сущность, цель и задачи рабочих факультетов; взгляды относительно сравнения роли и места техникумов в обеспечении технического образования; роль технических учреждений в развитии отечественного производства; проблемы подготовки инженерных кадров; усовершенствование системы управления ВУЗ; реформирование системы высшего технического образования.

The historio-graphical review of original sources was made on the basis of analysis and the state of the development of higher engineering and technical education in Ukraine in the second half of the 19th – early 20th century was described. Different aspects of higher engineering and technical schools’ function were described in the works of researchers. There were the history of organization, the position of students and the university staff; teaching technical knowledge and general subjects; specificity of activity (students’ age, duties, examinations, school location, the purpose of lectures, optional courses, workshops, individual work etc.); the essence, purpose and objectives of working departments; views on comparison of the role and place of colleges in providing technical education; the role of technical institutions in the development of domestic production; the problem of engineering personnel training; the improvement of the system of higher education establishments management; the reforming of higher technical education system.

Досліджено організацію проведення виробничої практики та стажування у вищих інженерно-технічних навчальних закладах України у 1920−1930 рр. Охарактеризовано організаційні та методичні аспекти діяльності комісій з практики та стажування. Виявлено особливості ведення та подання звітних матеріалів для присвоєння відповідної кваліфікації. Вказано на недоліки в організації та проведенні виробничої практики і стажування, з’ясовано їх значення як складових професійної підготовки інженерно-технічних кадрів.

Исследована организация проведения производственной практики и стажировки в инженерно-технических ВУЗ Украины в 1920−1930 гг. Охарактеризованы организационные и методические аспекты деятельности комиссий по практике и стажировке. Выявлены особенности составления и представления отчетных материалов для присвоения соответствующей квалификации. Указано на недостатки в организации и проведении производственной практики и стажировки, а также выяснено их значение как составляющей профессиональной подготовки инженерно-технических кадров.

Organization of production practice and training in higher engineering and technical education institutions in Ukraine in 20-30s of XX century was investigated. Organizational and methodological aspects of commission activity for practice and internship were characterized. Features of keeping and presentation the reporting materials for the awarding of the appropriate qualification were revealed. Shortcomings in organization and conduction of production practice and internship were determined, its value as components of professional training of engineering and technical staff was explained.

Наведено результати порівняння чотирьох напрямів підготовки бакалаврів на факультеті інформаційних технологій ДВНЗ "ПДТУ":6.040301 "Прикладна математика", 6.040302 "Інформатика", 6.050101 "Комп'ютерні науки", 6.050202 "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології". Актуальність проблеми викликана підвищеним попитом на підготовку ІТ-фахівців та не явними для абітурієнтів відмінностями напрямів підготовки. Виявлено, що найменування видів економічної діяльності та кваліфікація майбутніх фахівців після закінчення обраних напрямів підготовки дуже близька і не є об'єктивним фактором вибору для абітурієнта. Більш інформативним є об'єкт діяльності. Але для більш детального порівняння було проаналізовано навчальні плани напрямів підготовки. Навчальний план підготовки бакалаврів містить декілька десятків дисциплін. Щоб провести їх порівняння, було вирішено розбити дисципліни планів різних напрямів на такі групи: фундаментальні науки, ІТ-підготовка, електроніка та схемотехніка, проектування, моделювання, управління (керування), обробка та аналіз даних, економіка, технічні засоби та прилади. Для кожного напрямку підготовки бакалаврів усі дисципліни начального плану були віднесені до однієї з груп. Далі за кожною групою для всіх напрямків рахувались години, виділені на вивчення дисциплін, та проводився аналіз. Наглядно наведено результати у вигляді таблиць та діаграм.

З’ясовано основні напрями формування професорсько-викладацького складу вищих технічних навчальних закладів протягом 1917–1929 років: звільнення усіх професорів, які не мали рекомендацій від факультетських Рад і Навчальних комітетів вищих навчальних закладів; скасування всіх вчених ступенів і звань та пов’язаних з ними привілеїв; запровадження Рад комісарів як керівних органів, до повноважень яких належали й кадрові питання; активізація чисток і репресій проти дореволюційних професорів; регулювання заробітної плати; застосування методів примусу для заповнення вакантних місць у новостворених вищих технічних навчальних закладах; відокремлення науково-дослідних кафедр від навчальних кафедр; упорядкування діяльності аспірантури.

Выяснены основные направления формирования профессорско-преподавательского состава высших технических учебных заведений в течение 1917–1929 годов: освобождения всех профессоров, которые не имели рекомендаций от факультетских Советов и Учебных комитетов высших учебных заведений; отмены всех ученых степеней и званий и связанных с ними привилегий; внедрения Советов комиссаров как руководящих органов, к полномочиям которых принадлежали и кадровые вопросы; активизация чисток и репрессий против дореволюционных профессоров; регуляция заработной платы; применение методов принуждения для заполнения вакантных мест во вновь созданных высших технических учебных заведениях; отделение научно-исследовательских кафедр от учебных кафедр; упорядочивание деятельности аспирантуры.

44The main directions of teaching staff formation in higher technical educational institution in 1917-1929 have been cleared up. The author has mentioned the following directions: release of all the professors who did not have recommendations from department’s Councils and Educational committees in higher educational institutions; abolition of all academic degrees and titles and associated privileges; introduction of commissioner’s councils as governing bodies, which can reveal personnel issues; activation of purges and repressions against the pre-revolutionary professors; regulation of wages; use of compulsion methods to fill vacancies in emerging higher technical educational institutions; separation of research departments from educational departments; regulation of post-graduate studies.

Індекс рубрикатора НБУВ: З261.632-082

Рубрики:

Асинхронні двигуни

Шифр НБУВ: Ж69254:Техн.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито методи та принципи застосування інформаційних технологій під час проведення наукових досліджень і підготовки магістрів в галузі електроніки, радіотехніки, телекомунікацій та біомедичної інженерії. Висвітлено історію виникнення та розвитку інформаційних технологій і штучного інтелекту. Наведено класифікацію інформаційних технологій, розкрито їх сутність і структурний зміст. Охарактеризовано принципи побудови та критерії оцінювання сучасних інформаційних технологій, особливості їх інформаційно-структурного забезпечення. Розглянуто системи управління базами даних, систему підтримки прийняття рішень, експертні системи, методи подання знань.

Розкрито тему розробки системи розпізнавання державних номерів різноманітних транспортних засобів, використовуючи сучасні підходи і алгоритми згорткових нейронних мереж. Система зосереджена на необмежених сценаріях захоплення, де державні знаки можуть бути значно спотворені через похилі види та інші недоліки цифрового зображення. Під час аналізу зовнішніх джерел було виявлено, що аналогічні системи мають безліч недоліків, які виражаються у: нестійкості розпізнавання низькоякісних зображень, погану ідентифікацію об'єктів (розпізнавання об'єктів, які не відносяться до транспортного засобу), а також жорсткому обмеженні обчислювальних потужностей та виробників відеокарт. Як наслідок було виявлено проблему, поставлено мету роботи, проаналізовано наукові дослідження та публікації, а також побудовано математичну модель, проведено навчання моделі нейронної мережі та тестування якості розпізнавання. Після розробки системи були виявлені й усунуті її недоліки та підвищена продуктивність. У підсумку отримано систему, що може використовуватись на відеоадаптерах Nvidia, але при необхідності (відеочіп Radeon або чіп, інтегрований у процесор) нейронна мережа може використовувати процесор. Також однією з основних переваг стала трьошарова робота нейронної мережі, завдяки котрій спочатку відбувається пошук транспортного засобу, після чого на вихідному зображенні проводиться пошук державного номеру і наприкінці починається розпізнавання номерного знаку. До більш непомітних, але важливих переваг, можна віднести: швидкість роботи, низькі системні вимоги, а також розпізнавання номерних знаків будь-якого формату та країни. Результати тестування показують, що запропонований метод без будь-якої адаптації параметрів та налаштувань для конкретного сценарію працює аналогічно найсучаснішим комерційним системам у традиційних сценаріях та навіть перевершує деякі із них.

Анемія вважається однією з найпоширеніших захворювань, які уражують організм людини. У разі тривалого існування вона може призвести до розвитку хронічних захворювань в зв'язку з надлишковим навантаженням на органи життєзабезпечення. Ефективні методи лікування доступні за умови раннього виявлення хвороби та значною мірою залежать від її основної причини. За ступенем враженості анемію можливо умовно поділити на легку, середньої тяжкості та тяжку відповідно до рівня гемоглобіну. Морфологічна класифікація передбачає поділ анемії на мікроцитарну, нормоцитарну та макроцитарну залежно від середньої величини об'ємів еритроцитів. За вмістом гемоглобіну анемія може бути гіпохромна, нормохромна та гіперхромна. Досліджено науково-технічну інформацію з класифікації і нечіткої логіки та описано розробку системи підтримки прийняття рішень діагностики анемії з використанням моделі нечіткого логічного виведення. У ході аналізу існуючої літератури було виявлено, що для вирішення завдання визначення анемії оптимальним є використання наївних методів Байєса. Але існує ймовірність виникнення незначних помилок у процесі виміру ознак, тому необхідно використовувати теорію нечітких множин. Модулювання нечіткого логічного виведення було реалізовано з використанням алгоритму Мамдані. Розроблена інформаційна система має два рівні. На першому рівні визначається ступінь тяжкості анемії. Другий рівень відповідає за приналежність до одного з класів: мікроцитарного гіпохромного, нормоцитарного нормохромного та макроцитарного. Програмне забезпечення було написано мовою Java на основі власної бібліотеки для реалізації обчислювального алгоритму морфологічної класифікації анемії та класифікації за ступнем тяжкості відповідно до показників гематологічних лабораторних досліджень. Застосування запропонованого архітектурного проєкту системи зберігає час на прийняття рішень та усуває необхідність у потребі додаткової робочої сили для вирішення задач інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень при супроводі бізнес-процесів моніторингу анемії.

Споживання енергії пов'язане з усіма видами господарської діяльності людини. Виробництво енергії істотно впливає на стан довкілля, тому якісне планування електроспоживання є пріоритетним питанням у стратегії розвитку будь-якої країни. Всі обов'язки з планування електроспоживання та купівлі електроенергії лягають на енергопостачальні компанії. Якісне планування електроспоживання призведе до зниження витрат енергопостачальних компаній, що матиме влив на зниження витрат на створення кінцевої продукції для пересічного споживача. Робота присвячена проблемі підвищення ефективності роботи енергопостачальних компанії для забезпечення потреб побутових споживачів. В роботі обгрунтовано необхідність планування поставок електроенергії в необхідному обсязі для забезпечення раціонального використання енергетичних і економічних ресурсів. Описано проблему виконання прогнозування людиною, коли результат залежить як від кваліфікації аналітика в предметної галузі, так і від його кваліфікації в методах аналізу. Наведено аргументацію щодо використання сучасних методів штучного інтелекту - нейронних мереж, які мають здатність до навчання на наборі даних та дозволяють виявити приховані взаємозв'язки і закономірності між даними. Приведено аналіз останніх досліджень та публікацій стосовно використання штучних нейронних мереж при прогнозуванні в енергетиці, який підтвердив доцільність використання обраного метода для визначеної проблеми. Описано процес використання багатошарової нейронної мережі для прогнозування обсягів продажу електроенергії споживачам. Наведено характер даних, що описують обсяги щомісячної погодинної купівлі електричної енергії для побутових споживачів, показано приклад часового ряду. Визначено особливості вхідних параметрів для нейронної мережі: місяць року, день тижня, тип дня (святковий чи робочий), середнє максимальне значення погодинної купівлі електричної енергії.

Розкрито тему розробки експертної системи психоневрологічних захворювань з використанням методу диференціальної діагностики. Завдання системи диференціальної медичної діагностики - визначити захворювання, якими може страждати пацієнт, на підставі даних спостереження за його симптомами. Метод, який використовується під час діагностики захворювання, - диференціальний. Цей метод відсіює хвороби через невідповідності будь-яким фактам або симптомам, що в кінці має призвести до єдиної можливої хвороби. Розроблена і реалізована експертна система (ЕС) включає в себе: механізм звернення до бази даних симптомів по кожному з корелюючих захворювань, алгоритм формування вхідних параметрів ЕС, метод прийняття рішень на основі логічного механізму. У роботі досліджено та проаналізовано різноманітні механізми ухвалення рішень, що дозволило уникнути недоліків та покращити роботу експертної системи. Робота ЕС спирається на базу знань симптомів. База даних є сукупністю диференційно-діагностичних ознак, відповідних частот зустрічальності для кожного з діагностованих захворювань. В додатку є два режими роботи: режим роботи з базою знань, який забезпечує безпосередньо роботу з базою даних та підтримку всіх необхідних операцій для повного функціонування системи. Режим аналізу, в якому фахівець отримує підтримку в прийнятті рішення при постановці діагнозу. Користувач встановлює наявні симптоми пацієнта, після чого відбувається обробка введених даних. Наприкінці користувач отримує результат проведеного аналізу з найбільш ймовірного діагнозу до найменш ймовірного з розрахованою оцінкою відповідності. Така система має високу ефективність, надійність, доступність для розуміння та продуктивність. Застосування такої системи дозволяє уникнути надмірності інформації, тим самим зменшити час для первинної обробки даних.