Скачати повний текст

Проведено генетичне дослідження дерматозів на популяційному, родинному й індивідуальному рівнях. Одержано інформацію про популяційний розподіл найпоширеніших складноуспадкованих дерматозів - псоріазу, атонічного дерматиту. Розраховано захворюваність, обчислено популяційні частоти, їх залежність від статі та віку. Наведено генетико-демографічні показники сільських і міських популяцій та проаналізовано їх динаміку за останні 12 років. Оцінено рівень інбридингу й інші генетико-демографічні параметри у районах області. Проаналізовано параметри моногенної спадкової патології і коефіцієнтів інбридингу. Розраховано коефіцієнти кореляції між поширеністю генодерматозів і коефіцієнтом інбридингу. Обчислено кореляції між генетичними характеристиками генодерматозів і параметрами інфраструктури регіону. Виявлено ефекти антиципації для псоріазу. Одержано рівняння регресії для індивідуального генетичного прогнозування. Визначено структуру досліджуваної популяції по генах MTHFR і VDR3. Виявлено асоціації груп крові систем ABO та Rh з псоріазом і з поліморфними варіантами гена VDR3 у пробандів. Встановлено, що поліморфізми та їх комбінації генів MTHFR, р53, F2, F5 є асоційованими з різними формами псоріазу. Виявлено гени схильності до розвитку звичайного іхтіозу у дослідженій популяції. Одержано цитогенетичні характеристики пробандів і родичів з різними формами іхтіозу та бульозного епідермолізу. Запропоновано різні алгоритми оцінювання генетичного ризику проаналізованих форм генодерматозів.

Проаналізовано світові досягнення у галузі геномної селекції великої рогатої худоби. Успіхи в секвенуванні геному тварин дозволяють відслідковувати успадковування коротких хромосомних фрагментів за допомогою чіпів низької та високої щільності для розрахунку генетичної цінності тварин. Оскільки фенотипи бугаїв мають набагато більшу точність, ніж корів, референтні популяції складаються насамперед з генотипованих бугаїв, оцінених за потомством. У той же час окремі країни включають до референтних популяцій корів після певної стандартизації їх фенотипів. Одержані оцінки ефектів великої кількості SNP-маркерів використовуються для прогнозування племінної цінності тварин. Прогноз може здійснюватися відразу після народження тварини, незалежно від наявності даних про продуктивність самої тварини або її родичів. У більшості випадків кінцева оцінка комбінує суму ефектів SNP-маркерів та залишкових полігенних ефектів з результатами традиційної оцінки. Порівняння різних методів геномної оцінки свідчить про деяку перевагу байєсовських методів при наявності невеликої кількості локусів кількісних ознак (QTL) зі значними ефектами, але на практиці здебільшого використовується геномний BLUP. Геномна оцінка особливо прибуткова в галузі молочного скотарства, оскільки вона дозволяє удвічі знизити генераційний інтервал порівняно з традиційною оцінкою за потомством. Вища надійність оцінок племінної цінності матерів бугаїв компенсує зниження надійності оцінок племінної цінності батьків бугаїв. Вартість генотипування значно нижча за вартість оцінки за потомством. При використанні геномної селекції середньорічний генетичний прогрес може бути збільшений у два рази, навіть якщо інтенсивність відбору залишиться незмінною.

Висвітлено питання використання міжпородного схрещування в сучасному молочному скотарстві. Проведено аналіз породоутворювального процесу в Україні за останні десятиріччя. Показано, що в Україні за останні 60 років нагромаджено досвід удосконалення вітчизняних молочних і комбінованих порід великої рогатої худоби з використанням кращого світового генофонду. Аналіз еволюції пріоритетів щодо напрямів селекції молочної худоби з 1971 до 2014 рр. показує, що відбулося не тільки збільшення кількості ознак, за якими ведеться оцінка і добір бугаїв-плідників молочних порід у США, але радикально змінилися економічні орієнтири добору. Наведено характеристики основних молочних порід великої рогатої худоби у світі. Надано детальну характеристику програми схрещування Procross, яка передбачає використання голштинів шляхом їх схрещування з плідниками інших порід за певними схемами. Проведено аналіз ефекту гетерозису у разі використання систем кросбридингу за участю декількох порід. Цей аналіз показав, що найбільш економічно привабливим є залучення до кросбридингу трьох контрастних між собою порід. На основі попереднього досвіду створення вітчизняних молочних порід, а також світового досвіду щодо одержання комерційно-привабливих генотипів тварин і зменшення при цьому витрат на виробництво продукції, запропоновано рекомендації щодо подальших напрямів селекційної роботи з вітчизняними породами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*446.33 + П60-27

Рубрики:

Загальна зоологія

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - уточнення реальної поширеності та медико-соціальних аспектів тютюнопаління дівчаток-підлітків в обласному центрі сходу України (м. Харків) на підставі об'єктивних тестів. Проведено анонімне анкетування 60 учениць 10 - 11-х класів загальноосвітньої середньої школи віком 14 - 16 років. Для об'єктивізації контакту з продуктами згоряння тютюну анкетування було доповнено кількісним визначенням концентрації тіоціанідних іонів у сечі опитаних. Вміст останніх у сечі до 3 мг/л вважали фоновим (негативним), 3 - 4 мг/л - граничним, а більше 4 мг/л - позитивним результатом. Визначення концентрації тіоціанідних іонів у сечі обстежуваних засвідчило, що 21 особа з 60 мають безпосередній контакт із продуктами згоряння тютюну (тіоціанатурія у межах 4,13 - 9,01 мг/л); 17 із 60 дівчаток-підлітків є активними курцями, причому 12 із 17 надають правдиву інформацію про свою звичку в анкетах. У контрольну групу ввійшли 39 осіб із рівнем тіоціанатурії 0,68 - 3,47 мг/л, що свідчить про відсутність контакту з тютюновим димом. Серед факторів, що впливають на формування моделі поведінки дівчаток-підлітків, найбільше значення має високий добробут сім'ї, наявність великої кількості безконтрольних "кишенькових" грошей у дитини, що провокує не тільки тютюнопаління, а й вживання алкогольних напоїв: 43 % дівчаток-курців проти 15 % тих, хто не палить, систематично вживають алкоголь. Усім без винятку курцям приклад подають друзі та знайомі, що значно перевищує ступінь впливу родичів. Провокувальну роль відіграє також близькість до школи торгових точок, що продають тютюнову продукцію неповнолітнім, у поєднанні з відсутністю контролю з боку викладачів. Встановлено, що 35 відсотків дівчаток-школярок віком 14 - 16 років систематично мають безпосередній контакт із тютюновим димом, 28,3 % є активними курцями. Наявність досить великих сум безконтрольних "кишенькових" грошей може стати фундаментом для виникнення та подальшого вкорінення звички тютюнопаління. Цьому сприяє спілкування з друзями-курцями та доступність тютюнової продукції у торгових точках неподалік від школи.