Розглянуто основні процеси деградації друкованих плат та оцінено вплив кожного з них на узагальнений процес деградації багатошарових друкованих плат. Одержано коефіцієнт форсування, який дозволяє реалізувати прискорену оцінку кількісних показників надійності плат за результатами форсованих випробувань.

Запропоновано методику коректування вихідних даних щодо надійності елементів для використання в уточненому розрахунку надійності електронних пристроїв на базі DN-розподілу напрацювання до відмов.

  Скачати повний текст

The article deals with traffic safety at ground railway crossings. An approach based on raising driver awareness via modern means of automation, computation, and communication has been considered. Blagovist information warning system for the railway crossings has been described.

Необхідність мінімізації збитків та наслідків аварій є важливим фактором сталого технічного розвитку. Однією з галузей, що характеризується високим рівнем небезпеки, є залізничний транспорт. Ця проблема змінює свої масштаби зі збільшенням кількості транспорту, його інтенсивності руху та швидкостей. Особливою сладністю також є те, що в сучасних економічних умовах значний інфраструктурний розвиток, який полягає в побудові великої кількості складних та дорогих об'єктів, таких, як різнорівневі розв'язки, наземні та підземні переходи, є неможливим. Тому перспективними вбачаються рішення, націлені на розробку та впровадження нового класу систем, які забезпечують високий рівень безпеки і здатні виправити негативну статистику аварійності і вирішити завдання ненанесення шкоди життю людей на залізничному транспорті. Стаття присвячена проблемі забезпечення безпеки руху на залізничних переїздах, залізничних переходах та в зонах роботи обслуговуючого персоналу. У роботі находить розвиток інформаційний підхід, направлений на підвищення безпеки руху, й полягає у своєчасному інформуванні учасників руху про аварійні та небезпечні ситуації у зоні їх перебування. Вирішувати вказані завдання пропонується за рахунок створення цифрових інформаційних систем нового класу. Основними відмінностями створених систем є використання мікропроцесорних систем, засобів бездротового зв'язку та енергозберігаючих технологій. Самі системи повинні відповідати сучасним вимогам надійності, відмовобезпечності, відмовостійкості та гарантоздатності. Наведено опис базових варіантів виконання контрольно-інформаційних систем для залізничних переїздів "Благовіст", залізничних переходів "Благовіст-П" та мобільної системи для обслуговуючого персоналу, що працює на коліях "Благовіст-СП". Системи володіють технологіями автономної роботи, безпровідної передачі інформації.

З огляду на те, що нинішній стан контактної мережі електрифікованих залізниць України не відповідає вимогам щодо забезпечення надійної роботи швидкісних поїздів, запропоновано шляхи покращання якості обслуговування (контролю та ремонту) контактної мережі з метою своєчасного виявлення проблемних ділянок, тим самим забезпечуючи запобіганню аварій на залізниці. Робота присвячена вирішенню проблеми визначення залишкового ресурсу контактного проводу (КП) електрифікованих залізниць. Проаналізовано види й основні параметри зношування КП. Як визначальний параметр зносу запропоновано використовувати залишкову висоту перерізу і площу зношеної частини перерізу КП. Встановлено допустимий ступінь зношування КП. На основі експериментальних даних визначено залишковий ресурс КП. Запропоновано і розроблено критерії оцінки залишкового ресурсу КП, що дозволяють знизити експлуатаційні витрати за рахунок збільшення інтервалів між ремонтом. Пропонується використання ймовірнісно-фізичного підходу до оцінки реального технічного стану і прогнозування залишкового ресурсу виробів за відсутності статистики відмов. У межах імовірнісно-фізичного підходу до оцінки довговічності залучається ймовірнісна модель (DМ-розподіл відмов), параметри якої мають фізичну інтерпретацію - середню швидкість зміни визначального параметра (критерію придатності) та коефіцієнт варіації узагальненого процесу деградації. Наведено декілька прикладів розрахунку залишкового ресурсу, які демонструють використання двох імовірнісно-фізичних методів для оцінки залишкового ресурсу КП, а саме за результатами контрольованої експлуатації та статистики відмов і відновлення КП. Отримані в результаті розрахунків дані відповідають чинним рекомендаціям щодо середньої частоти проведення поточного ремонту ділянок КП.

Розглянуто вирішення низки проблем, пов'язаних з визначенням залишкового ресурсу сталевих циліндричних резервуарів. При дослідженні негативних чинників основна увага приділяється урахуванню корозійних пошкоджень, які виникають у процесі експлуатації. Як визначальний параметр корозійного зносу запропоновано використовувати залишкову товщину стінки, дна та даху конструкцій. Допускається, що прогнозування залишкового ресурсу полягає у визначенні розрахунковим шляхом його мінімальної оцінки. Встановлено допустимий ступінь зносу досліджуваних конструкцій. Визначено поняття граничного стану, що базується на критичному зменшенні товщини елементів конструкції на заданій частині площі поверхні до граничної величини, нижче якої не забезпечується необхідний запас несучої заданості. На основі експериментальних даних у наведеному прикладі встановлено залишковий та загальний ресурс служби сталевих циліндричних резервуарів. Отримані результати є співрозмірними з допустимими нормами та строками експлуатації, вказаними в нормативних документах. Визначено критерії оцінки залишкового ресурсу сталевих циліндричних резервуарів, за рахунок використання яких можливо знизити експлуатаційні витрати, збільшивши міжремонтні інтервали. Такий ефект досягається завдяки використанню ймовірнісно-фізичного підходу для здійснення оцінки об'єктивного технічного стану та виконання прогнозування залишкового ресурсу вказаних конструкцій за відсутності значної статистики відмов. У рамках запропонованого ймовірнісно-фізичного підходу щодо оцінки довговічності пропонується ймовірнісна модель на основі DМ-розподілу відмов. Параметри такої моделі у своїй основі мають фізичну інтерпретацію, а як основні параметри враховуються середня швидкість зміни визначального параметра та коефіцієнт варіації узагальненого процесу деградації.

Вирішено низку проблем, пов'язаних із визначенням залишкового ресурсу сталевих циліндричних резервуарів. При дослідженні негативних чинників, що впливають на ресурс експлуатації досліджуваних об'єктів, детальна увага приділяється геометричним конструктивним відхиленням, які з'являються у процесі використання цих технічних споруд. Як визначальний параметр обрані та досліджуються відхилення зовнішнього контуру днища резервуара, утворюючої стінки резервуара від вертикалі на рівні верху кожного поясу стінки та відхилення вимощення основи від горизонталі. В роботі приймається допущення, що прогнозування залишкового ресурсу базується на визначенні розрахунковим шляхом його мінімальної оцінки. Проводиться порівняння мінімальної оцінки із встановленим допустимим рівнем зносу досліджуваних конструкцій. Досягнення максимально допустимих критичних значень відхилень, нижче яких не забезпечується необхідний запас несучої заданості, визначається як граничний стан. Для виконання оцінки об'єктивного технічного стану та прогнозування залишкового ресурсу вказаних конструкцій, за відсутності значної статистики відмов, використовується ймовірнісно-фізичний підхід. У рамках цього підходу, щодо оцінки довговічності, лежить імовірнісна модель, яка застосовує DМ-розподіл відмов. Параметри моделі, що використовується, мають у своїй основі фізичну інтерпретацію. Основними параметрами, які враховуються, є середня швидкість зміни визначального параметра та коефіцієнт варіації узагальненого процесу деградації. Наведено приклад, у якому встановлено залишковий та загальний ресурс служби сталевих циліндричних резервуарів. Отримані при розрахунках результати демонструють співрозмірність із допустимими нормативними значеннями та строками експлуатації, що наводяться в нормативній документації. Приведені критерії оцінки залишкового ресурсу досліджуваних сталевих циліндричних резервуарів, використання яких дозволить знизити експлуатаційні витрати за рахунок збільшення міжремонтних інтервалів.