Описано найбільш широковживані в дослідницькій практиці методи психологічної науки, зокрема, спостереження, експеримент, тестування, бесіда, опитування, інтерв'ю, анкетування. Увагу приділено проблемам експертного оцінювання, діагностики структури групи, методу контент-аналізу та біографічному методу дослідження.

Описаны наиболее часто используемые в исследовательской практике методы психологической науки, в частности, наблюдение, эксперимент, тестирование, беседа, интервью, анкетирование. Уделено внимание проблемам экспертной оценки, диагности структуры группы, методу контент-анализа и биографическому методу исследования.

Викладено проблему методу дослідження в психології. Охарактеризовано програми психологічного дослідження. Розглянуто спостереження як метод дослідження в психології, його види, етапи, а також типові помилки дослідників під час спостереження. Висвітлено експеримент як основний метод психологічного дослідження, його види, етапи. Розкрито суть та зміст психологічного тестування. Описано зміст бесіди, її види. Розглянуто метод опитування, його різновиди. Наведено поняття соціо- та референтометрії. Подано види документів, що піддаються контент-аналізу. Викладено етичні принципи роботи практичного психолога.

Проаналізовано базові фактори, що впливають на процес формування образу політичного лідера в сучасній Україні. Вперше в українській політичній науці створено алгоритм дослідження формування образів політиків та розкрито особливості регіональних механізмів формування масової політичної свідомості. Виявлено реальний образ політика, який існує у масовій свідомості трьох регіонів України і висвітлений як позитивними, так і негативними характеристиками. Доведено, що за сучасних умов провідною якістю кандидата на політичну посаду є його здатність до перевтілення, за цього основну увагу зфокусовано на зовнішніх рисах, які можуть забезпечити перемогу на виборах. Проаналізовано, що спроби ЗМІ нав'язати масовій аудиторії певні образи політиків не завжди позитивно сприймаються нею і не завжди впливають на процес формування образу політичного лідера у свідомості населення.

Здійснено комплексний політологічний аналіз базових факторів, що впливають на процес формування образу політичного лідера в сучасній Україні. Вперше в українській політичній науці створено алгоритм дослідження формування образів політиків і розкрито особливості регіональних механізмів формування масової політичної свідомості. Доведено, що за сучасних умов провідною якістю кандидата на політичну посаду виступає його здатність до перевтілення, за цього основна увага надається фокусуванню на зовнішніх рисах, які можуть забезпечити перемогу на виборах.

Висвітлено загальнотеоретичні проблеми психології реклами. Розкрито роль психічних процесів у формуванні рекламних образів. Розглянуто прикладні питання психотехнології рекламних засобів. Увагу приділено питанню психотехнології рекламних засобів без зворотного зв'язку.

Висвітлено основні питання теорії дослідження трудової діяльності людини. Головну увагу акцентовано на особливості розвитку праці за різних умов, на психологічній характеристиці вибору професій, розглянуто кризи професійного становлення та вміння працювати в новому колективі. Розглянуто питання кадрового поповнення. Розкрито сутність професійної кар'єри й основні підходи до її вивчення.

Розглянуто актуальні проблеми теорії та практики політичної психології, зокрема історію її становлення, об'єкт, предмет, завдання, методи та функції. Проаналізовано політичну сферу у психолого-політичному вимірі. Увагу приділено основним проблемам політичної психології: політичної свідомості, психології політичної культури, політичної соціалізації, психології політичної діяльності, політичного лідерства й еліти, політичної влади, етнічних спільнот, масової поведінки, маніпуляцій, комунікації, прийому практичної психології в політиці.

Представлено результати теоретико-емпіричного дослідження синдрому "професійного вигорання". Теоретичне обгрунтування проблеми стосується питань визначення особливостей виникнення, розвитку та протікання синдрому "професійного вигорання" в педагогічній діяльності. Зазначено, що інтенсифікація життя, соціально-політичні й соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні сьогодні, висувають до працівників освітніх організацій нові, більш складні вимоги, що, безумовно, впливають на психологічний стан працівників, зумовлюють виникнення емоційного напруження, розвиток значної кількості професійних стресів. Суттєвим фактором стресу є психологічні та фізичні перевантаження педагогів, які сприяють виникненню так званого "синдрому професійного вигорання" - виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім'ї. Професія педагога - один із тих видів професій людина-людина, серед яких синдром "професійного вигорання" є найбільш поширеним. Тому дуже важливе вивчення особливостей його виникнення, розвитку та протікання саме в педагогічній діяльності. Ми обрали моделі, котрі, на нашу думку, найбільш повно розкривають сутність синдрому "професійного вигорання". Дослідження грунтувалося на моделі синдрому "професійного вигорання" таких учених, як К. Маслач, С. Джексон, В. Бойко. Науковці розглядають синдром "професійного вигорання" як трьохкомпонентну систему, що включає емоційне виснаження, деперсоналізацію й редукцію власних особистісних досягнень. Використання цих моделей під час проведення емпіричного дослідження дало змогу глибоко та всебічно вивчити прояви синдрому "професійного вигорання" у вчителів. Особливо цікавим для нас було з'ясування того, чи існує взаємозв'язок між компонентами синдрому "професійного вигорання" й сімейним статусом педагогічних працівників. То ж наше дослідження спрямоване на визначення ступеня розвитку та особливостей прояву синдрому "професійного вигорання" у вчителів.

Проаналізовано теоретичні та прикладні питання організації освітньої та соціальної інклюзії осіб з особливостями розвитку. Доведено про важливість якісної управлінської, організаційної діяльності, забезпечення психологічної безпеки. Окрему увагу приділено технологічному аспекту інклюзії осіб з порушеним зором і слухом, питанням розвитку фахового партнерства в інклюзії та особистісного потенціалу людини в умовах інклюзії. Висвітлено авторське бачення потенціалу доступного середовища для осіб з особливостями психофізичного розвитку.