Розроблена модель процесу лікування скупченості зубів визначає параметри конструктивних елементів ортодонтичного пристрою та його міцнісні властивості.

Висвітлено історію розвитку ортопедичної стоматології. Подано відомості про анатомічну будову та функції органів зубо-щелепного апарату людини, а також зміни, що відбуваються у ньому у зв'язку з частковою та повною втратою зубів. Описано технологічні етапи, традиційні та сучасні технології знімних пластинкових зубних протезів. Охарактеризовано облаштування зуботехнічної лабораторії.

Освещена история развития ортопедической стоматологии. Приведена информация об анатомическом строении и функциях органов зубо-челюстного аппарата человека, а также изменениях, происходящих в нем в связи с частичной или полной потерей зубов. Описаны технологические этапы, традиционные и современные технологии съемных пластинчатых зубных протезов. Охарактеризовано оборудование зуботехнической лаборатории.

Висвітлено історію розвитку ортодонтії, наведено морфофункціональну характеристику зубощелепного апарата. Описано основні, клінічні та допоміжні методи обстеження, профілактики та лікування пацієнтів із зубощелепними аномаліями та деформаціями, наведено їх класифікацію. Розглянуто питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики аномалій положення окремих зубів.

Освещена история развития ортодонтии, дана морфофункциональная характеристика зубочелюстного аппарата. Описаны основные, клинические и вспомогательные методы обследования, профилактики и лечения пациентов из зубочелюстными аномалиями и деформациями, приведена их классификация. Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, лечения и профилактики аномалий положения отдельных зубов.

Висвітлено основи дитячого протезування, яке є дієвим засобом профілактики зубо-щелепних аномалій і деформацій зубо-щелепного апарату в дітей. Розглянуто різні аспекти ортопедичного лікування дітей: психоемоційний стан дитини в різні вікові періоди, психологічну підготовку до лікування, діагностику дефектів зубів і зубних рядів, показання та протипоказання до ортопедичного лікування, види протезів і їх застосування в різні періоди прикусу. Приділено увагу травмам зубів і їх лікуванню.

Висвітлено поняття, етапи розвитку, завдання та структуру ортопедичної стоматології. Подано інформацію про функціональну анатомію зубо-щелепного апарату людини, основні методи клінічного та лабораторного дослідження ортопедичних хворих, а також відбиткові матеріали, пластмаси та сплави металів, які використовуються в ортопедичній стоматології. Описано технологічні процеси виготовлення знімних та незнімних конструкцій зубних протезів.

Висвітлено історію розвитку ортопедичної стоматології, подано відомості про анатомічну будову та функції органів зубо-щелепного апарату людини, а також про зміни, що відбуваються в ньому у зв'язку з частковою або повною втратою зубів. Описано технологічні етапи виготовлення знімних пластинкових протезів у разі часткової або повної втрати зубів - як традиційних конструкцій, так і з використанням сучасних технологій і матеріалів, наведено характеристику облаштування зуботехнічної лабораторії.

Висвітлено історію винайдення стоматологічного фарфору. Розглянуто технологію виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів. Описано обладнання, інструментарій і матеріали, які застосовують під час їх виготовлення. Увагу приділено сучасним методам моделювання зубів керамічними та композитними матеріалами.

Освещена история изобретения стоматологического фарфора. Рассмотрена технология изготовления зубных протезов с использованием керамических и композитных материалов. Описаны оборудование, инструментарий и материалы, применяемые во время их изготовления. Уделено внимание современным методам моделирования зубов керамическими и композитными материалами.

Висвітлено історію розвитку ортопедичної стоматології, наведено відомості про анатомічну будову та функції органів зубо-щелепного апарату людини. Описано технологію виготовлення щелепно-лицевих протезів, наведено правила техніки безпеки, яких необхідно дотримуватись під час виконання даного виду діяльності. Особливу увагу приділено питанням реабілітації пацієнтів із щелепно-лицевою патологією.

Освещена история развития ортопедической стоматологии, даны сведения об анатомическом строении и функции органов зубо-челюстного аппарата человека. Описана технология изготовления челюстно-лицевых протезов, приведены правила техники безопасности, которые необходимо соблюдать при выполнении данного вида деятельности. Особое внимание уделено вопросам реабилитации пациентов с челюстно-лицевой патологией.

Своєчасне й раціональне використання зубних протезів у дітей із множинною адентією внаслідок ектодермальної дисплазії з використанням допоміжних елементів на опорних зубах забезпечує надійну фіксацію протезів за значної атрофії альвеолярного паростка.

Проведено підбір режимів затвердіння матеріалів "Сінма - 74" та "Сінма - М" за яких механічні показники є найвишими. Доведено, що найефективнішим методом полімеризації є комбінований метод, який складається у послідовному затвердінні полімеру у апараті "ПС-1" з наступним доведенням на водяній бані. Саме за цього методу спостерігаються найкращі механічні показники полімерів, що підтверджує їх рентгеноструктурний аналіз.

A mechanical-mathematical model of the turn process of a tooth with an anomalous position in a mouth cavity is offered, and the stress-strain state of periodontal tissue during treatment using an orthodontic apparatus is considered. The technique of determination of the rational design concepts of the apparatus in view of individual singularities of the mouth cavity of a patient is offered. The positions of the theory of flexible rods are given, on the base of which the elastic elements of the apparatus for treatment of the teeth position anomalies are computed. The elaboration allows one to increase the efficiency of treatment of patients with dental-maxillary anomalies.

The correction of maxillary anomalies and deformations with the help of a pre-orthodontic trainer is investigated. This can be used in medical practice for the forecast of the duration and consequences of a treatment. The technique of a research of a stress-strain state of the system, which includes a pre-orthodontic trainer and a maxilla, is developed. The elastic properties of the pre-orthodontic trainer material are investigated. The research of the process of treatment of a specific patient is carried out. The value and direction of the forces which act on the tooth sets of the patient are defined, and the forecast of the treatment is made.

Мета роботи - визначення поширеності мезіального прикусу серед дітей і підлітків різного віку. Використано статистичні методи обробки амбулаторних карт і клінічні методи дослідження пацієнтів у шкільних закладах м. Київ. Наведено результати статистичного вивчення поширеності мезіального прикусу серед дітей і підлітків різного віку. Виявлено та досліджено основні причини, які можуть спричиняти виникнення мезіального прикусу.

Мета роботи - простежити та порівняти вплив запропонованої ортодонтичної апаратури на стан жувальної мускулатури пацієнтів різних вікових груп і дослідити динаміку змін електроміографічної активності жувальних м'язів даних пацієнтів. Проведено клінічні обстеження дітей з патологією недорозвинення верхньої щелепи за нормально розвиненої нижньої щелепи (114 осіб) у віковому інтервалі від 6-ти до 18-ти років. Для зручності роботи всіх пацієнтів було розподілено на 3 групи: 1-у клінічну групу склали пацієнти вікового діапазону 6 - 9 років, II клінічну групу - пацієнти вікового діапазону 10 - 14 років, III клінічну групу - пацієнти вікового діапазону 15 - 18 років. Окремо було набрано й обстежено пацієнтів з фізіологічними формами прикусу та інтактним зубним рядом відповідно до кожної клінічної групи. У 24-х пацієнтів у фазі функціонального спокою спостерігали довільну активність зі спалахами від 0,11 до 0,55 мкВ для власне жувальних м'язів, від 0,17 до 1,01 мкВ - для скроневих м'язів і від 0,23 до 0,38 мкВ - для колового м'яза рота. Електроміограма характеризується високими нерівномірними показниками амплітуди та частоти виникнення потенціалів. Час "періоду мовчання" у досліджуваних групах нижче (98,2 %) аналогічного нормативного показника. Визначення латентного періоду массетер-рефлексу власне жувальних м'язів у всіх піддослідних пацієнтів дорівнювало 6,0 - 8,4 мс, що знаходиться в межах норми. Висновки: простежено функціональну активність кожного окремо зазначеного м'яза. Одержані дані свідчать про те, що у пацієнтів досліджуваних клінічних груп спостерігається порушення м'язової активності. Латентний період массетер-рефлексу власне жувальних м'язів у всіх піддослідних пацієнтів знаходився в межах норми. Це свідчить про збереження аферентної та еферентної провідності й цілісність дуги даного рефлексу як на рівні ствола головного мозку, так і на рівні трійчастого нерва.

Зазначено, що ортодонтичний апарат Фліса - Філоненка доцільно використовувати для лікування відкритого прикусу та аномалій положення окремих зубів.

Розглянуто основні фактори формування дистального прикусу: генетичні, фактори відсутності грудного вигодовування немовляти, типи жування, травми нижньої щелепи. Встановлено також достовірний зв’язок між частотою виникнення зубощелепних аномалій і порушенням носового дихання. Доведено, що у групу ризику щодо формування дистального прикусу потрапляють діти, які мають захворювання ЛОР-органів.

Рассмотрены основные факторы формирования дистального прикуса: генетические, факторы отсутствия грудного вскармливания младенца, типы жевания, травмы нижней челюсти. Установлена также достоверная связь между частотой возникновения зубочелюстных аномалий и нарушением носового дыхания. Доказано, что в группу риска относительно формирования дистального прикуса попадают дети, имеющие заболевания ЛОР-органов.

Мета роботи - створити універсальний та зручний у застосуванні ортодонтичний апарат для лікування зубощелепних аномалій та деформацій в с агітальній і трансверзальній площинах. Усі традиційні конструкції знімних ортодонтичних апаратів мають стаціонарну похилу площину, технічний результат запропонованого апарата полягає у використанні рухомої похилої площини у фронтальній чи боковій ділянках. Запропонована конструкція складається з пластмасового базису, вестибулярної дуги, утримуючих кламерів, рухомої похилої площини, що з'єднується з базисом двома булаво-подібними пружинами; робоча поверхня похилої площини контактує з поверхнею зубних рядів та альвеолярних відростків завдяки точно розрахованій висоті, розміру, куту нахилу та контрольованому вектору сили. Висновки: знімні ортодонтичні апарати з рухомими похилими площинами доцільно використовувати для лікування сагітальних і трансверзальних аномалій оклюзії та положення окремих зубів.

Мета роботи - підвищити ефективність ортодонтичного лікування (ОЛ) пацієнтів із прогенічними формами прикусу з урахуванням віку, типу росту лицевого черепа та індивідуального генетичного профілю обличчя. Проведено ОЛ 62 пацієнтів із прогенічними формами прикусу (ПФП) віком від 3 до 44 років. За застосування знімних апаратів із похилою площиною у пацієнтів старшого віку відбувалися ті самі процеси перебудови у зубощелепному апараті, що й у дітей та підлітків. Відрізнялися лише терміни ОЛ та ступені мотивації до його проведення. Висновки: до початку лікування важливо встановити наявність у пацієнта спадкової схильності до розвитку прогенічного прикусу, а саме - визначити тип росту лицевого черепа та індивідуальний генетичний профіль обличчя. Ці дані є основними показниками у прогнозуванні результатів ОЛ.

Мета роботи - оцінка ефективності застосування знімного ортодонтичного апарата з рухомою похилою площиною при лікуванні мезіального прикусу в змінному періоді прикусу. Проведено аналіз цефалограм пацієнтів з мезіальним прикусом у змінному періоді прикусу основної та групи порівняння. Для їх розшифрування використано метод Sassouni Рlus. Аналіз результатів цефалометричних даних проведено за параметрами, які були найінформативнішими у рамках дослідження. Висновки: запропоновано конструкцію знімного ортодонтичного апарата з рухомою похилою площиною покращує сагітальне співвідношення зубів у фронтальній ділянці переважно на зубоальвеолярному рівні зі зміщенням суглобових головок вгору та їх незначною сагітальною ретракцією.

Мета роботи - вивчити поширеність відкритого прикусу за даними епідеміологічних досліджень та у структурі зубощелепних аномалій. Клінічно оглянули 1452 дітей та підлітків віком від 6 до 17 років шкільних закладів м. Києва та вивчено 1764 історії хвороби пацієнтів, які перебували на ортодонтичному лікуванні. Поширеність відкритого прикусу, за даними масових обстежень, становить 2,34 % серед усіх обстежених; у структурі зубощелепних аномалій - 3,1 %, а за даними звернень пацієнтів у стоматологічний заклад у структурі зубощелепних аномалій становить 5,49 %. Пацієнти із прямим прикусом (0,62 %) становлять групу ризику виникнення відкритого прикусу при порушенні функціонального стану зубощелепного апарату. Поширеність відкритого прикусу з віком змінюється. Найчастіше патологію виявляють у дітей віком 6 - 9 років (3,02 %), зменшення показника відбувається у віці 10 - 12 років до 1,99 % та надалі зростає в осіб віком 13 - 17 років до 2,06 %. Невелика кількість дітей (6,18 %) з тимчасовим періодом прикусу перебувала на ортодонтичному лікуванні. Висновки: визначення потреби в ортодонтичному лікуванні підтверджує високу значимість профілактики та своєчасність лікування відкритого прикусу, коли корекція патології потребує менше зусиль, часу і матеріальних витрат.