Диференційна діагностика внутрішньомозкових пухлин є однією із важливих завдань нейрохірургії. Сучасні методи променевої діагностики - комп'ютерна (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) - надають змогу встановити правильний діагноз. Мета дослідження - покращити диференційну діагностику внутрішньомозкових пухлин. Робота грунтується на аналізі результатів клінічного перебігу та діагностики 58 хворих з внутрішньомозковими гліальними пухлинами. Проведено КТ та МРТ з внутрішньовенним контрастуванням. Дані КТ та МРТ з внутрішньовенним контрастуванням свідчили, що причиною захворювання була наявність гліальних пухлин головного мозку, при цьому із 58 хворих із пухлинами, у 32 виявлено астроцитому, у 17 - гліобластому, 9 - олігодендрогліому. Нагромадження контрастної речовини стромою пухлини було важливою диференціальною ознакою. Дані верифіковано післяопераційними гістологічними обстеженнями. Висновок: для диференціальної діагностики гліальних пухлин необхідно враховувати дані КТ, МРТ, особливостей їх контрастування, клініко-томографічне співставлення та спостереження в динаміці.

Діагностика нетипових випадків перебігу пухлин великих півкуль головного мозку все ще залишається ускладненою, що призводить до значного запізнення надання хірургічної допомоги. Внутрішньопухлинна апоплексія, як гостре порушення кровообігу у випадку пухлин головного мозку (ПГМ) за даними різних авторів сягає 35 - 47 %. Зважаючи на те, що самі ПГМ супратенторіальної локалізації складають близько 57 % новоутворень центральної нервової системи, а пухлини ЦНС становить 2 - 5 % від загальної кількості онкологічних хворих, частку апоплексій навіть у загальній структурі онкопатології слід вважати відчутною. Мета робот - покращання діагностики та результатів лікування хворих з ПГМ супратенторіальної локалізації, котрі мали апоплексичний або інсультоподібний тип перебігу. Досліджено 124 хворих віком від 19 до 74 років, котрі лікувались у клініці невідкладної нейрохірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 2008 по 2013 рр. Більшість хворих доставлена бригадами швидкої допомоги з діагнозом ГПМК, рідше хворі переведені з неврологічних відділень та направлені поліклініками. Крововиливи в пухлину спостерігалися, як правило, у разі злоякісної їх природи (гліоми або метастази), при цьому виникали значні труднощі під час диференціальної діагностики з геморагічною або змішаною формою інсульту. Для встановлення діагнозу враховували відношення крововиливу до основних судинних басейнів, множинність і форму крововиливу, характер змін щільності оточуючих тканин, стадії та термін від початку захворювання, наявність супутньої патології (гіпертонічна хвороба, захворювання крові, онкоанамнез та ін.). Висновки: оцінка результатів обстеження та вибір лікувальної тактики мають бути основані лише на комплексному врахуванні та ретельному аналізі даних анамнезу, клінічного огляду та перебігу захворювання, результатів всіх доступних методів обстеження, врахування ефекту від проведеної терапії.

Цель - оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным новообразованием шеи. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. с жалобами на опухолевидное образование на передней поверхности шеи, выраженные боли в его проекции, затрудненное дыхание, общую слабость. В 2012 г. был прооперирован по поводу меланомы кожи передней поверхности шеи. Спустя год отметил появление в проекции послеоперационного рубца опухолевидного образования. По данным церебральной ангиографии, новообразование шеи обильно кровоснабжается из патологически измененных ветвей правого и левого щитошейных стволов, ветвей верхних правой и левой щитовидных артерий. Эндоваскулярная эмболизация проведена с использованием микрокатетеров Magic1,5 F (Balt, Франция), клеющей композиции Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) и Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). На 16-е сутки после эмболизации проведено тотальное хирургическое удаление новообразования. В ходе эндоваскулярной операции выполнена облитерация внутриопухолевой сосудистой сети с сохранением проходимости обеих нижних щитовидных артерий. Особенности хирургического удаления: резкое смещение трахеи, пищевода, внутренней сонной и общей сонной артерий влево, практически бескровное операционное поле. Объем кровопотери не превысил 250 мл. Продолжительность операции - 2 ч 10 мин. В послеоперационный период проведены 3 курса химиотерапии. Спустя 5 мес после операции данных о продолженном росте нет. Выводы: суперселективная эмболизация сосудистой сети гиперваскуляризированных опухолей является оптимальным способом дооперационной подготовки. Радикальным методом лечения остается хирургическое удаление новообразования.

Мета роботи - проаналізувати найближчі результати хірургічного лікування хворих із супратенторіальними пухлинами мозку (СПГМ) з інсультоподібним перебігом. Вивчено найближчі результати хірургічного лікування 176 хворих із СПГМ з інсультоподібним перебігом, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці невідкладної нейрохірургії лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва у період з 2008 до 2015 рр. Вік пацієнтів становив від 20 до 70 років, середній вік - (53,7 +- 13,4) року. Осіб чоловічої статі було 104 (59,1 %), жіночої - 72 (40,9 %). Внутрішньомозкові пухлини діагностовано у 156 (88,6 %) випадках, метастатичне ушкодження головного мозку - у 35 (19,9 %), позамозкові пухлини - у 20 (11,4 %). Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від порушення мозкового кровообігу (ПМК): група I - 103 хворих з ПМК за геморагічним типом, група II - 73 хворих з ПМК за ішемічним типом. У ранній післяопераційний період для виявлення післяопераційних ускладнень та оцінки радикальності хірургічного лікування всім пацієнтам проводили комп'ютерну та/або магнітно-резонансну томографію. Обов'язковим був офтальмологічний огляд до та після операції. Тотально видалено пухлини у 68 (38,6 %) хворих, субтотально - у 82 (46,6 %), парціально - у 26 (14,8 %). У всіх спостереженнях якість життя до операції за індексом Карновського була менше 70 балів, після операції кількість таких хворих зменшилася до 36 (20,5 %). Поліпшення якості життя хворих зумовлено регресом неврологічного дефіциту, усуненням функційних розладів, кращим ступенем соціальної адаптації. Висновки: основним критерієм успішного хірургічного лікування СПГМ з інсультоподібним перебігом є виживання хворих при високій радикальності хірургічного втручання та задовільних показниках якості життя в післяопераційний період. На обсяг видалення СПГМ впливали розмір ураження, його локалізація, патогістологічна характеристика пухлин. Лікувальна тактика у хворих із СПГМ з інсультоподібним перебігом має грунтуватися на індивідуальному підході. Адекватне хірургічне видалення пухлин і гематоми поліпшує якість життя у більшості хворих (79,5 %).

Диференційна діагностика пухлин головного мозку з інсультоподібним перебігом та гострого геморагічного чи ішемічного інсульту залишається однією з найбільш актуальних і складних проблем в нейрохірургії та неврології. Мета роботи - вивчити особливості клініки та діагностики пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації з інсультоподібним перебігом для покращання результатів лікування. Робота грунтується на аналізі результатів клінічного перебігу і діагностики 176 хворих віком від 24 до 82 років, з інсультоподібним типом перебігу пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації, котрі лікувались в клініці невідкладної нейрохірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛ ШМД) з 2008 по 2015 рік. Переважали хворі молодого - 53 (30,11 %) і середнього - 82 (46,59 %) віку. Літнього віку було 27 (15,34 %) хворих і 14 (7,95 %) - старечого віку. За гістологічною структурою найбільш часто виявлялись фібрилярні астроцитоми - 23 (13,06 %), гліобластоми - 98 (55,68 %), менінгіоми - 20 (11,36 %), метастатичні пухлини - 35 (19,88 %). Висновки: для диференціальної діагностики гліальних пухлин з інсультоподібним перебігом з гострими порушеннями мозкового кровообігу необхідно враховувати клініку, дані компіютерної, магнітно- і резонансної томографії, клініко і томографічне співставлення та спостереження в динаміці.