Наведено концептуальну версію постнекласичної метафізики історії. Установлено, що формуванню універсальної мови філософії сприятиме побудова її категоріального каркаса на основі конструктів, що не передбачають свого жорстко однозначного онтологічного наповнення. Виявлено характер "роботи" суспільства з минулим. Установлено неадекватність історичному процесу уявлень про "закони історії" та тверджень про відсутність у ньому об'єктивної логіки. Показано взаємозв'язок творчості та культури. Проаналізовано причини цивілізаційних криз і окреслено можливі шляхи їх подолання. Обговорено проблеми соціального прогнозування. Досліджено метафізичні джерела глобалізації. Визначено ризики та перспективи майбутнього розвитку людства.

Проведено комплексний історико-філософський аналіз теорії культурно-історичних типів М.Я.Данилевського. Розглянуто онтологічні, гносеологічні та логіко-методологічні розробки видатного російського мислителя в контексті європейської та російської філософської традиції, що дозволило представити його вчення в історико-філософській перспективі. Зазначено, що полемічним тлом соціальної онтології та соціальної гносеології Данилевського є європоцентричне бачення світової історії, а також апріоризм німецької класичної філософії, зокрема, Й.Г.Фіхте і Г.В.Гегеля, з якими він вступав до імпліцитної полеміки. Проаналізовано сформульовані М.Я.Данилевським закони історичного розвитку, його етнопсихологічну концепцію культури, геополітичну доктрину й соціальну футурологію, а також розкрито значення роботи "Росія і Європа" для осмислення сучасної цивілізованої ситуації.

Викладено теорію верховенства права в сучасному вимірі. Розглянуто питання про цінність і верховенство права. Визначено принципи верховенства права: питання доктрини та практики. Зазначено забезпечення ефективності здійснення економічної функції: досвід ЄС. Наведено основи юридичної техніки створення нормативно-правових актів та її вдосконалення. Визначено забезпечення інтересів працівників під час простою в умовах COVID-19. Розглянуто окремі питання передбачуваності застосування правових норм під час кримінального провадження. Визначено проблеми від сплати оренди в умовах карантину. Розглянуто особливості забезпечення гендерної рівності в умовах розвитку бізнесу. Зазначено особливості цивільно-правового захисту комп'ютерного програмного забезпечення.

Досліджено особливості інституту диктатури в Стародавньому Римі. Приділено увагу питанням гуманітарної освіти за умов сучасних глобалізаційних змін. Розглянуто реконструктивний підхід як методологію адаптації теорії управління до управлінської практики. Охарактеризовано довіру як фактор формування громадянського суспільства. Визначено лексичні особливості політичних промов Байдена. Акцентовано увагу на ролі проблеми екзистенційного вибору (Ж.-П. Сартр) у гуманітарному розвитку України. Висвітлено сутність та вираження державної влади. Увагу приділено впливові процесу поширення сучасних технологій на злочинність. Досліджено європейські орієнтири трансформації енергоінформаційної політики на муніципальному рівні. Розглянуто роль людини в розвитку цивілізації. Висвітлено теоретико-методологічний аспект особливостей національного механізму формування гендерної рівності.