Досліджено творчий доробок Катрі Гриневичевої (1875 - 1947рр.). Проаналізовано генезис та ідейно-естетичну парадигматику ранньої творчості письменниці, що розвивалася під впливом модерністських тенденцій кінця XIX - початку XX ст.

Висвітлено історію виявлення "Велесової книги". Проаналізовано проблему автентичності твору та виділено його структурні компоненти. Особливу увагу приділено аналізу художньої специфіки пам'ятки, що доповнює вже відомі дослідження. Запропоновано уривки з тексту, тести для перевірки знань, розробки уроків.

Проаналізовано українську та польську прозу міжвоєнного періоду в аспекті функціонування катастрофізму. Узагальнено та систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду, обгрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму, зокрема, історіософську, антропологічну та технократичну, визначено особливості та закономірності їх прояву в художніх творах. Описано жанрові моделі катастрофізму та висвітлено тенденції контамінації жанрових структур на основі катастрофічних тенденцій.

Проанализированы украинская и польская проза межвоенного периода в аспекте функционирования катастрофизма. Обобщены и систематизированы философские основы формирования катастрофического мировоззрения, обосновано выделение основных философско-эстетических моделей катастрофизма, в частности, историософская, антропологическая и технократическая, определены особенности и закономерности их проявления в художественных произведениях. Описаны жанровые модели катастрофизма и освещены тенденции контаминации жанровых структур на основе катастрофических тенденций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено компаративне дослідження розвитку української та польської прози міжвоєнного двадцятиліття у аспекті функціонування катастрофізму. Узагальнено та систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду. Запропоновано й обгрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософської, антропологічної, технократичної) та їх різновидів. Комплексно та системно проаналізовано дискурс катастрофізму та тенденції його художнього втілення. Виявлено та вивчено домінантно-репрезентативні моделі катастрофізму, семантико-структурні трансформації та модифікації в українській і польській прозі розглянутого періоду. У катастрофічному ракурсі досліджено твори В. Винниченка, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, С.-І. Віткевича, Я. Парандовського, З. Налковської, Ю. Віттліна, В. Гомбровича, М. Домбровської, П. Гоявічинської. Вивчено катастрофічну парадигму у співвідношені з жанровими особливостями тогочасної прози й авторськими ідейно-естетичними інтенціями.

На підставі аналізу творчості письменників різних періодів новітньої літератури (міжвоєнного двадцятиліття, 1980-х рр., кінця XX - початку XXI ст.) розкрито важливу роль міфопоетики, традиційних образів, "урбаністичних" мотивів і сучасної масової літератури в культурному просторі України. Увагу приділено творчості таких вітчизняних письменників, як І. Вільде, З. Тулуб, І. Малкович, В. Герасим'юк, Ю. Висоцька.

На основе анализа творчества писателей разных периодов новейшей литературы (межвоенного двадцатилетия, 1980-х гг., конца XX - начала XXI вв.) раскрита важная роль мифопоэтики, традиционных образов, "урбанистических" мотивов и современной массовой литературы в культурном пространстве Украины. Уделено внимание творчеству таких отечественных писателей, как И. Вильде, З. Тулуб, И. Малкович, В. Герасимьюк, Ю. Высоцкая.

Розглянуто природно-кліматичні, етнографічні, соціальні й історичні умови, що впливали на стильовий розвиток дерев'яної культової архітектури Південної України у період XVIII - XX століття. Досліджено містобудівні й архітектурні властивості сакральних споруд Півдня. Наведено перелік раніше невідомих пам'яток даного періоду. Визначено типологічні, планувальні й об'ємно-просторові особливості формоутворення дерев'яних церков Півдня України.

На підставі комплексного аналізу писемних, археологічних і картографічних джерел розглянуто питання історичної топографії, формування й історії населених пунктів, які існували в межаж Дніпропетровська у XVII - XVIII ст., зокрема, польської фортеці, міст Кодак, Новобогородицьк (Стара Самарь), Катеринослав. Висвітлено їх роль у розвитку регіону. Показано значення Нового Кодака як міста, що поклало початок Дніпропетровську.

На основе комплексного анализа письменных, археологических и картографических источников рассмотрены вопросы исторической топографии, формирования и истории населенных пунктов, существовавших в пределах Днепропетровска в XVII - XVIII вв., в частности, польской крепости, городов Кодак, Новобогородицк (Старая Самарь), Екатеринослав. Освещена их роль в развитии региона. Показано значение Нового Кодака как города, положившего начало Днепропетровску.

Наведено естетичну й аксіологічну характеристику фольклорної символіки у порівняльному дискурсі за матеріалами українського й італійського фольклору. Висвітлено міфологічну символіку "Лісової пісні" Лесі Українки, символіку роману "Циклон" О. Гончара, повісті "Земля" О. Кобилянської. Описано лінгвальну природу орнітоморфних символів у пісенному мовленні українців. Розглянуто питання функціонування символів у релігійній пресі східної та центральної України. Проаналізовано особливості граматичного вираження епітетів у художньо-поетичному мовленні Є. Маланюка. Висвітлено лінгвофілософські та соціолінгвістичні проблеми мовознавства. Увагу приділено питанням лексикографії та фразеології, функціонування мовних одиниць різного рівня, методики викладання філології.

Наведено різнопланові матеріали з викладання болгарської мови, літератури та історії у ЗОШ, дослідження мовознавчих проблем. Розкрито особливості розвитку болгарського фольклору та літератури на різних етапах їх становлення. Висвітлено актуальні питання дослідження історії Болгарії. Відкрито нову сторінку болгаристики Приазовського краю.

Розглянуто особливості фортифікаційних споруд часів Російсько-турецької війни 1735 - 1739 рр. у нижній течії Самари. Визначено де саме на Самарі розміщувались російські фортеці, описано їх фортифікаційні особливості та подальшу історію. Наведено відомості про культові споруди міста Новомосковська, більшість з яких була зруйнована у період так званої "безбожної п'ятирічки" 1930-х років. Описано особливості архітектури кожного з втрачених храмів, визначено місце розташування святинь на сучасній карті міста. Висвітлено сторінки історії та біографії постатей національного відродження на Новомосковщині у період бурхливого початку XX ст.

Пропоноване увазі читача видання продовжує серію публікацій про пам’ятки Дніпропетровської області за матеріалами «Зводу пам’яток історії та культури України». Випуск присвячений пам’яткам археології, архітектури, історії та монументального мистецтва, що розташовані на території міста Кривий Ріг.

Присвячено пам’яті професора Ганни Кирилівни Швидько. Увійшов неопублікований раніше фрагмент спогадів Г.К. Швидько, спогади про неї, а також статті учнів і колег Г.К. Швидько, у яких розглянуто проблеми регіональної історії, проведено аналіз документальних джерел, опубліковано біографічні, генеалогічні розвідки та матеріали. Для наукових працівників, викладачів, студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться проблемами розвитку історії та культури Придніпров’я.

Видання продовжує серію публікацій про пам’ятки Дніпропетровської області за матеріалами «Зводу пам’яток історії та культури України». Випуск присвячений пам’яткам археології, архітектури та історії, що розташовані на території Глеюватської, Лозуватської та Новопільської сільських територіальних громад Криворізького району. Пропоноване видання містить 398 статей на 963 об’єкти культурної спадщини, що знаходяться на території зазначених громад Криворізького району. Починаючи з 2002 р., спеціалісти Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей провели комплексні обстеження територій усіх районів та міст області, під час яких установлено сучасний стан облікових пам’яток та виявлено нові об’єкти історії, архітектури, монументального мистецтва. Крім того, здійснено визначення меж територій пам’яток археології області, що дало змогу зафіксувати розташування кожної пам’ятки в державній системі координат, а також поповнити перелік об’єктів культурної спадщини щойно виявленими курганами та курганними могильниками. Результатом такої систематизованої кропіткої праці стало збільшення кількості облікованих пам’яток Дніпропетровщини з 11 до 18 тисяч. Упродовж 2015 - 2022 рр. за підтримки управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА за матеріалами «Зводу» було опубліковано 10 збірок статей про пам’ятки районів та міст Дніпропетровської області.

Висвітлено особливості репрезентації географічних просторів в українській і зарубіжній художній літературі. Звернено увагу на літературне представлення образів різних континентів, країн, міст і місцевостей; просторові характеристики літературних творів; художнє відтворення знакових топосів і локусів. Розглянуто специфіку літературного змалювання урбанізованих і сільських пейзажів. Проаналізовано можливості вивчення літературної географії на заняттях з іноземної мови.