Представлені методики, ближні та віддалені результати лікування променевою терапією місцево-поширеного раку грудної залози. Розглянуті ускладнення терапії, можливості радіосенсибілізації, у т.ч. і трансдермальним електрофорезом цитостатиків. Наведено порівняльну оцінку до- і післяопераційної терапії, описано біологічні ефекти доопераційного опромінення.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на місцево-поширений рак молочної залози шляхом застосування різних варіантів електрофоретичного введення цитостатиків за класичною схемою CMF і модифікованою схемою CMFV. Встановлено, що під ча трасдермального електрофорезу у здорових щурів з карциномою Герена зростає напруга тканин, які лежат в міжелектродному просторі (від 138 + 8,3 мВ до 253 + 15,2 мВ). Внутрішньопухлинне введення електродів відзначається зниженням напруги у тканинах, особливо вираженим за умов полярного розташування електродів (від 132 + 7,9 до 41 + 2,5 мВ). Доведено, що гальванізація з цитостатиком пригнічує активність ферментів антирадикального захисту в карциномі Герена, що супроводжується підвищенням утворення первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Відзначено, що гальванізація з 5-фторурацилом підвищує активність систем необмеженого протеолізу, які зруйнували низько- та високомолекулярні протеїни, зменшує колагеназну активність у пухлинній тканині, яка сприяє фіброзогенезу в зоні неопластичного росту. Реовазографічні дослідження виявили після проведення електрофорезу підвищення амплітуди систолічної хвилі, реографічного індексу, амплітудно-частотного показника, зростання максимальної та середньої швидкостей наповнення судин у середньому в 1,5 - 3 рази, що свідчить про покращання кровонаповнення ураженої раковим процесом молочної залози. Встановлено, що у разі електрофоретичного введення цитостатиків число загальних регресій пухлин збільшувалось на 12 % під час проведення доопераційної променевої терапії, на 11 - 19 % - хіміотерапії за схемою CMF та на 13,5 -

Розглянуто огляд 23 зарубіжні роботи стосовно гормональних факторів ризику раку молочної залози. Стан менструальної функції, вагітності, строки настання менопаузи - відомі фактори ризику раку молочної залози. Теорія "естрогенного вікна" пояснює результати епідеміологічних досліджень.

Узагальнено перший досвід комбінованого променевого лікування раку шийки матки з використанням електрофорезу цитостатиків як радіомодифікатора. Відмічено прискорення регресії пухлини.

Проведено порівняльну оцінку хіміотерапії (ХТ) місцево-поширеного раку молочної залози за розробленою схемою щодобового перемінного введення 4 цитостатиків (СМFV) і класичною схемою CMF у 98 хворих. Показано переваги подовжених курсів ХТ із щоденною зміною препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281-29

Рубрики:

Фармакологія

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ