Анализ полученных результатов возрастных аспектов гипогалактии у первородящих, родоразрешенных путем операции кесарева сечения, позволяет указать на ряд закономерностей - снижение объема молока на протяжении первых 14-ти дней послеоперационного периода, а также уменьшение содержания липидов, лактозы, лактоферрина, иммуноглобулина М, секреторного иммуноглобулина А и пролактина в плазме крови на фоне компенсированного уменьшения уровня общего белка до 7-го дня и отсутствие изменения содержания казеина, иммуноглобулинов G и А, а также витаминов С и Е. В отличие от этого, у возрастных первородящих наблюдается снижение на протяжении всего исследуемого периода объема молока, содержания липидов, витамина С и пролактина в плазме крови. Уровень общего белка уменьшается только с 10-ти суток, казеина - с 7-ми дня, а лактозы, лактоферрина, иммуноглобулинов А, витамина Е - только с 3-х суток после кесарева сечения. Наиболее глубокие нарушения имеют место у юных первородящих, которые характеризуются декомпенсированными нарушениями всех изучаемых количественных и качественных показателей на протяжении 14-ти суток послеоперационного периода.

Розглянуто проблему порушення лактації у жінок з чинниками ризкою й обгрунтовано шляхи зниження частоти їх виникнення на підставі вивчення клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних факторів у патогенетичному аспекті, розроблено та впроваджено відповідні прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Розглянуто нові аспекти патогенезу порушень лактації, зокрема, досліджено участь лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій і виявлено, що кіллерна активність лейкоцитів тісно пов'язана з їх здатністю до адгезії на поверхні видалених клітин. Зроблено припущення, що інтенсивна рекція клітин лімфоїдної системи за фізіологічного перебігу лактації сприяє швидкому видаленню зруйнованих клітин з порожнини альвеол і вивідних проток молочної залози. Показано, що якісні зміни грудного молока у жінок з чинниками ризику розвитку порушень лактації залежать від способу розродження та характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів C та E, а також імуноглобулінів класів A, M та G. З'ясовано, що після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають у достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка, ліпідів та імуноглобуліну класу A. Розроблено та поетапно впроваджено практичні рекомендації та алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти порушень лактації у жінок з чинниками ризику.

Проведено когортний ретроспективний клініко-статистичний аналіз 200 історій пологів, які відбулися в Ужгородському перинатальному центрі, та 200 карт розвитку новонароджених за 2009 - 2011 рр. Усі вагітні були розподілені на 2 когорти: I група - 100 жінок, розроджених шляхом повторного кесарева розтину в нижньому сегменті, II група - 100 жінок, розроджених шляхом вагінальних пологів. Виявлено, що в даних двох групах жінок немає статистично достовірних відмінностей за показниками середнього віку, типу проживання, за масою тіла новонароджених, оцінкою за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя, товщиною рубця на матці після попереднього кесарева розтину. Статистичну різницю виявлено за показниками тривалості пологів-операції, об'ємом крововтрати, тривалістю перебування матері та дитини у стаціонарі. Отже, вагінальні пологи після кесарева розтину мають як сильні, так і слабкі сторони. Вибір методу розродження вагітних з рубцем на матці має обиратися виважено, індивідуально в кожному окремому випадку на підставі комплексного аналізу даних обстеження. У разі успішних вагінальних пологів після кесарева розтину є значно меншим об'єм крововтрати та скорочується тривалість перебування в стаціонарі як породіллі, так і дитини.

Зазначено, що кожен випадок вагінальних пологів після кесарева розтину (ВПКР) теоретично може розвинутися в невдалу спробу з наступним розродженням шляхом кесарева розтину. Наперед спрогнозувати розвиток невдачі неможливо, тому потрібно бути готовим до неї завжди та попередити розвиток материнських і плодових ускладнень. Отже, ВПКР мають як сильні, так і слабкі сторони. Вибір методу розродження вагітних із рубцем на матці слід зважено робити в кожному окремому випадку на базі комплексного аналізу даних обстеження. Успішність проведення ВПКР залежить від таких факторів, як бажання та підготовка жінки, бажання та висока кваліфікація лікарів закладу, які можуть надати повний об'єм медичної допомоги та забезпечити максимальну ефективність використання високотехнологічного устаткування задля спостереження за пологами та інтенсивного лікування матері і новонародженого в разі потреби. Зазначено, що товщина рубця на матці не справляє суттєвого впливу на прогноз ВПКР, хоча зменшення товщини впливає на рішення лікаря та вагітної і підвищує ймовірність операції. Виявлено, що в разі успішних ВПКР спостерігається значно менший об'єм крововтрати та скорочується тривалість перебування в стаціонарі як породіллі, так і дитини.

Зазначено, що вірус папіломи людини (ВПЛ) спричинює різні ураження шкіри та слизових оболонок. Однією з найбільш частих клінічних форм інфікування ВПЛ є гострокінцеві кондиломи, які зумовлюють звернення до дерматолога та гінеколога. Серед сучасних методів деструктивного лікування кондилом використовують радіохвильову хірургію. Протягом 2010 - 2012 рр. виконано радіохірургічне видалення кондилом у 62 пацієнток під місцевим знеболюванням одномоментно. У жодному випадку не було зафіксовано ускладнень, у тому числі бактеріальних. Приблизно в третини хворих (35,5 %) епітелізація відбулася на 7-у добу, в інших випадках вона завершилась до 14-ї доби. Задовільний косметичний ефект досягнуто у 100 % жінок. Таким чином, хірургічний метод лікування множинних гострокінцевих кондилом за допомогою радіохвиль має хорошу переносимість, відсутність ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, забезпечує задовільний косметичний ефект і низьку частоту рецидивів і його можна застосовувати в практиці дерматолога та гінеколога.

Мета дослідження - виявити роль супутньої та асоційованої мікрофлори, метаболічних і гормональних порушень у розвитку хронічного кандидозного вульвовагініту (ХКВВ) та ефективність і безпечність його лікування препаратом ітраконазол (Ітракон, Фармак). Препарат є генериком, що виробляється національним виробником і містить діючу речовину, що походить від тріазолу, який активно діє проти широкої групи різних грибів, у тому числі і дріжджоподібних Candida spp., включаючи C. albicans, C. glabrata, C. krusei. Азоли діють на етапі переходу ланостерину в ергостерол і жирні кислоти, пригнічуючи ферменти цитохрому P450, C-оксидазу і C14-диметилазу, що веде до порушення проникності клітинної стінки гриба, накопиченню азольного препарату в клітині, змінах плинності мембран клітини, що росте, посиленню фагоцитозу і, як наслідок, до припинення росту клітин гриба. За результатами дослідження зроблено висновки, що Ітраконазол (Ітракон, Фармак) є ефективним препаратом для лікування ХКВВ і має хороший профіль безпеки.