Висвітлено природу дитячого аутизму, зміст його теоретичних концептуальних моделей. Описано особливості прояву клінічної картини та психологічної структури асинхронного типу затримки розвитку дітей, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід психолого-педагогічної корекції дизонтогенезу. Викладено підхід до вирішення проблем навчання, розвитку та соціалізації дітей з аутизмом, розкрито теоретико-методологічні (правові, філософські, соціокультурні, нейропсихологічні) засади та соціально-економічні передумови вирішення проблеми. Описано комплексну психолого-педагогічну модель допомоги дітям з аутизмом.

Освещена природа детского аутизма, раскрыто содержание его теоретических концептуальных моделей. Описаны особенности проявления клинической картины и психологической структуры асинхронного типа задержки развития детей, проанализированы отечественный и зарубежный опыт психолого-педагогической коррекции дизонтогенеза. Изложен подход к решению проблем обучения, развития и социализации детей с аутизмом, раскрыты теоретико-методологические (правовые, философские, социокультурные, нейропсихологические) основы и социально-экономические предпосылки решения проблемы. Описана комплексная психолого-педагогическая модель помощи детям с аутизмом.

Розроблено складові комплексної технології, зокрема, корекція активності дітей з аутизмом з опорою на рівні побудови рухів М.О. Бернштейна, корекція ігрової активності, корекція активності засобами мистецтва та творчий розвиток, корекція активності засобами музики й інтегративний літній табір. Представлено психолого-педагогічну діагностику, що слугує створенню індивідуальної корекційної програми. Висвітлено шляхи оптимізації взаємодії батьків і дітей з аутизмом. Доведено, що комплексна психолого-педагогічна технологія корекції розвитку комунікативної активності дитини з аутизмом сприяє підвищенню рівня комунікативної активності за мотиваційним, емоційним і діяльнісним критеріями.

Обгрунтовано думку, що реалізація комплексної психолого-педагогічної технології корекції активності дитини з аутизмом є можливою тільки за умови родинно-центрованого підходу. Розкрито принципи формування взаємодії батьків і дитини з аутизмом. Розглянуто місце і роль у формуванні взаємодії батьків з дітьми інтеграційного табору реабілітаційного туризму, що працює щорічно протягом 18-ти днів. Висвітлено методи та результати експериментального оцінювання соціально-комунікативної компетентності дітей, які перебувають у таборі.