Розглянуто картографічні розробки сектору тектоніки Чернігівського відділення УкрДГРІ за останні 15 - 20 років. На цій основі показано геологічну будову Дніпровсько-Донецької западини, її сучасне тектонічне районування, а також методику побудови середньо- і великомасштабних тектонічних карт.

Рассмотрены картографические разработки сектора тектоники Черниговского отделения УкрГГРИ за последние 15 - 20 лет. На этой основе показаны геологическое строение Днепровско-Донецкой впадины, ее современное тектоническое районирование, а также методика построения средне- и крупномасштабных тектонических карт.

Cartographic works of sector of tectonics of Chernigiv Branch UkrSGRI over the last 15-20 years are examined. On this basis the DDB geological structure, the modern tectonic zonation and the method of the middle- and large scale tectonic mapping are represented.

На підставі новітніх геолого-геофізичних даних наведено тектоно-формаційну характеристику східного сегмента Дніпровсько-Донецької западини. Виділено перспективні типи пасток вуглеводнів у верхньодевонських формаціях.

На основе новейших геолого-геофизических данных приведена тектоно-формационная характеристика восточного сегмента Днепровско-Донецкой впадины. Выделены перспективные типы ловушек углеводородов в верхнедевонских формациях.

On the base of recent geological and geophysical data, a tectonosedimentary characteristic of the western part of the Dnieper-Donets depression is demonstrated. Prospective types of hydrocarbon traps in Upper Devonian formations are outlined.

Вперше побудовано геологічні карти зрізів на рівнях від мінус 3 000 до 7 000 м масштабу 1:200 000, за якими проведено аналіз будови Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Розглянуто питання будови, умов формування та співвідношення між собою структур I - II порядку, уточнено на нових засадах тектонічне районування Дніпровського грабена, визначено закономірності та перспективи нафтогазоносності в різних інтервалах глибин ДДЗ. Встановлено, що осадовий чохол Дніпровського грабена має інверсію асиметрії. Розроблено нову класифікацію виступів фундаменту, що враховує не тільки просторове положення останніх у структурах I порядку, але й морфологію кристалічного ложа, а також зіставлення з будовою осадового чохла. Уточнено та деталізовано з нових позицій тектонічне районування западин і, насамперед, Дніпровського грабена, а саме - вперше проведено поперечне районування прибортових зон, що базується на характері тектонічних рухів та відмінності утворених ними дислокацій протягом всього фанерозою (в доповнення до положення про древні шовні зони фундаменту). Встановлено закономірності формування структур III порядку в різних підзонах приосьової частини западини, поява яких залежала переважно від характеру регіональних тектонічних рухів та прояву процесів галокінезу. Встановлено, що на південному сході їх сучасна будова успадковує кінцеві етапи розвитку западини, тоді як на північному заході сучасні структурні форми палеозою принципово склалися ще за часів перших етапів. На основі результатів досліджень запропоновано перспективні ділянки для проведення детальних сейсморозвідувальних робіт та параметричного буріння.

Висвітлено основні віхи створення Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, наукові досягнення його колективу за 50 років роботи та напрями з наукового супроводу геологорозвідувальних робіт на нафту й газ у Східному регіоні України.

Освещены основные вехи создания Черниговского отделения Украинского государственного геологоразведочного института, научные достижения коллектива за 50 лет работы и направления по научному сопровождению геологоразведочных работ на нефть и газ в Восточном регионе Украины.

Main landmarks of Chernigiv Branch of the Ukrainian State Geological Prospecting Institute foundation, scientific achievements during the 50 years of existing as well as development trends of oil-gas geological - exploration work scientific following in the Eastern Region of Ukraine are displayed.

Викладено результати вивчення особливостей будови північно-західної та південно-східної центрокліналей Дніпровсько-Донецької западини на основі сучасних структурно-геологічних побудов. Визначено відмінності у їх будові, а також співвідношення з сусідніми надпорядковими структурами.

Виконано порівняльний аналіз розподілу ресурсів вуглеводнів нафтогазоносних басейнів Північно-Американської та Східно-Європейської платформ (за глибинами).