Розглянуто проблеми функціонування та розвитку вищої освіти в сучасному глобальному середовищі. Виявлено основні закономірності розвитку вищої освіти. Проведено порівняльний аналіз систем фінансування ВНЗ в Україні та країн світу. Проаналізовано основні тенденції та масштаби інтернаціоналізації вищої освіти. Узагальнено вимоги щодо вдосконалення фінансування вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу. Визначено основні напрями трансформації механізму фінансування ВНЗ за умов диференціації фінансових джерел. Конкретизовано основні підходи до вдосконалення державної політики фінансового управління вищою освітою в Україні в контексті необхідності уніфікації освітніх систем в межах Болонського процесу.

Розглянуто розвиток теоретичних, методичних і прикладних засад ефективного управління науково-освітніми міжнародними проектами в системі державної інноваційної політики України. Уточнено понятійний апарат за даною тематикою, розкрито сутність науково-освітніх міжнародних проектів як засобу реалізації програм міжнародного співробітництва, досліджено підходи до визначення сутності та структури реалізації державної інноваційної політики. Теоретико-методичні дослідження дозволяють обгрунтувати роль міжнародного співробітництва в забезпеченні інноваційного розвитку національної економіки. Проаналізовано основні показники інноваційної діяльності в Україні, досліджено методичні підходи до оцінки ефективності науково-освітніх міжнародних проектів, встановлено особливості управління проектами на різних фазах та етапах їх життєвого циклу. Виявлено ендогенні й екзогенні чинники ефективного впровадження та визначено основні напрями підвищення ефективності управління науково-освітнім міжнародним співробітництвом в системі державної інноваційної політики.

Проаналізовано специфіку європейської освітньої програми Tempus і показано рівень активності участі у ній країн СНД, зокрема й України.

Визначено основні напрями підвищення фінансової, політичної, екологічної, соціально-економічної та бюджетної ефективності реалізації міжнародних проектів. Наголошено на доцільності залучення представників державної влади до управління міжнародними проектами в системі державної інноваційної політики. Увагу зосереджено на важливості відстоювання національних інтересів та орієнтації на досягнення вважливих цілей національної економіки у ході реалізації міжнародних проектів.

Запропоновано модель управління науково-освітніми міжнародними проектами в системі державної інноваційної політики. Визначено ключові напрями підвищення ефективності реалізації науково-освітніх міжнародних проектів.

У контексті розв'язання проблем щодо розбудови в державі економіки інформаційного типу необхідним стає формування оптимізаційного комплексу засобів, методів та інструментарію процесно-замкненого управління задля забезпечення надійності функціонування національної економічної системи з усуненням деструктивних факторів впливу на процеси державотворення в умовах ресурсних обмежень і загроз суспільно-політичному устрою України. Досліджено науково-прикладні засади трансформації національної економічної системи. Обгрунтовано науковий пріоритет щодо розробки адекватних модельних вирішень і використання системно-універсальної технології стратегування когнітивно-інформаційного типу. Зроблено наголос на ідентифікації зовнішніх та внутрішніх ресурсів трансформації національної економічної системи з когнітивно-інформаційними якостями.

Мета роботи - потенційно-факторне обгрунтування обмеженого переліку цільових функціоналів управління процесами формування інформаційної економіки в державі. Досліджено науково-прикладні засади трансформації національної економічної системи в Україні. Представлено результати потенційно-факторного обгрунтування цільових функціоналів управління процесами формування інформаційної економіки. Ідентифіковано функції основних компонент системно-універсального функціонування в контексті управління процесами формування інформаційної економіки в Україні за умов ресурсних обмежень.

Висвітлено основну проблематику політичної економії, мікроекономіки, макроекономіки, міжнародних економічних відносин. Розглянуто такі загальні проблеми економічної теорії, як виробництво, економічна система, власність, товарне виробництво, гроші, ринковий механізм господарювання, підприємство, а також попит і пропозиція, еластичність, ринкова рівновага, корисність і рівновага споживача. Наведено макроекономічні показники в системі національних рахунків, безробіття, інфляції, економічного циклу, споживання, заощаджень, інвестицій, мультиплікатора, економічного зростання, державного регулювання економіки, світового господарства, глобалізації, економічної безпеки.

Проаналізовано основні форми міжнародного співробітництва у сфері інноваційної діяльності. Виділено й охарактеризовано головні переваги міжнародного співробітництва для суб'єктів інноваційної діяльності та інноваційного розвитку країни.

Конкретизовано й охарактеризовано основні типові та специфічні проблеми практичної реалізації науково-освітніх міжнародних проектів. Акцент зроблено на аналізі проблем планування за науково-освітнім міжнародним проектом.

Конкретизовано й охарактеризовано основні типові та специфічні проблеми практичної реалізації проектів міжнародного співробітництва. Акцент зроблено на аналізі проблем планування за проектом міжнародного співробітництва.

Мета роботи - систематизація наукових підходів до визначення етапів становлення і розвитку інформаційного суспільства, а також визначення векторів впливу вищої освіти на процеси його формування. Проаналізовано наукові підходи до періодизації розвитку інформаційного суспільства. Виокремлено дві групи підходів до визначення виникнення та розвитку інформаційного суспільства: еволюційний; трансформаційний. Досліджено погляди українських та іноземних учених щодо ключових ознак інформаційного суспільства. Обгрунтовано визначальну роль вищої освіти (зокрема, результати освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів) в розвитку інформаційного суспільства на сучасному етапі. Запропоновано доповнити сукупність ознак інформаційного суспільства (модернізація вищої освіти, активізація процесів винахідництва, патентування, трансферу, комерціалізації результатів наукових досліджень, генерація знань, інформації, інновацій та ін.). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження теоретико-методичних засад формування інформаційної економіки як складової інформаційного суспільства з ідентифікацією векторів впливу системи вищої освіти на відповідні процеси.

Мета роботи - визначити сучасні тенденції фінансування системи вищої освіти Ірландії та ідентифікувати прикладні засади комерціалізації результатів університетських наукових досліджень. Проаналізовано процеси модернізації системи вищої освіти Республіки Ірландії. Розкрито роль вищої освіти та науки в забезпеченні економічного зростання країни. Визначено, що ключовим вектором модернізації ірландської системи вищої освіти є підвищення якості освітніх послуг. Увагу приділено дослідженню фінансових аспектів розвитку системи вищої освіти ірландії. З огляду на загальноєвропейську тенденцію до скорочення обсягів фінансування з державного бюджету обгрунтовано необхідність диверсифікації джерел фінансування діяльності ірландських вищих навчальних закладів. За умов інформаційної економіки спостерігається зростаючий попит підприємницького сектора на результати наукових досліджень. Наголошено на пріоритетності активізації комерціалізаційних процесів, трансферу інноваційних розробок і винаходів університетських учених у реальний сектор національної економіки. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні провідного досвіду країн світу в ефективній модернізації системи вищої освіти; ідентифікації кращих світових практик комерціалізації результатів наукових досліджень вищих навчальних закладів; визначенні підходів до їх адаптації і напрямів ефективної імплементації в Україні.

Визначено роль суб'єктів секторів держави, підприємництва, вищої освіти та громадськості в забезпеченні процесів становлення інформаційної економіки у країні. Виокремлено ключові поточні проблеми співробітництва секторів вищої освіти та підприємництва в Україні. Обгрунтовано трансформацію пріоритетів діяльності та запитів підприємницького сектору до університетів в умовах становлення інформаційної економіки. Конкретизовано напрями узгодження інтересів підприємств і вищих навчальних закладів з виокремленням освітнього та науково-дослідного векторів їх взаємовигідного партнерства.

Сформульовано напрями трансформації системи вищої освіти України в умовах становлення інформаційної економіки: адміністративно-управлінський, освітній, науково-дослідний, фінансовий. Обгрунтовано дуоспрямованість векторів впливу секторів вищої освіти та підприємництва в умовах формування інформаційної економіки: у сферах підготовки кадрів, науково-дослідної та інноваційної діяльності; доведено взаємовигідність їх партнерства в умовах формування інформаційної економіки. Визначено пріоритетні напрями формування механізму взаємодії бізнесу і вищої освіти з урахуванням взаємозацікавленості та пошуку спільних економічних інтересів підприємницьких структур та вищих навчальних закладів за умов формування інформаційної економіки.

Визначено роль суб'єктів сектора вищої освіти у сучасних процесах становлення інформаційної економіки. Проаналізовано актуальні тенденції фінансування вищих навчальних закладів в Україні з наголосом на фінансових аспектах реалізації науково-дослідної діяльності. На основі дослідження типових моделей і схем фінансування сектору вищої освіти в Україні визначено перспективи диверсифікації джерел фінансування за умов становлення інформаційної економіки та глобалізації та інтернаціоналізації науково-освітнього простору.

Проаналізовано актуальні тенденції фінансування вищих навчальних закладів (ВНЗ) в Україні з наголосом на фінансових аспектах реалізації науково-дослідної діяльності. На основі дослідження типових моделей і схем фінансування системи вищої освіти в Україні обгрунтовано необхідність диверсифікації інструментарію фінансового забезпечення ефективності трансформації цієї системи у процесі становлення інформаційної економіки та глобалізації й інтернаціоналізації науково-освітнього простору (комбінація джерел фінансування, фандрейзинг, трансфер і комерціалізація, ендаументи, розширення грантової діяльності, оптимізація структури витрат ВНЗ та ін.).

Мета роботи - ідентифікація концептуальних аспектів комерціалізації результатів наукових досліджень в умовах становлення інформаційної економіки. Ідентифіковано теоретико-прикладні аспекти комерціалізації результатів наукових досліджень в умовах інформаційної економіки. Поняття комерціалізації результатів наукових досліджень розглянуто як комплексну економіко-правову категорію, що охоплює процеси організації та реалізації трансферу об'єктів інтелектуальної власності, результатів наукових досліджень в реальний сектор економіки на договірній основі. Наголошено на актуальності налагодження ефективних комунікацій між вищими навчальними закладами та підприємствами в рамках чотириланкової спіралі Quadruple Helix - шляхом активізації процесів комерціалізації результатів наукових досліджень в реальному секторі національної економіки. Запропоновано доповнити систему специфічних принципів комерціалізації принципами синергізму, адаптивності, інформаційної ємності й оперативної оновлюваності. Перспективи подальших досліджень полягають в ідентифікації особливостей комерціалізації результатів наукових досліджень як елементу розвитку партнерства в рамках Quadruple Helix у контексті сучасної тенденції становлення економіки інформаційного типу - на основі аналізу закордонного досвіду при адаптації кращих світових практик до вітчизняних соціально-економічних реалій.

Досліджено теоретико-методичні і прикладні аспекти формування інтегрованого підходу до фінансування системи вищої освіти України крізь призму моделі Quadruple Helix. Проаналізовано специфіку взаємодії суб'єктів моделі Quadruple Helix (сектори: вищої освіти, підприємництва, державний і громадський). Виокремлено основні площини їх взаємодії: кадри, наука, інновації, менеджмент, соціальна площина, - по кожній із яких описано характер співпраці суб'єктів та ідентифіковано перспективні джерела отримуваних синергетичних ефектів. Наголос зроблено на визначенні потенційних джерел формування фінансових ресурсів закладів вищої освіти у розрізі площин взаємодії суб'єктів моделі Quadruple Helix. На основі узгодження інтересів стейкхолдерів автором запропоновано інтегрований підхід до фінансування системи вищої освіти. Обгрунтовано перспективність імплементації розробленого підходу в поточних умовах ресурсних обмежень і відповідно до сучасних тенденцій становлення інформаційної економіки. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці концептуальних засад формування комплексної моделі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти із включенням до її структури розробленого у статті інтегрованого підходу до фінансування.

Досліджено теоретико-методологічні засади соціально-економічного розвитку суб'єктів реального та фінансового секторів економіки в умовах трансформаційних зрушень (ТЗ). Висвітлено теоретико-прикладні особливості розвитку соціально-трудових відносин в умовах ТЗ. Проаналізовано тенденції фінансування системи вищої освіти України. Розкрито проблеми функціонування та розвитку реального сектору економіки в період ТЗ національного господарства. Визначено особливості інноваційно-інвестиційного розвитку національної економіки в умовах її трансформації. Запропоновано матричну модель вибору інноваційно-інвестиційної стратегії промислових підприємств. Значну увагу приділено питанням розвитку фінансового ринку в період ТЗ національної економіки та проблемі забезпечення фінансово-економічної безпеки суб'єктів господарювання у трансформаційній економіці. Проведено аналіз взаємозалежності показників фінансової звітності банків України. Подано інформацію про трансдисциплінарну методологію дослідження економічної безпеки України та її регіонів в умовах глобалізації.