На підставі вперше проведених комплексних досліджень біометричних показників рогівки у взаємозв'язку з її чутливістю, ригідністю зовнішньої оболонки ока, а також з анатомо-оптичними показниками ока у динаміці розвитку набутої короткозорості встановлено, що однією з патогенетичних ланок даного захворювання є розтягнення рогової оболонки (зменшення її товщини та збільшення діаметра поперечного перерізу). Доведено, що зменшення товщини рогівки є об'єктивним критерієм прогресування короткозорості та прогнозування периферичних хоріоретинодистрофій. Показано, що поєднане застосування імпульсного електромагнітного поля та солкосерілу у разі прогресуючої набутої короткозорості призводить до підвищення чутливості, нормалізації товщини рогівки, підвищення ригідності зовнішньої оболонки ока, стабілізації короткозорості та є більш ефективним, ніж окреме застосування імпульсного електромагнітного поля та солкосерілу.