Розглянуто становлення конфіксальних топонімів з постпозитивним компонентом -j(a) [-j(e)], розвиток їх лексико-словотвірних типів упродовж писемного періоду української мови.

Запропоновано підхід до створення концептуальної моделі інформаційної системи районних військових комісаріатів (ІСРВК). ІСРВК призначена для автоматизації інформаційних процесів, що мають місце під час виконання посадовими особами районних військових комісаріатів своїх функцій. Особливістю підходу є те, що він дозволяє враховувати постійний потік змін структури бази даних та ділових процесів у ході всього життєвого циклу проектування та експлуатації системи. Крім того, користувач на всіх стадіях проектування отримує прототипи кінцевого продукту, що дозволяє йому активніше втручатися в процес розробки. Цей підхід може бути застосований до проектування широкої гами клієнт-серверних додатків.

Розглянуто підхід до створення корпоративної бази знань із використанням у якості базового компонента документоорієнтованого інформаційного сховища. Визначено функціональні вимоги, проаналізовано існуючі підходи до створення подібних інформаційних систем та технології, які для цього використовуються. Запропоновано використання змішаної технології, що дозволяє нарощувати можливості доступу користувачів до бази знань із мінімальними витратами з одного боку, та вжити керовані процеси наповнення інформаційного сховища й класифікації інформаційного вмісту з іншого. Наведено структуру основних компонентів подібної системи, яку вже реалізовано.

Розглянуто GRID-технології як важливий і перспективний для України напрямок в організації ІТ-інфраструктур для корпоративного співробітництва та спільного використання розподілених обчислювальних та інформаційних ресурсів в урядуванні, бізнесі, науці й освіті. Проведено порівняння та проаналізовано можливості розподілених технологій, типів GRID-систем, як засобу спільного використання ресурсів; напрямки подальших досліджень, використання, розвитку та впровадження GRID-технологій. Зазначено про необхідність координації робіт вітчизняних учених і фахівців у даному напрямку, який розвивається дуже динамічно.

Розглянуто особливості та можливості застосування технологій інтеграції для динамічного поєднання численних інформаційних ресурсів різної відомчої підпорядкованості в контексті інформаційної інфраструктури (ІІС) підтримки прийняття рішень. Запропоновано рішення, що розширюють здатність ІІС відповідати очікуванням споживачів інформації в частині надання інформації із сукупності інформаційних джерел, релевантних проблемі, яка вирішується.

Розглянуто окремі аспекти застосування сервісно-орієнтованої архітектури для рішення завдань горизонтальної інтеграції автономних інформаційних ресурсів.

Розглянуто сучасні інформаційні технології інтеграції даних для вирішення завдань створення об'єднаного інформаційного простору з існуючих автономних інформаційних ресурсів органів державного управління під час вирішення складних багатопрофільних завдань.

Встановлено, що необхідною умовою створення корпоративної інформаційної інфраструктури (ІнІ) системи підтримки прийняття рішень (СППР) є структурування та стандартизація понять предметних областей. Виявлено, що існуючі інформаційні структури зберігання метаданих інформаційних ресурсів (ІР) вимагають розширення шляхом включення додаткового інформаційного компонента для утримання семантичних метаданих всіх наявних моделей даних і процесів (послуг) пошуку знань. Показано можливість розширення традиційної архітектури СППР до корпоративної шляхом додавання проміжної інформаційно-обчислювальної структури, що відповідає за збір, аналіз, узгодження та управління семантичними метаданими функціонуючих ІР. Розроблено інформаційну структуру метамоделі для динамічно створюваних конфігурацій ІР корпоративних СППР з урахуванням розподіленого характеру формування, збереження та управління метаданими цих ІР. Сформульовано функціональні задачі, що охоплюють визначені аспекти динамічного формування узагальненої корпоративної системи семантичних метаданих. Обгрунтовано доцільність використання єдиної семантичної моделі корпоративної ІнІ для управління системою розподілених семантичних метаданих. Розглянуто процеси управління такою моделлю з метою адаптації до поточного стану середовища наявних ІР. Розроблено математичні моделі для аналізу способів організації обчислювальних процесів операційних вузлів ІнІ корпоративної СППР, та запропоновано модель процесу формування базових інформаційних структур для сервіс-орієнтованих моделей обчислень.

Розглянуто необхідність і можливість застосування глобальних інформаційних технологій для інтеграції відомчих систем в інформаційно-аналітичній системі державного управління. Запропоновано аналітичні моделі для оцінки обчислювальних процесів вузлів хмарних обчислень.

Розглянуто підхід до підвищення адаптаційних властивостей інформаційних компонентів розподіленої інфраструктури до еволюційних змін операційного середовища з використанням сучасних інформаційних технологій. Підхід можна використовувати у процесі створення об'єднаного інформаційного простору з існуючих автономних інформаційних ресурсів під час вирішення складних багатопрофільних завдань органами державного управління.

Проаналізовано сучасне нормативно-правове інформаційне поле, яке регламентує функції та обов'язки служб управління персоналом і синтезовані вимоги до складу функціональних процесів сучасних систем автоматизації діяльності з управління персоналом.

Розглянуто деякі аспекти актуалізації семантичного контексту для спільного інформаційного простору корпоративних інтелектуальних систем. Динамічний світ спонукає модифікувати існуючу семантичну модель такої системи відповідно до безперервних змін, що важко зробити вручну, оскільки семантику такого інформаційного простору часто представлено набором онтологій і їх взаємними відображеннями. Існують певні проблеми підтримки цілісності семантичної моделі, що пов'язані зі змінами, оскільки елементарний процес зміни може викликати інше завдання зміни або навіть послідовність таких завдань. У роботі розглянуто такі питання, як джерела та види змін в онтологічних моделях, визначено основні завдання, які виконуються у процесі внесення змін. Також надано перелік існуючих методів і підходів до виконання тих чи інших завдань.