Розглянуто проблему оцінювання ефективності психологічного тренінгу з формування адекватної батьківської поведінки у осіб, які звільняються з місць позбавлення волі. Репрезентовано розроблену і застосовувану на практиці процедуру оцінки психологічного тренінгу, проведеного в межах ресоціалізації засуджених.

Досліджено основні проблеми та визначено особливості формування сімейних стосунків засуджених, з урахуванням яких розроблено способи психологічної корекції їх батьківської поведінки. Розкрито сутність адекватної батьківської поведінки як важливого чинника успішності ресоціалізації засуджених. Визначено структуру якостей особистості засудженого, які детермінують когнітивний та емоційний компоненти батьківства. Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику психологічної корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, що складається з орієнтаційного, реконструктивно-формуючого та рефлексивно-узагальнюючого блоків. Розкрито специфіку організації та проведення групової виховної роботи з засудженими за умов позбавлення волі, виявлено основні ресурси та фактори підвищення її ефективності.

Розглянуто проблему перебігу стресового стану в підлітковому віці. На підставі експерименту ( 52 учні 13 років: I група - 28, II група - 24 із шкіл с. Вознесенівка, Мелітопольського району, Запорізької області) проаналізовано зовнішні фактори, що можуть викликати стресовий стан, оцінено емоційний стан у період вікової кризи й одночасне виявлення стресу. Виявлено незадовільний психологічний стан і порушення емоційної сфери у більшості підлітків. Запропоновано дітям тренінгові вправи, спрямовані на подолання стресового стану. Наведено таблиці і рисунки, що показують результати використання методик діагностики емоційності, розвинутості відчуття гумору, нервово-психічного напруження до і після експерименту. Констатовано позитивну динаміку змін психологічного стану та емоційної сфери підлітків. Обгрунтовано ефективність використання тренінгів, що сприяють подоланню стресового стану та покращенню емоційної сфери дітей 13-ти років.

Рассмотрена проблема протекания стрессового состояния в подростковом возрасте. На основе эксперимента (52 ученики 13 лет из школ с. Вознесеновка, Мелитопольского района, Запорожской области) проанализированы внешние факторы, которые могут вызвать стрессовое состояние, оценено эмоциональное состояние в период возрастного кризиса и одновременное выявление стресса. Выявлено неудовлетворительное психологическое состояние и нарушение эмоциональной сферы у большинства подростков. Предложено детям тренинговые упражнения, направленные на преодоление стрессового состояния. Помещены таблицы и рисунки, показывающие результаты использования методик диагностики эмоциональности, развитости чувства юмора, нервно-психического напряжения до и после эксперимента. Констатировано положительную динамику изменений психологического состояния и эмоциональной сферы подростков. Обоснована эффективность использования тренингов, способствующих преодолению стрессового состояния и улучшению эмоциональной сферы детей 13-ти лет.

The article analyzes the problem of passing of stress state at teen age and its prophylaxis. A research task implies exposure of a stress state of 13-year-old teenagers as a parallel of age crisis. The author substantiates the used trainings directed at overcoming a stress state.

Розглянуто психологічні аспекти збереження психологічного здоров’я студентів у контексті дотримання позитивних установок, оволодіння способами і методами емоційно-вольової регуляції та релаксації. Виокремлено принципи, етапи та базові способи саморегуляції. Наведено комплекс вправ, які допоможуть вирішувати складні проблеми раціонально та зважено: використання прийомів логіки, самонаказів, образів, засобів відволікання й свідомого керування м’язовим тонусом. Досить актуальним є тренд щодо лінгвістичної оболонки переконань-зобовязань ("я повинен"), які є частиною когнітивної структури, за допомогою якої він упорядковує свій повсякденний досвід.

Рассмотрены психологические аспекты сохранения психологического здоровья студентов в контексте соблюдения положительных установок, овладения способами и методами эмоционально-волевой регуляции и релаксации. Выделены принципы, этапы и базовые способы саморегуляции. Приведен комплекс упражнений, которые помогут решать сложные проблемы рационально и взвешенно: использование приемов логики, самоприказов, образов, средств отвлечения и сознательного управления мышечным тонусом. Весьма актуальным является тренд по лингвистической оболочке убеждений-обязательств ("я должен"), которые являются частью когнитивной структуры, с помощью которой он упорядочивает свой повседневный опыт.

We consider the psychological aspects of conservation psychological health of students in the context of positive attitudes, mastering the ways and methods of emotional and volitional regulation and relaxation; principles, stages and basic methods of self-regulation. Shows a set of exercises to help solve complex problems efficiently and carefully, using techniques of logic, using samonakaziv, images, means of distraction and conscious control of muscle tone.

Концептуалізовано й емпірично доведено, що почуття провини батьків дітей з обмеженими можливостями здоров'я є складним, первинним щодо внутрішньосімейної психологічної травматизації переживанням, яке має глибинно-психологічну детермінацію, пов'язану зі специфічним комплексом механізмів психологічних захистів, наявністю відповідних внутрішноособистісних конфліктів та ірраціональних установок. Визначено комплекс моральної травматизації батьків. Запропоновано модель патологізації переживання провини батьків. Представлено трифакторну структуру феномену переживання провини батьками (''Фасадна проективна провина'', ''Регресивна маніпулююча провина'', ''Амбівалентний тривожно-контролюючий атитюд''). Узагальнено з позиції засад глибинної психокорекції та генетико-орієнтованої психотерапії основні моделі корекції та психологічного супроводу переживання почуття провини батьками.

Досліджено моделі переживання почуття провини у батьків дітей з обмеженими можливостями здоров'я (ОМЗ). Концептуалізовано й емпірично доведено, що почуття провини батьків дітей з ОМЗ є складним, первинним щодо внутрішньо-сімейної психологічної травматизації переживанням, яке має глибинно-психологічну детермінацію, пов'язану зі специфічним комплексом механізмів психологічних захистів, наявністю відповідних внутрішньоособистісних конфліктів та ірраціональних установок. Проаналізовано переживання міжособистісної провини з точки зору їх кон'юнктивного та диз'юнктивного впливу. Визначено комплекс моральної травматизації батьків, який описує моральне страждання від усвідомлення інвалідності дитини та феномен вторинного травмування через впевненість у провині перед дитиною (членами родини, суспільством тощо). Моральна травматизація від провини має дві раціональні ознаки: моральну шкоду - моральні втрати, пов'язані з моральними та фізичними стражданнями, обмеженнями, втратами; та моральні страждання - негативні переживання, які проявляються у вигляді страху, сорому, приниженні, стані душевного болю, стані депресії й апатії. Тенденції та обсесивні думки щодо компенсації та власне компульсивна компенсаторна поведінка виступають основними ознаками моральної травматизації - травматизації від переживання провини. Запропоновано модель патологізації переживання провини батьків, з урахуванням генетично-адаптивного характеру внутрішньо-сімейної взаємодії та виховання; особливостей травматизації від усвідомлення інвалідизації дитини по мірі соціалізації (хроніфікація, інтеграція-раціоналізація, медикалізація інтеракцій, нозогнозії); неусвідомлюваної програми ірраціональної провини (ірраціональна батьківська поведінка, амбівалентність батьківського ставлення, реактивність провини); патогенезу інших сімейно-обумовлених станів і розладів, маніпулятивної поведінки, соціальної дезадапації, ретардації, гіперкомпенсації, нозогнозії. Представлено трифакторну структуру феномену переживання провини батьками ("Фасадна проективна провина", "Регресивна маніпулююча провина", "Амбівалентний тривожно-контролюючий атитюд"). Узагальнено з позиції засад глибинної психокорекції та генетико-орієнтованої психотерапії основні моделі корекції та психологічного супроводу переживання почуття провини батьками. Технологічно та поопераційно психологічна корекція повинна орієнтуватися на метафоризацію, усвідомлення та реалізацію переживань, що забезпечує адекватизацію реакцій на травму, варіативність і гнучкість реагування, оптимальне задіяння ресурсу особистості та розробку індивідуалізованої моделі батьківсько-дитячої взаємодії (виховання). Усвідомлення провини та її его-дистонного, ірраціонального змісту забезпечує відмову від вторинної вигоди.

У монографії наведено теоретичні та практичні розробки проблеми детермінації впливу сімейного середовища на розвиток дитини з особливими потребами й упровадження системи організації психолого-педагогічного супроводу таких родин. Колективом авторів різнобічно, мультидисциплінарно та комплексно висвітлено сучасні моделі сімейноорієнтованого психолого-педагогічного супроводу Звернено увагу на реалізацію соціальної політики, розробку методів і підходів комплексної реабілітації та соціальної адаптації, що дозволяє розглядати родину дитини з особливими потребами як учасника процесу реабілітації (модель комплексної реабілітації та соціальної адаптації, центрована на дитині), або як специфічний тип сім’ї, члени якої знаходяться в особливому соціальному становищі й самі потребують підтримки та допомоги (модель комплексної реабілітації та соціальної адаптації, центрована на родині, яка виховує дитину з особливими потребами). Колективну монографію створено в межах виконання наукової роботи молодих учених «Розробка методології психолого-педагогічного супроводу сімей, які виховують дітей з особливими потребами» (номер держреєстрації 011911002003).