Розглянуто шляхи диверсифікації діяльності сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм та її можливі напрями.

Висвітлено передумови, які викликали необхідність переходу до сучасної маркетингової концепції управління, пов'язані з тенденціями розвитку виробництва і збутом продукції. Розглянуто нові форми організації ринків і підприємництва на даному етапі розвитку економіки, а також розкрито маркетингову політику великих західних фірм і США. Оцінено ситуацію, яка склалася для західних виробників на ринках України та країн СНД.

Наведено класифікацію типів вільних економічних зон залежно від видів діяльності та способів оформлення кордонів зон, а також режимів їх функціонування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.416.07

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено філогенетичні спорідненості українських ізолятів ВМК 2 звідомими штамами та ізолятами ВМК 2 за нуклеотидною послідовністю гену капсидного білка. Філогенетичну спорідненість українських ізолятів ВМК 2 WMV 2-2g-Ukr і WMV 2-2k-Ukr між собою та з відомими штамами і ізолятами ВМК 2 встановлено шляхом порівняння ділянки нуклеотидного сиквенсу, що відповідає гену капсидного білка вірусу. Аналіз нуклеотидного сиквенсу проводили за допомогою програми MEGA 5. Для вирівнювання нуклеотидних послідовностей використовували метод CLUSTAL W. Побудову філогенетичних дерев проводили за допомогою програми MEGA 5, використовуючи метод Maximum Likelihood на основі моделі Tamura-Nei. Для перевірки достовірності дерев застосовували бутстреп аналіз (1000 реплікацій). Філогенетичний аналіз на основі вирівнювання в CLUSTAL W показав, що українські ізоляти подібні між собою на 99,1 %. Відсоток гомології між українськими ізолятами та штамами і ізолятами з Генбанку становив від 90,7 до 99 %. Найбільший відсоток гомології за геном капсидного білка українські ізоляти мали, з європейськими ізолятами з Іспанії, Італії та Франції, а також зі штамами і ізолятами з Близького Сходу, що можливо, пояснюється джерелом їх походження. Отже, коло найвірогідніших країн, звідки можуть походити або, навпаки, куди були завезені українські ізоляти досить широке і включає Іспанію, Італію, Францію, а також Іран, Туреччину, Ізраїль та Саудівську Аравію. Така ситуація може бути пояснена експортно-імпортними відносинами України з країнами Середземноморія та Близького сходу і активним обміном сільськогосподарською продукцією.

П'ятирічний моніторинг агроценозів України виявив циркуляцію семи вірусів на рослинах перцю солодкого (Capsicum annuum L.), а саме: вірусу плямистого зів'янення томатів, вірусу огіркової мозаїки, вірусу мозаїки люцерни, вірусу тютюнової мозаїки, X-вірусу картоплі, вірусу мозаїки томатів та вірусу м'якої крапчастості перцю. Під час дослідження насіннєвого матеріалу перцю солодкого на предмет вірусних патогенів було виявлено 4 види вірусів: вірус тютюнової мозаїки, вірус огіркової мозаїки, вірус мозаїки томату та вірус м'якої крапчастості перцю, останній був уперше детектований у агроценозах України як у насіннєвому, так і у рослинному матеріалі.

Мета роботи - моніторинг вірусу мозаїки кавуна 2 у агроценозах Київської і Полтавської областей. Рослинні зразки на наявність вірусних антигенів проаналізували імуноферментним аналізом (ІФА) у модифікаціях "сандвіч" та "непрямий". Зразки для ІФА готували згідно стандартної методики. Використовували тест-системи до вірусу мозаїки кавуна 2 (ВМК 2) виробництва INRA (Франція), Agdia (Англія) та Leowe (Німеччина). У результаті дев'ятирічного моніторингу агроценозів України встановлено періодично змінний характер циркуляції вірусу мозаїки кавуна 2 на культурах рослин родини гарбузових. Показано, що ВМК 2 на території України інфікує рослини лише відкритого грунту. У агроценозах України ВМК 2 представлений переважно у вигляді змішаної інфекції у поєднанні з вірусом жовтої мозаїки цукіні, вірусом огіркової мозаїки чи вірусом пожовтіння огірка, що передається попелицями. Після майже тридцятирічної перерви, ВМК 2 на території України знову виявлено у 2005 р. у агроценозах відкритого грунту Київської і Полтавської областей на рослинах родини гарбузових. Протягом дев'ятирічних досліджень не було зафіксовано жодного випадку наявності ВМК 2 на рослинах власне кавунів, тоді, як раніше даний патоген на культурі кавунів був широко розповсюджений. Необхідно зауважити, що нами не було знайдено жодного випадку контамінації тепличних культур вірусом мозаїки кавуна 2. Таким чином, в Україні ВМК 2 є патогеном рослин виключно відкритого грунту.

Проведено аналіз результатів дослідження патогенів бактеріальних і вірусних хвороб на деревних рослинах лісових екосистем. Наведено оцінку продуктивності рослин на основі їх росту і розвитку та якості рослин груші, шипшини, суцвіття хмелю за умов інфекційного впливу патогенів. Досліджено комерційну продукцію на ураження збудниками хвороб різних таксономічних груп. Наведено список патогенів, що зумовлюють змішані інфекції, які є найбільш шкодочинними для деревних рослин лісових біоценозів, зокрема Erwinia amylovora та Pseudomonas spp.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.523

Рубрики:

Функції багатьох комплексних змінних

Шифр НБУВ: Ж64699 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати досліджень поширення бактеріального захворювання індукованого Erwinia amylovora, що є носієм бактеріофагів на груші, айві, глоді, ліщині та інших видах рослин за природних умов різних кліматичних регіонів Полісся. На основі обстеження наведено детальну оцінку габітусу уражених рослин, рівень якої визначали за їх ростом і розвитком у процесі вегетації. Для цього проаналізовано листя, гілки, плоди та кореневу систему рослин на виявлення патогенів. Запропоновано використання нових мікробіологічних, вірусологічних та екологічних методів з їх діагностики.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.5

Рубрики:

Теорія функцій комплексної змінної

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено різноманіття та молекулярну характеристику найбільш шкодочиних вірусів рослин родини Cucurbitaceae в Україні. Установлено, що із 311 досліджених зразків рослин родини Cucurbitaceae 141 мав позитивний результат з тест-системами до CMV, ZYMV та WMV-2. Проведено філогенетичний аналіз вірусів рослин родини Cucurbitaceae, які є поширеними на території України. Проведено філогенетичний аналіз кДНК гена капсидного білка українських ізолятів WMV-2, які виявилися спорідненими з ізолятами Франції, Іспанії, Туречини, Чилі, Ірану. Показано, що українські ізоляти ZYMV представлені у першій підгрупі групи А та є спорідненими з ізолятами із Австрії, Словенії, Сербії, Угорщини, Словаччини та Венесуели. Отримано поліклональні антисироватки до WMV-2 та CMV, що дає можливість створення власних тест-систем для діагностики цих вірусів. Установлено антифітовірусну дію препарату Деконекс-50 ФФ відносно CMV. Занесено результати сиквенсів CMV та WMV-2 в міжнародний генетичний банк даних (GenBank), що дає змогу використовувати їх в лабораторіях різних країн світу.

Проаналізовано сучасний стан поширення вірусів, що уражують томат, із визначенням їх видового складу в умовах відкритого грунту на території України, а також перевірено комерційне насіння різних сортів томатів на можливість вірусної контамінації. Використано спектр методів, який включає візуальну діагностику, імуноферментний аналіз непрямий і сендвіч модифікації, метод електронної мікроскопії та метод статистичної обробки даних. Візуальна діагностика виявила низку симптомів вірусної етіології. Симптоми вірусної етіології проявлялися на рослинах у вигляді некрозів, хлорозів, жовто-зеленої мозаїки, темно-зеленої прижилкової мозаїки, а на плодах - кільцеподібні плями та різні деформації плодів. Морфологічні властивості досліджуваних вірусів було вивчено методом електронної мікроскопії. Як результат, два типи віріонів було виявлено. Віріони першого типу були сферичними з діаметром у середньому 29 нм. За літературними даними, така форма і діаметр віріонів характерні для представників роду Cucumovirus, зокрема для вірусу огіркової мозаїки. Другий тип віріонів був паличкоподібним із середньою довжиною 300 нм і середнім діаметром 15 нм. За даними інших дослідників, такі морфологічні ознаки характерні для вірусу тютюнової мозаїки. У результаті п'ятирічного моніторингу агроценозів України встановлено, що на культурі томату останнім часом циркулює 5 видів вірусів, а саме: вірус плямистого в'янення томатів, вірус огіркової мозаїки, вірус тютюнової мозаїки, Х-вірус картоплі та вірус мозаїки томатів. Перевірено імуноферментний аналіз насіння 25 сортів томатів на наявність вірусної контамінації. Тестування показало, що 37 % перевіреного насіння томатів було контамінованим вірусними антигенами. Останні, виявлені в дослідженому насінні томатів, були антигенами трьох видів вірусів, зокрема вірусу тютюнової мозаїки, вірусу огіркової мозаїки, вірусу мозаїки томатів. Загалом насіння томатів було контаміновано моноінфекціями, за винятком змішаної інфекції вірусу огіркової мозаїки та вірусу мозаїки томатів, яку було виявлено одноразово.

Регуляції росту та розвитку рослин за допомогою фізіологічно активних речовин є однією з найактуальніших у сучасній біології. Широке застосування регуляторів росту рослин (РРР) є важливим чинником ефективності технології обробітку сільськогосподарських культур. Значним досягненням є розкриття ролі біологічно активних сполук у регуляції найважливіших функцій життєдіяльності рослинного організму, у підвищенні стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища (високих та низьких температур, посусі, засоленню грунту, хвороб та ін.), збільшенні врожайності та якості сільськогосподарської продукції. Стимулятори росту рослин - біологічно активні речовини природного походження, що дають змогу посилити інтенсивність обмінних, ростових процесів у рослинах, підвищити продуктивність посівів сільськогосподарських культур. Ряд вчених доводить практичне використання базидієвих грибів у сільському господарстві, а саме в створенні біокомпозицій і препаратів на їх основі для стимуляції росту і розвитку сільськогосподарських рослин, а також захисту від хвороб і шкідників. У зв'язку з цим дослідження в галузі біологічно активних речовин, що використовуються при виробництві томатів, є необхідним етапом на шляху створення нових елементів технології його вирощування - одного з реальних перспектив реалізації біологічних ресурсів та продуктивного потенціалу цієї культури. Мета роботи - дослідити вплив біокомпозиції "Біоекофунге-1" на ріст і розвиток рослин томата. Біокомпозиція створена на основі базидієвих грибів печериці двоспорової (Agaricus bisporus (J. Lange)), гливи звичайної (Pleurotus ostreatus Kumm.) й рослинних компонентів, а саме ліофілізованих суцвіть, молодих листків та стебел хмелю звичайного (Humulus lupulus L.) для стимуляції продуктивності та захисту від хвороб сільськогосподарських рослин. Для проведення досліду обрано насіння трьох сортів томатів: Гібрид Тарасенко 6, Лагідний і Придніпровський Рожевий. Проведено лабораторні випробування щодо підбору концентрацій біокомпозиції та визначення їх впливу на ростові процеси томатів. Доведено, що біокомпозиція "Біоекофунге-1" зумовлює підвищення продуктивності посадкового матеріалу, стимулює ріст і розвиток як кореневої системи, так і надземних органів сіянців томата. Визначено оптимальну її концентрацію (0,1 %) для впливу на ростові процеси проростків сортів томата. Застосування біокомпозиції "Біоекофунге-1" у вказаній концентрації забезпечує збільшення довжини надземної частини проростків томата всіх трьох сортів. Біокомпозиція сприяє інтенсифікації обміну речовин у рослинах, підсилює азотний, фосфорний, калійний і вуглеводний обміни, процес фотосинтезу. В результаті прискорюється розвиток потужної кореневої системи, підсилюється ріст надземної маси.

Пошук дедалі нових біостимулювальних речовин є вимогою часу до сучасного сільського господарства, яке має бути екологічно безпечним та екологічно збалансованим. Відомо, що компанії-виробники сировини щороку інвестують у розробку нових продуктів із біостимулювальною дією для сільськогосподарських культур. З аналізу проведених досліджень помічено, що мало відомо про механізм дії цих речовин як на сільськогосподарські рослини, так і на нецільові об'єкти навколишнього природного середовища. Серед широкого спектра таких речовин виділяють групу сполук, що містять у своєму складі гуанідинову групу. Ці речовини легкодоступні, високоефективні (ефективніші четвертинних амонієвих сполук та хлорактивних препаратів), не утворюють токсичних продуктів у воді, не інактивуються білками, мають стабільні, інертні водні розчини та бактерицидну дію. Загальновідомо, що зростання продуктивності посівів сільськогосподарських культур пов'язують із підвищенням активності та ефективності роботи фотосинтетичного апарату рослин. Мета роботи - розширити розуміння та, можливо, визначити належне місце полігуанідину серед інших речовин біостимулювальної дії у сільському господарстві. Визначення вмісту хлорофілів та каротиноїдів здійснювали спектрофотометричним методом. Для визначення флавоноїдів застосовували спектрофотометричну методику, яка базується на вимірюванні їх абсорбції з комплексом алюміній хлориду. Доведено, що обробка пшениці в фази кущення і виходу в трубку препаратом полігуанідину найбільше впливала на вміст білка в зерні пшениці озимої, що забезпечувало формування цього показника на рівні 11,0 - 13,4 % порівняно з контролем. Обробка насіння пшениці препаратом на основі полігуанідину сприяла збільшенню кількості хлорофілу а майже удвічі, дещо менше зростали вміст хлорофілу b та каротину. Отже, застосування полігуанідину сприяє ефективній роботі фотосинтетичного апарату рослин, що зумовить збільшення їх продуктивності.