Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Укр)42+Т3(2)44-721 + Э372,1

Рубрики:

Історія філософії

Православ'я

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано творчу спадщину інтелектуалів-книжників Київської Русі, що заклали фундамент творчості в її культурі. Висвітлено пізньосередньовічні особливості вшанування преподобних Антонія та Феодосія за лаврськими текстами XVII ст., християнський аскетичний ідеал у проповіді І.Галятовського, біблійні джерела християнського аскетизму. Розглянуто твори київських майстрів церковного красномовства XVII ст. та описано семантику сюжетів Троїцької церкви Києво-Печерської лаври.

Проанализировано творческое наследие интеллектуалов-книжников Киевской Руси, заложивших фундамент творчества в её культуре. Освещены позднесредневековые особенности почтения преподобных Антония и Феодосия по лаврским текстам XVII ст., христианский аскетический идеал в проповеди И.Галятовского, библейские источники христианского аскетизма. Рассмотрены произведения киевских мастеров церковного красноречия XVII ст. и описана семантика сюжетов Троицкой церкви Киево-Печерской лавры.

На підставі результатів історико-філософського аналізу екзистенціалів києво-руської християнської культури виявлено коло умонастроїв, які дозволяють зробити висновок про необхідність доповнення наявного підходу щодо середньовічного типу особистості як корпоративно визначеного. Доведено, що характером християнського світогляду та специфікою його функціонування у філософській культурі Київської Русі закладено підвалини для формування особистісної свідомості та начала, які відображені у ряді літературно-філософських пам'яток даної епохи. Зазначено, що дані положення екстраполюються на текст, який раніше не залучався до складу джерелознавчої бази філософської культури Київської Русі (так званий "Раскольничий манускрипт", відкритий В.М.Татищевим, виписи з якого значно доповнюють текст Іпатіївського літопису).

Наведено результати дослідження філософських ідей у давньоруській культурі. Увагу приділено культу слова у філософсько-світоглядних уявленнях мислителів Київської Русі. Вивчено можливості використання невербальних джерел у історико-філософському дослідженні. Розкрито особливості легітимізації великокнязівської влади в храмовій архітектурі Русі. Розглянуто графіті-записи лічби в Софії Київській як нове джерело для дослідження розвитку ідей "малої есхатології" Давньої Русі.

Приведены результаты исследования философских идей в древнерусской культуре. Уделено внимание культу слова в философско-мировоззренческих представлениях мыслителей Киевской Руси. Изучены возможности использования невербальных источников в историко-философском исследовании. Раскрыты особенности легитимизации великокняжеской власти в храмовой архитектуре Руси. Рассмотрены графити-записи счета в Софии Киевской как новый источник для исследования развития идей "малой эсхатологии" Древней Руси.