Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР-4ІВА)0-131.1-96

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено 2 619 найпоширеніших англійських прислів'їв і приказок, які подаються в алфавітному порядку з латинськими та латинськомовними відповідниками, що виникли в епоху Відродження XIV - XVII ст., уперше перекладеними українською мовою, а також з українськими та російськими відповідниками.

Приведено 2 619 наиболее распространенных английских пословиц и поговорок, поданных в алфавитном порядке с латинскими и латиноязычными аналогами, возникшими в эпоху Возрождения XIV - XVII вв., которые впервые переведены на украинский язык, а также с украинскими и русскими аналогами.

Розглянуто різні варіанти тунельних невропатій (ТН) верхніх кінцівок (ВК). Висвітлено методи діагностики ТН, хірургічні й існуючі консервативні методи їх лікування. Увагу приділено "модним" малоінвазівним ендоскопічним втручанням, диференціальній діагностиці тунельних синдромів з іншими захворюваннями, невропатії дорсального нерва лопатки. Виявлено клінічні прояви ТН ВК, зокрема, кубітального та карпального тунельних синдромів, синдромів довгого грудного та міжреберно-плечевого нерва.

Рассмотрены различные варианты туннельных невропатий (ТН) верхних конечностей (ВК). Освещены методы диагностики ТН, хирургические и существующие консервативные методы их лечения. Внимание уделено малоинвазивным эндоскопическим вмешательствам, дифференциальной диагностике туннельных синдромов, невропатии дорсального нерва лопатки. Выявлены клинические проявления ТН ВК, в частности, кубитального и карпального туннельных синдромов, синдромов долгого грудного и межреберно-плечевого нерва.

Висвітлено досвід роботи асоціації "Картопля та овочі Поділля" Вінницької області.

Вивчено ефективність ультрафонофорезу гелю Ліотон 1000 у комплексному консервативному лікуванні хворих з тунельними невропатіями (ТН). Комплексне лікування з застосуванням ультрафонофорезу гелю Ліотон 1000 проведено 32-м хворим (основна група): 17-ти жінкам, 13-ти чоловікам, вік хворих 19 - 67 років. Контрольна група включала 21-го хворого, яким не застосовували запропонований метод. Групи порівняно за рівнем ураження, віком, тривалістю ТН. Повне відновлення функції уражених нервів в основній групі було досягнуто у 26-ти (81,25 %) хворих, у контрольній - у 15-ти (71,4 %). У пацієнтів основної групи клінічне поліпшення зафіксоване на 2 - 3 дні раніше, ніж у пацієнтів контрольної. Застосування ультрафонофорезу гелю Ліотон 1000 сприяє повнішому відновленню функції уражених нервів у разі компресійно-ішемічних невропатій та скороченню термінів лікування. Результати об'єктивного обстеження підтверджують позитивну динаміку відновлення функції уражених нервів. Запропонований спосіб лікування ТН необхідно застосовувати у неврологічній та фізіотерапевтичній практиці під час реабілітації хворих з зазначеною патологією.

Мета дослідження - зменшення післяопераційного больового синдрому у хворих з посттравматичними та компресійно-ішемічними нейропатіями за допомогою Мелбеку (мелоксикаму). У клініці відновної нейрохірургії прооперовано 60 пацієнтів, розподілених на дві групи: основну - 35 хворих, які у післяопераційний період одержували Мелбек (мелоксикам), та контрольну - 25 пацієнтів, які одержували Анальгін (метамізол). Больовий синдром оцінено за 4-бальною системою. Проведено електронейроміографічне дослідження у динаміці. У порівнянні з контрольною в основній групі зниження інтенсивності больового синдрому відбувалося на дві - три доби раніше. Частка добрих результатів (зниження болю до рівня 0 - 1 бал) вже в перші дні після операції становила в основній групі 68 %, задовільних (до рівня 2 - 3 бали) - 32 %. Відповідно в контрольній групі - 57 і 43 %. Висновки. Застосування препарату Мелбек один раз на добу у післяопераційний період в лікуванні пацієнтів з посттравматичними та компресійно-ішемічними нейропатіями дозволяє зменшити післяопераційний больовий синдром, забезпечити стійкий протизапальний та антипіретичний ефекти і підвищити якість життя хворих.

Здійснено комплексне дослідження теоретичних, методичних та прикладних аспектів становлення ринку картоплі. Вивчено сучасний стан його функціонування на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Проаналізовано особливості діяльності господарств населення як суб'єктів ринку картоплі. Розроблено рекомендації щодо нарощування обсягів та підвищення економічної ефективності виробництва картоплі. Окреслено шляхи подальшого розвитку її промислової переробки в регіоні. Визначено напрями удосконалення інфраструктури ринку картоплі. Обгрунтовано напрямки та механізм міжгалузевої інтеграції його суб'єктів на рівні регіону.

Уперше на підставі аналізу результатів хірургічних втручань у разі тунельних нейропатій (ТН) ліктьового та серединного нервів залежно від ступеня та тривалості компресії, варіанту оперативного втручання уточнено показання до хірургічного лікування зазначеної хвороби, запропоновано оптимальний термін і обгрунтовано доцільність його проведення. Виявлено, що симптоматика ТН може імітуватися цілою низкою захворювань, що вимагає проведення диференційної діагностики. За певних випадків діагноз ТН може бути діагнозом виключення. Розроблено оптимальний діагностичний алгоритм, який дає змогу диференційовано визначати показання до лікування хворих з ТН ліктьового та серединного нервів. Виявлено, що для візуалізації є необхідним розширення показань до магнітно-резонансної терапії. Результати хірургічного лікування не залежать від віку та статі, найкращий ефект цього лікування одержано у хворих з симптомами іритації та гірший - з симптомами випадіння. Ефективність лікування залежить від ступеня компресії та тривалості хвороби - за більш ранніх термінів здійснення декомпресії та меншого її ступеня мав місце більший відсоток ефективного відновлення функції нерва. У ранньому післяопераційному періоді у першу чергу поліпшується чутливість та меншою мірою змінюється об'єм рухів. Кращі результати відновлення функції нерва одержані у разі проведення у післяопераційному періоді ранньої електростимуляції. Результати операції за кубітального тунельного синдрому з переводом та без переводу ліктьового нерва відрізняються несуттєво.

Представлены результаты хирургического лечения 26 больных с последствиями родовых повреждений периферических нервов, из которых 6 больных - с последствиями родового повреждения лицевого нерва и 20 больных - с последствиями повреждения плечевого сплетения. Все больные прооперированы с использованием методики прямой длительной электростимуляции в отдаленном периоде - более трех лет после травмы. После 6 - 12 месяцев хронической стимуляции у 24 (92,3 %) больных достигнуты позитивные результаты в виде улучшения двигательной, чувствительной функций, регресса вегетативно-трофических нарушений, в итоге - существенное улучшение функции поврежденной конечности.

Представлены данные хирургического лечения 32 пациентов с последствиями повреждения большеберцового нерва с использованием системы для прямой длительной электростимуляции "Нейси 3М". Получены позитивные результаты в виде увеличения объема и силы в конечностях, восстановления их утраченных функций, чувствительности, регресса вегетативно-трофических нарушений, уменьшения или исчезновения болевого синдрома у 26 (81,25 %) пациентов.

Розглянуто латинські гасла як засіб афористики. Гасла навчальних закладів переважно є ємними латинськими висловами, які прийшли із часів заснування перших університетів, коли латина була мовою науки. Хоча вони покликані надихати студентів, їх суть часто губиться через відсутність або неточність перекладу. Запропоновано великий список найпоширеніших девізів з їх перекладом, транскрипцією і деякими коментарями.

Наведено опис гербів, написів, гасел англійською, латинською, французькою, іспанською та португальською мовами з їх перекладом українською мовою. Надано рисунки гербів областей і міст обласного значення України.

Мета роботи - поліпшення результатів відновного лікування хворих з ушкодженням ліктьового нерва з застосуванням тривалої електростимуляції. У клініці відновлювальної нейрохірургії у період з 2008 до 2012 р. прооперовано 15 хворих з ушкодженням ліктьового нерва з використанням методики прямої тривалої електростимуляції. Всім хворим виконано невроліз та декомпресію ліктьового нерва (у 2-х хворих електростимуляційну систему встановлювали після нейрорафії). Після звільнення ліктьового нерва від щільних рубцево-змінених тканин, що його оточують, було проведено імплантацію електростимуляційної системи "НейСі-3М" (Україна). Ця система має переваги над короткотривалою електростимуляцією, оскільки не потребує відвідування хворим фізіотерапевтичного відділення. Система є індивідуальною та надає змогу здійснювати стимуляцію хворим за домашніх умов декілька разів на добу протягом тривалого часу, що суттєво підвищує ефективність лікування. Завдяки проведеному лікуванню у 12-ти (80 %) хворих одержано позитивні результати відновлення функції ліктьового нерва (покращання рухів кисті, чутливості, зникнення або зменшення больового синдрому, регрес вегетативно-трофічних змін). Зроблено висновок, що використання тривалої електростимуляції - ефективний і безпечний метод впливу на функціональний стан нервово-м'язового апарату кінцівки у випадку ушкоджень ліктьового нерва. Електростимуляція ефективна також у хворих з давністю захворювання понад два роки. Її використання надає змогу досягнути більш повноцінного та швидкого відновлення втраченої функції у порівнянні з хворими, яким проведено невроліз та декомпресію без електростимуляції.

Наведено результати хірургічного лікування 57 хворих з приводу наслідків ушкодження сідничого нерва (СН) з використанням системи для тривалої електростимуляції "Нейсі 3М". Система вітчизняного виробництва, індивідуальна, надає можливість проведення сеансів прямої електростимуляції в домашніх умовах, кілька разів на добу, протягом тривалого часу. Досягнуто позитивні результати у вигляді збільшення об'єму та сили рухів у нижніх кінцівках (НК) різного ступеня, відновлення чутливості та зникнення або зменшення вираженості больового синдрому у 46 (81 %) хворих. За неефективності консервативного лікування та наявності показань до оперативного втручання у хворих у разі ушкодження СН використання тривалої електростимуляції забезпечує відновлення втрачених функцій НК, регрес больового синдрому та вегетативно-трофічних розладів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.4

Рубрики:

Пошкодження плечового пояса і верхніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати хірургічного лікування 103 хворих з приводу наслідків ушкодження плечового сплетення (ПС) з використанням системи для довготривалої електростимуляції "Нейсі 3М". Система вітчизняного виробництва, індивідуальна, надає змогу проводити сеанси прямої електростимуляції за домашніх умов кілька разів на добу протягом тривалого часу. Відзначено позитивні результати: збільшення об'єму та сили рухів різного ступеня у верхній кінцівці, відновлення чутливості та зникнення або зменшення вираженості больового синдрому у 90,6 % хворих. Довготривала електростимуляція дозволяє більш ефективно, повноцінно відновлювати функцію ПС за його травматичного ушкодження.

Досліджено варіанти латинських написів у сучасному світі та можливості їх використання на заняттях з латинської та англійської мов. Написи вперше подано з транскрипцією та коментарями.

Досліджено кінематику малогабаритної трелювальної системи та обгрунтовано її параметри з урахуванням лісоексплуатаційних показників насадження для підвищення рівня механізації й екологізації процесу трелювання на рубках догляду в молодих лісових насадженнях. Проаналізовано причини та наслідки негативного впливу трелювальної техніки на лісові насадження. Встановлено основні чинники, що впливають на кінематику трелювальної системи. Вперше одержано рівняння, що описує кінематику трелювальної системи для трелювання лісоматеріалів у напівзавантаженому стані. Побудовано математичні моделі для визначення параметрів трелювальної системи з урахуванням лісоексплуатаційних показників насадження. Проведено ряд експериментальних досліджень на фізичній та імітаційній моделях, одержано результати, що підтверджують подані теоретичні положення. За результатами теоретичних та експериментальних досліджень розроблено захищені патентами різні конструкції причіпних трелювальних засобів.

Вирішено проблему покращення результатів відновного лікування хворих з ураженням периферичних нервів шляхом експериментального обгрунтування та розробки методики прямої довготривалої лікувальної електростимуляції (ДЛЕС), визначення показів і протипоказів до такого лікування. Модифіковано модель експериментального перетину сідничного нерва, нейрографії та імплантації мікроелектродів для стимуляції у тварин (кролів) для вивчення впливу ДЛЕС на відновлення функції травмованої кінцівки. Вперше проведено експериментальні та клінічні дослідження з використанням вітчизняної системи для ДЛЕС при ушкодженні нервів. Доповнено наукові дані та проаналізовані нейрофізіологічні показники провідності нервового стовбуру та функціональні можливості м'язів експериментальних тварин під впливом ДЛЕС в різні терміни регенерації. Встановлено, що показники амплітуди М-відповіді були більше ніж вдвічі кращими при використанні ДЛЕС як через один місяць спостережень, так і через два місяці спостережень. Виявлено позитивний вплив цієї процедури на якість та швидкість регенерації нервових волокон: показники співвідношення діаметру осьових циліндрів і мієлінових оболонок в групах порівняння склали відповідно 1,34 ± 0,02 та 0,65 ± 0,01, а в основних групах (дія електростимуляції 1 і 2 місяці) - 0,62 ± 0,009 та 0,42 ± 0,006. Уточнено наукові дані про те, що регенераційні зміни за дії електростимуляції виявляються активним новоутворенням строми нервового стовбура (передусім, клітин периневрію). Регенерація периферичного нерва набуває фізіологічної спроможності (відновлення РО) відповідно у спрямованості нервових волокон, компенсаторній фокальній гіперплазії та кластерній проліферації клітин Шванна і нормалізації співвідношення судинних і сполучно-тканинних елементів. Встановлено позитивний вплив ДЛЕС на ангіогенез.

Наведено результати лікування 27-ми хворих із наслідками ушкодження лицьового нерва. Усі хворі були поділені на дві групи: перша - 12 пацієнтів, яким було імплантовано систему для прямої довготривалої електростимуляції Нейсі 3 м, друга група - 15 хворих, яким проводили традиційну непряму електростимуляцію мімічних м'язів. Пряма довготривала електростимуляція є безпечною та чинить ефективніший, у порівнянні з традиційною зовнішньою електростимуляцією вплив на функціональний стан нервово-м'язового апарата обличчя у хворих із наслідками ушкодження лицьового нерва.