Проанализированы соотношения показателей обследования пациентов, у которых впервые развился ишемический инсульт. Изучены особенности корреляционных взаимоотношений лабораторных показателей и выраженности неврологического дефицита, а также его изменения на протяжении первых 14-ти суток заболевания.

Приведены данные корреляционного исследования клинического (тяжесть неврологического дефицита) и нейровизуального (МРТ, компьютерная томография головного мозга) исследования больных, у которых впервые развился ишемический инсульт. Представлены особенности соотношений структурных изменений головного мозга по данным прямого нейровизуального исследования (объем острого ишемического очага, наличие ишемического очага при отсутствии других томографических феноменов, ишемического очага на фоне исходных диффузных и/или мелкоочаговых изменений головного мозга) и неврологического дефицита, его изменений в динамике острого периода ишемического инсульта.

За результатами клініко-неврологічного та нейровізуального обстеження 220-ти хворих на ішемічний інсульт (ІІ) установлено наявність особливостей клінічних, лабораторних і нейровізуальних характеристик захворювання. Уточнено прогностичні аспекти віку, статі хворих, судинного басейну, анамнестичних даних щодо артеріальної гіпертензії, неврологічних проявів, а також лабораторних (рівня глікемії, показників периферичної крові, біохімічних показників, рівня C-реактивного протеїну, коефіцієнта тіол-дисульфідного співвідношення) і параклінічних характеристик (змін, одержаних за результатами ехоенцефалоскопії, магнітно-резонансної томографії, комп'ютерної томографії) ІІ. Доведено доцільність і ефективність ранньої фармакологічної корекції рухового дефіциту за умов ІІ шляхом використання препарату "Нейромідин" (за пероральної та парентеральної форм). Здійснено прогнозування тяжкості неврологічного дефіциту на 14-ту добу ІІ з урахуванням динаміки неврологічного дефіциту на першу, третю, сьому добу, а також статі, віку та судинного басейну з використанням методу пошуку багатовимірних аналогів за коефіцієнтів кореляції від R = 0,87 до R = 0,91 між реальним і прогнозованим значенням, що підвищило рівень доказовості раніше одержаних результатів щодо прогностичного значення досліджених характеристик ІІ.

Висвітлено сучасний стан проблеми вивчення прогностичного значення патогенетичних засад клініко-параклінічних характеристик інсультів, наведено результати досліджень і висновки щодо прогностичного аспекту деяких клінічних, лабораторних і нейровізуальних характеристик ішемічного інсульту. Виявлено особливості перебігу даної хвороби, динаміки гемодинамічних параметрів (артеріального тиску), неврологічних проявів, гендерного та вікового розподілу, лабораторних показників, нейровізуальних характеристик, співвідношення клінічних і параклінічних даних, їх прогностичний аспект. Проаналізовано результати математичного моделювання прогностичного перебігу захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незважаючи на розвиток сучасних діагностичних можливостей, нерідко пацієнти зі скаргою на запаморочення не одержують адекватної допомоги. Враховуючи поліетіологічність симптому запаморочення, необхідно детально вивчати анамнестичні дані, умови його виникнення та регресування для встановлення правильного діагнозу. Під час збору клініко-анамнестичних даних в практичній роботі з'ясовується, що пацієнти називають "запамороченням" великий спектр різноманітних змін самопочуття (генез яких може бути гіпоксичний, інфекційний або постінфекційний, паранеопластичний, аутоімунний, токсичний тощо). Наведено дані щодо важливості патогенетичних аспектів запаморочення в навчанні та практиці лікарів різних спеціальностей, оскільки з'ясування патогенетичних та часових характеристик змін стану пацієнта зі скаргами на "запаморочення" важливе для обгрунтованого вибору діагностичної та лікувальної тактики.

Паранеопластичні синдроми - сукупність клінічних симптомів з боку різних органів і систем у випадку пухлин різної локалізації, які супроводжують їх розвиток, проте не є результатом метастатичного ураження, мають регресуючий перебіг у разі радикального лікування неопроцесу та відновлюються за його пролонгації або виникнення іншої первинно множинної пухлини. Наведено клінічний випадок власного спостереження паранеопластичного ураження периферичного відділу нервової системи як раннього прояву неопроцесу. У пацієнтки П. віком 49 років, яка звернулась до невролога з єдиною скаргою на раптову появу патологічного потовиділення стоп (тривалість існування скарги - 3 міс), у ході детального неврологічного огляду виявлено ознаки полінейропатії з вираженою вегетативною недостатністю та двобічну пірамідну симптоматику. Під час детального клініко-лабораторно-інструментального обстеження (у пошуках генезу полінейропатії) виявлено, що у пацієнтки мало місце новоутворення яєчника ("зріла тератома" - згідно з гістологічним заключенням). Висновки: знання щодо можливості паранеопластичного генезу ураження структур нервової системи та його особливостей надасть змогу своєчасно виявити й адекватно лікувати онкопатологію.