Окреслено підхід до осмислення моральної свідомості Київської Русі на підставі дослідження пам'яток давньоруської агіографії та їх моральних домінант. Установлено характерні особливості агіографічної літератури, які зумовлюють її незамінне значення для подібного типу моральної свідомості. Проаналізовано своєрідність морального змісту пам'яток Борисоглібського циклу, Києво-Печерського патерика, житій Леонтія Ростовського та Авраамія Смоленського.

Розглянуто сучасний стан органічного сільського господарства та особливості ринку органічної продукції в Україні. Проведено оцінку ефективності органічного виробництва за даними провідного підприємства Полтавської області (ПП "Агроекологія") та аграрних навчальних закладів (Національний інститут біоресурсів і природокористування України, Миколаївський державний аграрний університет) як передумови його розвитку в аграрному секторі економіки. Вперше згруповано показники оцінки результативності органічного виробництва за критеріями: господарські, енергетичні, економічні, екологічні, соціальні.

Визначено необхідність формування нового розуміння світу на засадах моралі й етичних ідеалів добра і любові. Обгрунтовано необхідність розвитку аграрного сектора економіки на засадах соціо-економіко-екологічної системи через визначення впливу негативних сторін традиційного сільськогосподарського виробництва на економіку, екологію та населення країн. Наведено наслідки використання ГМО та ГМ-культур у сільському господарстві, що обумовлює необхідність розвитку органічного агровиробництва на території України.

Розроблено систему показників оцінювання результативності органічного виробництва в аграрному секторі економіки та методику оцінки його ефективності. Удосконалено сутнісні характеристики понять "органічна" та "екологічна" продукція, визначено їх спільні та відмінні риси. Обгрунтовано модель стимулювання попиту на органічну сільськогосподарську продукцію. Розроблено концепцію розвитку органічного виробництва в аграрному секторі. Доповнено модель переходу до органічного способу вирощування сільськогосподарських культур за умов Південного Степу України з обгрунтуванням організаційних, техніко-техиологічних та економічних особливостей. Виявлено особливості та динаміку розвитку світового органічного виробництва в аграрному секторі економіки. Досліджено вплив чинників на стримування розвитку вітчизняного ринку органічної сільськогосподарської продукції. Здійснено комплексне дослідження органічного виробництва в аграрному секторі економіки за видами та стандартами виробництва, регіонами та сертифікаційними установами. Обгрунтовано критерії оцінки якості органічної сільськогосподарської продукції; перспективи та напрями розвитку органічного виробництва в аграрному секторі економіки України.

Рассмотрена проблема формирования и расчета интегрального показателя конкурентоспособности товаров (услуг). Проанализированы достоинства и недостатки различных подходов к формированию данного показателя в зависимости от целей анализа и вида планирования, в рамках которого осуществляется анализ, бюджета исследования. Привлечение экспертной группы к ранжированию факторов будет более эффективным при условии построения на основе экспертных мнений матрицы попарных оценок важности факторов, влияющих на конкурентоспособность товаров (услуг). Расчет вектора локальных приоритетов эксперта, индекса согласованности, отношения согласованности позволяет повысить согласованность мнений экспертов и объективность экспертных оценок. Предложенный алгоритм расчета интегрального показателя конкурентоспособности с учетом использования экспертного оценивания, применения модифицированной шкалы Е. Харрингтона, метода анализа иерархий Т. Саати позволяет повысить точность оценки уровня конкурентоспособности товаров (услуг).

Доведено необхідність підвищення родючості грунтів через визначення їх критичного стану, що пов'язано з розвитком ерозійних процесів, підвищенням кислотності та зменшенням гумусу. Визначено проблемні питання з проектування сівозмін як дієвого заходу з відновлення родючості грунтів. Наведено практику з питань підтримки якості грунтів і сівозмін у різних країнах-членах ЄС. Обгрунтовано необхідність запровадження економічного стимулювання для покращання агроекологічного стану сільськогосподарських земель, яке грунтується на методиці грошової оцінки землі. Доведено необхідність проведення лабораторних аналізів для визначення якості грунтів.

Розглянуто проблеми використання балансового методу при плануванні матеріально-технічного забезпечення. Проаналізовано можливості та сфера застосування балансового методу як інструменту, що дозволяє здійснювати управління матеріально-технічним забезпеченням на основі збалансованості і пропорційності. Уточнено підходи до застосування балансового методу як при побудові балансових моделей матеріально-технічного забезпечення, так і при вирішенні допоміжних завдань, що пов'язані з побудовою детермінованих моделей; визначенням ступеня впливу окремих факторів під час проведення економічного аналізу; проведенням аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів; контролем правильності аналітичних розрахунків.

Розглянуто проблеми вироблення управлінського рішення в умовах невизначеності. Уточнено підходи до визначення та класифікації типів невизначеностей і нечіткостей компонентів постановки задачі прийняття управлінського рішення; проаналізовано різні аспекти прояву цих невизначеностей. Розглянуто структуру та основні технології генерування альтернативних варіантів управлінського рішення. Проаналізовано основні труднощі, з якими стикається особа, що приймає рішення, на різних етапах прийняття рішення в умовах невизначеності. Обгрунтовано доцільність, можливості та специфіку застосування адаптивного управління при прийнятті управлінських рішень в умовах невизначеності. Уточнено завдання, які можуть бути вирішені за допомогою адаптивного управління прийняттям рішень.

Предложен метод микробиологической деструкции твердосплавных вольфрамкобальтовых отходов производства, суть которого заключается в селективном растворении металлов в кислой среде бактериальным раствором трехвалентного сульфата железа, выполняющего функции диспергирующей жидкости, растворителя, окислителя, а также являющейся средой обитания автотрофных тионовых бактерий Thiobacillus ferrooxidans, с последующим выделением основных компонентов сплава - карбида вольфрама в нерастворимый осадок и переводом кобальта в раствор.

Уточнено підходи, досліджено можливості та особливості застосування балансового методу при управлінні витратами робочого часу на підприємстві. Проаналізовано можливості використання балансу робочого часу в обліковій роботі на підприємстві, а також як допоміжного інструменту при складанні адитивних факторних моделей і подальшого факторного аналізу затрат робочого часу за окремими складовими. В основу балансових побудов закладено принцип пропорційності, що є основою досягнення збалансованості між нормальною тривалістю робочого дня й оптимальною інтенсивністю праці. Індивідуальні баланси робочого часу працівників можуть слугувати інформаційною основою аналізу ефективності використання фонду робочого часу як компоненти трудового потенціалу працівника підприємства.

Обгрунтовано актуальність розвитку органічного землеробства. Виділено загальні вимоги та умови до його ведення. Доведено необхідність розвитку органічного землеробства в Україні, що у свою чергу, сприятиме створенню та ефективному функціонуванню екопоселень. Визначено сутність екопоселень та їх особливості за сучасних умов. Вивчено світовий досвід організації екопоселень та сформовані можливі напрями його адаптації до вітчизняних умов. Наведено передумови та особливості становлення, розвитку й ефективного функціонування екопоселень в Україні.

Обгрунтовано актуальність використання сидеральних культур в органічному землеробстві. Виділено особливості їх використання для певних сільськогосподарських культур. Доведено переваги від використання зелених добрив і надано пропозиції щодо їх використання сільськогосподарським господарствам і фермерам. Наведено сидеральні культури в овочівництві та їх агротехнологічні особливості. Обгрунтовано форми кормовиробництва та застосування зелених добрив. Наведено кліматичні, грунтові та організаційно-економічні умови використання сидеральних культур.

Обгрунтовано актуальність і доцільність здійснення мінімального обробітку грунту з метою підвищення його родючості та зменшенню негативного впливу на природне навколишнє середовище. Визначено головні переваги та недоліки обробітку грунту плугом. Досліджено позитивний вплив мінімального обробітку грунту в умовах органічного землеробства на: структуру та пружність грунту, захист від ерозії та водний баланс, гумус і грунтові організми, захист клімату. Розглянуто його недоліки, що обумовлені технічними особливостями і вимогами, забороною застосування гербіцидів та швидкорозчинних азотних добрив: бур'яни та їх проростання, переорювання пасовищ, загортання пожнивних решток, прогрівання та просихання грунту, мінералізація поживних речовин, різноманітна та гнучка механізація. Наведено міжнародний досвід практичного застосування мінімального обробітку грунту в органічному землеробстві, що свідчить про його ефективність після четвертого року використання: врожайність зростає на 11 %, прошарок гумусу в грунтах збільшується на 10 %, збереження приблизно 13 тонн вуглекислого газу на один гектар. Цей метод обробітку грунту орієнтований на перспективу та довгострокову стратегію розвитку, потребує гнучкість в заходах щодо обробітку грунту і засобах механізації: контроль за бур'янами, хворобами та шкідниками, використання сівозміни і сидератів. Проаналізовано технічні засоби для ведення мінімального обробітку грунту за умов органічного землеробства: принцип дії, переваги та недоліки.

Мета статті - довести необхідність впровадження системних і науково обгрунтованих заходів з адаптації аграрного виробництва до нових кліматичних умов у зв'язку зі збільшенням повторюваності посух. Методологічною основою дослідження слугували такі наукові методи: історико-діалектичний, аналізу і синтезу, теоретичний пошук і абстрактно-логічний, математичного та статистичного аналізу на основі результатів досліджень, що проведені на сільськогосподарських угіддях ПП "Агроекологія". Досліджено теорії змін клімату, з якими пов'язані посухи: вплив сонячної активності, вплив космічних факторів, антропогенний вплив на природу. Обгрунтовано доцільність розробки адаптаційних заходів у технології сільськогосподарського виробництва, що дозволять зменшити негативний вплив погоди, та технологічні заходи з накопичення, збереження і раціонального використання вологи, особливо в умовах посух. Показано вплив на збереження вологи, урожайність і рентабельність аграрного виробництва різних систем землеробства: інтенсивної, органічної, no-till, strip-till, точного землеробства, біоензимної технології, біогенного землеробства. Доведено, що в умовах змін клімату актуальності набувають дослідження вологозберігаючих систем землеробства, однією з яких є органічне землеробство. Визначено особливості агротехнічних прийомів, що сприяють накопиченню, збереженню та раціональному використанню грунтової вологи, за умов різних систем землеробства. Проведено дослідження впливу висоти снігового покриву на запаси вологи у метровому шарі грунту за системи органічного землеробства, що свідчить про значну роль снігозатримання. Розкрито доцільність регулювання вологозабезпечення культур таких агротехнологічних заходів: створення куліс для затримки снігу, використання лісосмуг, впровадження сівозмін, правильне структурування посівних площ, мінімальний обробіток грунту, використання органічних добрив, мульчування поверхні поля.

Викладено сучасне розуміння щодо формування поживного режиму рослин за умов ведення органічного землеробства, яке грунтується на створенні агроекосистем, максимально наближених до природних формацій завдяки регулюванню двох глобальних процесів - фотосинтезу й азотфіксації в усіх їх проявах. Обгрунтовано, що азот є не лише основним біогенним елементом живої матерії, виконуючи найважливішу роль у житті рослин і тварин, але є провідним елементом землеробства. Проаналізовано вплив бульбочкових бактерій на збагачення грунту азотом різних рослин і формування врожайності зерна, що необхідно враховувати при визначенні норм азотних добрив. Виявлено, що іншим важливим чинником оптимізації поживного режиму сільськогосподарських культур за умови органічного землеробства є органічні добрива, внесення яких сприяє активізації діяльності грунтової мікрофлори, а після їх мінералізації відбувається насичення грунту поживними речовинами, які використовують рослини. Встановлено, що також сидерати є одним з чинників у формуванні поживного режиму сільськогосподарських культур як невичерпне, постійно поновлювальне джерело органічної речовини. Зазначено, що системне вирощування багаторічних та однорічних бобових трав, сидеральних культур і внесення гною як елементів технологій органічного землеробства, враховуючи їх післядію, практично забезпечує рекомендований режим мінерального живлення основних сільськогосподарських культур. Визначено, що на поживний режим рослин також значно впливають копроліти дощових черв'яків, які покращують поживний режим грунту, його структуру та фізичні властивості. Обгрунтовано, що органічні добрива є одним із резервів поповнення вмісту вуглекислого газу в приземному шарі атмосфери, що має суттєве значення для фотосинтезу і, в кінцевому підсумку, для формування врожайності сільськогосподарських культур. Результати цих спостережень можуть слугувати предметом подальших наукових досліджень задля впровадження у виробництво, а також їх можна використати у навчальному процесі при підготовці спеціалістів у галузі знань 20 "Аграрні науки та продовольство".

Висвітлено сучасний стан сільськогосподарських угідь в Україні, які зазнають ерозійних процесів, деградації, втрачають грунт і воду. У результаті безвідповідального ставлення власників та орендарів має місце обсихання й опустелювання територій, омертвіння грунтів. Обгрунтовано доцільність проведення термінових заходів із попередження та ліквідації ерозійних процесів, підвищення їх дефляційної стійкості, зниження кислотності й відновлення гумусу. Зазначено, що ефективність цих заходів передусім залежить від відповідального ставлення землевласників і землекористувачів, оскільки в гонитві за надприбутками експлуатація сільськогосподарських угідь є нищівною. Першочерговим заходом щодо відновлення та підвищення родючості грунтів в Україні визначено використання відповідних систем обробітку сільськогосподарських угідь. Досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід щодо використання основних систем обробітку грунту (плужного, мінімального та нульового), визначено їх особливості. Це надало змогу навести переваги та недоліки кожного способу обробітку грунту, а також оцінити їх вплив на стан і склад грунтів, їх родючість, якість сільськогосподарської продукції та вплив на навколишнє природне середовище, що є актуальним і вкрай необхідним для сільськогосподарських виробників. Запропоновано критерії оцінки систем обробітку грунту на засадах стійкого розвитку за агрономічними, економічними, соціальними та екологічними напрямами. Доведено необхідність впровадження таких систем обробітку грунту, застосування яких надасть змогу збільшити продуктивність сільськогосподарської техніки і залучених ресурсів, зменшити виробничі витрати та екологічне навантаження на довкілля, забезпечити тривалий розвиток сільськогосподарського виробництва без втрати якості продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-43

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких технологій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виготовлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь технології випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Мета дослідження - дослідити реологічні, хлібопекарські та органолептичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіруліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м'якої озимої сорту Оржиця та хміль дикий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ "Хорс" та порошок синьо-зеленої водорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейковини в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сорту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає оптимальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ "Хорс" змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об'єм хліба та пористість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ "Хорс", що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, одержані в результаті дослідження, надають змогу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні мінеральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доцільно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

Викладено результати досліджень агроекологічних особливостей і перспективи збереження, відновлення та раціонального використання природних ресурсів у сучасних умовах. Розглянуто соціально-правові та еколого-економічні проблеми та особливості збереження, відновлення й раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Висвітлено перспективи технологічних і технічних рішень щодо збереження, відновлення та раціонального використання природних та енергетичних ресурсів. Визначено напрями вдосконалення сучасних енергетичних систем з метою збереження та раціонального використання природно-ресурсного та енергетичного потенціалів.

Увагу приділено питанням удосконалення методичних засад обліку, аудиту й аналізу підприємств готельно-ресторанного бізнесу (ГРБ), аналізу й оптимізації логістики, маркетингу та трудових відносин на підприємствах ГРБ, а також сервісології, логістики й інформатизації в готельно-ресторанній галузі. Проаналізовано вплив сучасних процесів глобалізації на управління економічною діяльністю підприємств ГРБ. Розглянуто моніторинг та оцінку доходів як інструмент управління діловою активністю підприємств ГРБ. Визначено роль концепції маркетингу співпраці в організації готельного господарства. Висвітлено особливості сервісної логістики як важеля управління потоковими процесами у сфері послуг.