Проанализированы современные тенденции в мировом земледелии. Оценены перспективы распространения в Украине альтернативного ("органического") земледелия. Аргументирована концепция биологического земледелия. Изложены основные принципы комфортного питания сельскохозяйственных культур, соблюдение которых гарантирует получение экологически чистой и биологически полноценной растениеводческой продукции. Приведены результаты исследований по изучению влияния традиционных и нетрадиционных видов удобрения на основные показатели плодородия почв, продуктивность сельскохозяйственных культур и качество урожаев при различных системах земледелия. Предложена система законодательных, правовых и социальных мер для успешного развития в Украине биологического земледелия.

Встановлено, що альтернативна система землеробства передбачає використання органічних та невеликих доз мінеральних добрив, обмеженої кількості хімічних засобів захисту рослин. Це призводить до зменшення витрат, поліпшення екологічного стану, але водночас до зниження урожайності та родючості грунтів.

Розкрито науково-теоретичні та практичні засади виробництва органічної продукції. Розглянуто інноваційні технології вирощування та збирання основних овочевих і польових культур в органічному землеробстві. Науково обгрунтовано сутність органічної та біодинамічної систем і технології застосування ефективних мікроорганізмів. Викладено методику використання мікробіологічних препаратів для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. Висвітлено питання матеріально-технічного забезпечення технологій органічного виробництва.

Раскрыты научно-теоретические и практические основы производства органической продукции. Рассмотрены инновационные технологии выращивания и сбора основных овощных и полевых культур в органическом земледелии. Научно обоснована сущность органической и биодинамической систем и технологии применени эффективных микроорганизмов. Изложена методика использования микробиологических препаратов для борьбы с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур. Освещены вопросы материально-технического обеспечения технологий органического производства.

Досліджено інтенсивність біологічного поглинання мікроелементів і важких металів культурами ланки зернопросапної сівозміни. Розкрито роль мінімалізації обробітку грунту в біологізації землеробства. Проаналізовано вплив агротехнологічних чинників на продуктивність агроценозу. Розглянуто агроекологічні проблеми утилізації відходів органічного походження. Встановлено залежність врожайності пшениці озимої від фізичних властивостей грунту та системи удобрення. Наведено результати впровадження біологізованих технологій вирощування пшениці озимої у Північному Лісостепу. Розкрито особливості формування продуктивності ріпку озимого залежно від строків сівби та системи удобрення. Обгрунтовано шляхи удосконалення методики підбору батьківських пар для гібридизації в селекції сої на підвищення насінної продуктивності. Запропоновано технологію створення конкурентоспроможних сортів хмелю, адаптованих до умов Полісся. Висвітлено досвід пільгового кредитувння сільськогосподарських підприємств у європейських країнах. Визначено особливості економічної природи інвестицій у сільськогосподарських підприємствах.

Исследована интенсивность биологического поглощения микроэлементов и тяжелых металлов культурами звена зернопросапного севооборота. Раскрыта роль минимализации обработки почвы в биологизации земледелия. Проанализировано влияние агротехнологических факторов на продуктивность агроценоза. Рассмотрены агроэкологические проблемы утилизации отходов органического проихождения. Установлена зависимость урожайности пшеницы озимой от физических свойств почвы и системы удобрения. Приведены результаты внедрения биологизованных технологий выращивания пшеницы озимой в Северной Лесостепи. Раскрыты особенности формирования продуктивности репака озимого в зависимости от строков посева и системы удобрения. Обоснованы пути совершенствования методики подбора родительских пар для гибридизации в селекции сои на повышение семенной продуктивности. Приведена технология создания конкурентоспособных сортов хмеля, адаптированных к условиям Полесья. Освещен опыт льготного кредитования сельскохозяйственных предприятий в европейских странах. Определены особенности экономической природы инвестиций в сельскохозяйственных предприятиях.

Обурунтовано застосування елементів біологізації технології вирощування озимої пшениці на основі комплексного використання абіотичних (грунт, клімат, погода), біотичних (сорти, біологічні компоненти агроценозів і ландшафтів) та антропогенних (технічні, організаційно-економічні, інформаційні) чинників.

На основі високоефективних, конкурентоздатних та технологічних штамів азотфіксуючих, фосфатмобілізуючих, рістстимулюючих мікроорганізмів і бактерій-антагоністів фітопатогенів створено біопрепарати для зернових, бобових, технічних і овочевих культур. Розроблено й оптимізовано технології їх застосування, які забезпечують підвищення урожаю та якості сільськогосподарської продукції при екологічній безпеці для агроекосистем.

Обгрунтовано можливості підвищення продуктивності ланок польової сівозміни шляхом використання мікробних препаратів для предпосівної інокуляції насіння за умов східного Степу України. Показано їх екологічну безпечність та істотні переваги у порівнянні з агрохімікатами. Виявлено, що застосування мікробних препаратів у ланках зернопросапної сівозміни без використання мінеральних добрив забезпечує підвищення урожаю у зернових одиницях до 10 ц/га. Показано позитивний вплив інокуляції на поліпшення структурних показників продуктивності сільськогосподарських культур та якість рослинної продукції. Встановлено, що застосування мікробних препаратів знижує поширення хвороб рослин. У разі використання мінеральних добрив виявлено тенденцію щодо зменшення вмісту рухомих форм азоту та фосфору у прикореневій зоні інокульованих рослин. Показано доцільність застосування мікробних препаратів, що сприяють перевазі процесів синтезу органічної речовини у прикореневій зоні сільськогосподарських культур над її мінералізацією. Відзначено, що низькі додаткові витрати та висока ефективність застосування мікробних препаратів зменшують собівартість сільськогосподарської продукції та підвищують рівень рентабельності її виробництва.

Висвітлено загальну концепцію та завдання біологічного землеробства (БЗР), історію становлення біологічного (альтернативного) землеробства й особливості його поширення в закордонних країнах, перспективи розвитку БЗР в Україні. Проаналізовано основні завдання сівозміни під час ведення БЗР, роль проміжних посівів у БЗР, вплив чергування культур у сівозміні на фітосанітарний стан полів. Увагу приділено проблемам відтворення грунтової родючості та захисту рослин у БЗР, питанням сертифікації та маркетингу органічної продукції. Визначено економічну ефективність БЗР, основні види взаємодії рослин.

Висвітлено актуальність, сучасний стан і тенденції розвитку органічного сільського господарства в Україні та, зокрема, Житомирській області. Розкрито агротехнічні особливості органічного землеробства, порядок сертифікації виробництва та маркування органічної продукції. Досліджено канали реалізації такої продукції. Висвітлено організаційні засади створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу для надання послуг у виробництві та реалізації органічної сільськогосподарської продукції. Увагу приділено досвіду виробництва органічного меду, процедурі сертифікації органічного бджільництва.

Розглянуто сучасний стан органічного сільського господарства та особливості ринку органічної продукції в Україні. Проведено оцінку ефективності органічного виробництва за даними провідного підприємства Полтавської області (ПП "Агроекологія") та аграрних навчальних закладів (Національний інститут біоресурсів і природокористування України, Миколаївський державний аграрний університет) як передумови його розвитку в аграрному секторі економіки. Вперше згруповано показники оцінки результативності органічного виробництва за критеріями: господарські, енергетичні, економічні, екологічні, соціальні.

Обобщены результаты изучения международных требований к качеству продукции биологического земледелия, опыт хозяйств Полтавской области по производству диетической продукции. Приведены особенности технологических схем выращивания экологически чистой продукции озимой пшеницы, ячменя, гречихи и подсолнечника. Представлены результаты исследований экологически безопасных приемов повышения урожайности и биологических средств защиты ведущих сельскохозяйственных культур.

Обобщение материалов предыдущих исследований и результатов работ по биологизации земледелия, выполненных в Полтавской области, позволяет сделать вывод о возможности подготовки и анализа информации по комплексу агротехнических и экологических факторов для обеспечения контролируемого внедрения результатов научных исследований в производство. Для реализации научно обоснованного ведения сельского хозяйства назрела необходимость создания на базе структур Минсельхозпрода и УААН сети консультативно-внедренческой службы.

Наведено результати 6-річних досліджень, отримані в стаціонарному польовому досліді з вивчення впливу мінеральної, органічної на основі гною й органічної на основі сидератів систем удобрення на врожайність культур сівозміни та їх продуктивність.

Висвітлено роль наукового забезпечення у стимулюванні розвитку органічного сектора сільського господарства, а також наведено основні напрями наукових досліджень для успішного його ведення в Україні.

Викладено результати польових, лабораторних і виробничих досліджень щодо впливу ресурсозберігальних технологій вирощування сільськогосподарських культур із мінімізацією обробітку грунту та біологізацією землеробства на фосфатний режим і родючість чорнозему типового середньосуглинкового Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що безполицеві системи обробітку й елементи біологізації сприяли підвищенню валового, органічного та рухомого фосфору, покращили фракційний склад мінеральних фосфатів і фосфатний потенціал, сприяли відновленню родючості грунту та підвищили агроекономічну й енергетичну ефективність ланки сівозміни - пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь ярий з підсівом багаторічних трав.

Визначено, що системна розбудова органічного сектору агарної галузі України може значно підвищити перспективи органіку на внутрішньому і зовнішньому ринках, допомогти зайняти провідні позиції на міжнародному ринку й покращити збалансованість української економіки в довгостроковій перспективі. Беззаперечні переваги органіку стимулюють суспільство обирати органічну продукцію, а владні структури - виділяти ресурси на підтримку органіку, у зв'язку з чим органічні виробники прагнуть зайняти перспективні ніші на ринках. Ринок органічної продукції досліджували українські й зарубіжні науковці, зокрема: В. І. Артиш, О. Б. Вінюкова, Г. А. Чугрій, А. В. Казанджі, О. В. Коломичева, Л. С. Васильченко, С. М. Пепчук, Н. Я. Кутаренко, В. В. Писаренко, Т. Б. Харченко, О. Шегеда, Л. Хамзауі-Ессуссі, М. Захаф, О. Маслак, Х. Віллер, Дж. Лерно та інші. Зважаючи на науковий внесок згаданих дослідників та динамічність розвитку ринкових відносин, все ж є необхідність постійної актуалізації та глибшого дослідження зазначеної тематики. Мета статті - наукове обгрунтування розвитку вітчизняного і світового ринків органічної продукції з метою зміцнення аграрної галузі та національної економіки України в цілому. Продемонстровано позитивну динаміку розвитку органічного ринку в Україні та світі. Узагальнено виклики нормативно-правового, інституційного, економічного та інформаційного характеру, що стоять перед Україною, на шляху формування дієвого органічного ринку. Рекомендовано відповідні заходи для стимулювання розвитку органічного ринку. Висновки: Україна має добрі перспективи зміцнити свої позиції на міжнародному органічному ринку, впроваджуючи найкращі практики управління на всіх рівнях з орієнтацією на розвиток технологій, інновацій та збалансованості.

Для забезпечення біологічної безпеки в агроценозах постійно зберігає актуальність дослідження механізмів впливу біологічних препаратів на насіння сільськогосподарських культур із метою регулювання чисельності фітопатогенних мікроміцетів. Визначено контамінацію мікроміцетами насіння сої сортів Сузір'я та Кент, вирощених в органічних технологіях за використання біологічного препарату Філазоніт. Виявлено істотне пригнічення мікроміцетів на насінні сої сортів Сузір'я та Кент порівняно з контролем. Встановлено, що на утворення КУО мікроміцетів на насінні сої зазначених сортів впливають технологія вирощування насіння та погодні умови. Залежно від цих чинників, кількість КУО мікроміцетів на насінні сої досліджуваних сортів коливалась від 0,2 тис. КУО/г насіння до 1,5 тис. КУО/г насіння, що майже в 2,5 раза менше за кількість у контрольному зразку (від 0,8 тис. КУО/г до 2,7 тис. КУО/г насіння). Встановлено, що на насінні сої сортів Сузір'я та Кент домінують види фітопатогенних мікроміцетів, які належать до родів Alternaria, Fusarium, Penicillium. Вони є чинниками біологічного забруднення агрофітоценозів та зниження якості і безпечності вирощеної продукції. Визначено зміни якісних показників зерна досліджуваних сортів сої, вирощених в умовах органічного виробництва. Встановлено, що вміст білка та олії в зерні сортів Кент та Сузір'я в усіх варіантах застосування біологічного препарату Філазоніт перевищував нормативні показники, визначені в ДСТУ 4964:2008. Водночас показник масової частки вологи зерна не перевищував допустимих норм. Встановлено, що на біохімічний склад насіння сої мали вплив генотип сортів, погодні умови та технології вирощування. Залежно від цих чинників, вміст білка в зерні сої досліджуваних сортів становив від 37,5 % до 41,11 %, олії від 19,02 % до 21,7 %, а масової частки вологи від 8,8 % до 11,4 %.