Викладено засади гістотехніки, цитології, загальної та спеціальної гістології. Описано мікроскопічну будову клітин, тканин і органів людського організму. Розкрито морфо-функціональні особливості епітеліальних, сполучних, м'язових і нервових тканин. Розглянуто закономірності функціональної морфології різних систем органів і їх зміни у процесі життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено техніці виготовлення гістологічних препаратів і новим методам гістологічних досліджень.

Изложены основы гистотехники, цитологии, общей и специальной гистологии. Описанно микроскопическое строение клеток, тканей и органов человеческого организма. Раскрыты морфо-функциональные особенности эпителиальных, соединительных, мышечных и нервных тканей. Рассмотрены закономерности функциональной морфологии разных систем органов и их изменения в процессе жизнедеятельности человека. Особое внимание уделено технике изготовления гистологических препаратов и новым методам гистологических исследований.

Проаналізовано стан інформатизації освіти в Україні, розглянуто компетентнісний підхід впровадження нових інформаційних технологій в педагогічні заклади освіти, окреслено проблеми, що виникають в педагогічній практиці викладачів під час використання комп'ютерно-орієнтованих засобів. Сьогодні інформаційні технології стали невід'ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. За цих умов революційних змін вимагає і система навчання. Нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп'ютерні технології та Інтернет.

Викладено необхідність застосування різноманітних форм самостійної роботи в системі сучасної вищої освіти. Проаналізовано основні умови відтворення самостійної роботи з метою індивідуалізації та диференціації процесу навчання.

Викладено основні методологічні положення використання інформаційних систем на основі штучного інтелекту, які під час вивчення іноземної мови у ВНЗ забезпечують взаємодію за схемою "студент - інформаційна система - викладач". Описано особливості та переваги використання сучасних інформаційних технологій (електронних підручників, словників, довідників) у процесі вивчення іноземної мови у ВНЗ.

На статевозрілих самках білих щурів досліджено функціональний стан нирок за умов затравки щурів наростаючими дозами хлористого кадмію. Встановлено, що порушення екскреторної функції нирок з розвитком ретенційного синдрому розвивається протягом 24 год у щурів, яким вводили хлористий кадмій у дозі 0,05 мг/кг маси тіла. Доза 10 мг/кг маси тіла відповідає LD50.

Описано особливості розвитку та формування топографічних взаємовідношень м'язів та судин грудної ділянки в передплодовому періоді онтогенезу людини.

Вивчено зміни морфометричних індексів функціональної активності щитоподібної залози (ЩЗ) у тварин за умов іммобілізаційного стресу. Дослідження фолікулярно-колоїдного індексу (ФКІ) та індексу накопичення колоїду (ІНК) ЩЗ під час стресу показали збільшення ФКІ та зменшення ІНК, що можна розглядати як підвищення функціональної активності ЩЗ.

Показано морфологічні особливості та поляризаційні властивості тканин щитоподібної залози (ЩЗ) у тварин, які піддавалися стресу. Вивчення морфології та дослідження за допомогою методу лазерної поляриметрії тканин ЩЗ у тварин показало зміни її поляризаційних властивостей на тлі стресового навантаження.

Изучали нарушения функционального состояния почек при интоксикации крыс хлоридами алюминия и кадмия, а также возможность их коррекции селенитом натрия. Хлорид алюминия усиливает кислотовыделительную функцию почек. Хлорид кадмия и его комбинация с хлоридом алюминия изменяют транспорт натрия. Селенит натрия способен эффективно коррегировать нарушение функционального состояния почек при условиях совместной интоксикации хлоридами алюминия и кадмия.

Проведено аналіз джерел літератури стосовно особливостей морфогенезу тимуса передплодів людини. Вивчено особливості формування строми та становлення ангіоархітектоніки тимуса впродовж 4 - 10 тиж внутрішньоутробного розвитку. Розглянуто терміни утворення епітеліальних тяжів і елементів строми первинних і вторинних часточок тимуса. Визначено роль мезенхіми у формуванні сполучнотканинної капсули тимуса та забезпеченні васкуляризації органа.

Проаналізовано залежність ниркової діяльності від хронічного впливу малих доз хлористого кадмію, що пов'язано з техногенним забрудненням навколишнього середовища цим мікроелементом. Мета роботи - визначити стан транспорту електролітів у нирках щурів за умов хронічної затравки хлоридом кадмію. У ході дослідження проведено аналіз функціонального стану нирок білих щурів за умов водного навантаження. Перша група складалася з 10 контрольних щурів, друга - з 9 тварин, яким проводилась хронічна затравка нетоксичними дозами хлористого кадмію. Аналіз даних біохімічних досліджень сечі не виявив жодних порушень екскреторної діяльності нирок на 7-му та 14-ту доби проведення експерименту. На 21-шу добу спостережень значно збільшувалася екскреція креатиніну та зростала концетрація натрію та калію у сечі. На 28-му добу хронічної затравки нетоксичними дозами хлористого кадмію зменшувалася концентрація натрію у плазмі крові, що супроводжувалося значними втратами цього електроліту з сечею, також порушувався транспорт калію. Достовірно зростала концентрація білка у сечі. Висновки: виявлено шкідливий вплив полютантів на екскреторну діяльность нирок. Хронічна затравка хлористим кадмієм порушує у щурів процеси реабсорбції у нефронах.

У зв'язку з загостренням проблеми екологічних криз у всьому світі вивчалося питання впливу малих доз хлористого кадмію на кислоторегулювальну функцію нирок (КРФН). Мета роботи - оцінити стан КРФН у білих щурів у разі хронічного вживання малих доз хлористого кадмію за умов водного навантаження. Об'єкт дослідження - самки білих щурів. Перша група складалася з 10 контрольних щурів, друга - з 9 тварин, яким проводилась хронічна затравка нетоксичними дозами хлористого кадмію. За даними біохімічних досліджень на 7-му добу спостережень змін КРФН не виявлено, також не вдалося зафіксувати достовірних розбіжностей показників на 14-у добу проведення експерименту. Наприкінці третього тижня висока варіабельність показників не надала змоги підтвердити розвиток пошкоджень. На завершення експерименту виявлено підсилення ацидифікації сечі. Висновки: доведено, що тривале вживання тваринами нетоксичних доз хлористого кадмію негативно впливає на КРФН. Хронічна затравка хлористим кадмієм викликає у щурів підсилення ацидифікації сечі за рахунок збільшення кислотної фракції, що фільтрується.

Проаналізовано стан екскреторної функції нирок у білих щурів під впливом тривалої комбінованої дії малих доз хлористого кадмію та талію. Мета роботи - визначити функціональний стан нирок білих щурів за умов хронічного комбінованого впливу хлористих сполук кадмію та талію. Під час проведення експерименту проаналізовано стан транспорту електролітів у нирках білих щурів за умов водного навантаження. Перша група складалася з 10 контрольних щурів, друга - з 9 тварин, яким проводилось хронічне введення нетоксичних доз хлористого кадмію та хлористого талію. За даними біохімічних досліджень сечі білих щурів, які тривалий час вживали у малих дозах хлористий кадмій та хлористий талій, на 7-му добу спостережень виявлено зміни у транспорті білків. На 14-ту добу проведення експерименту вижило 66,66 % тварин, у яких спостерігалось підсилення ступеня пошкодження нирок. На 21-шу добу затравки щурів 55,55 % тварин загинуло. У тих, що вижили, відзначено зниження швидкості клубочкової фільтрації. На 28-му добу хронічного експерименту вижила третина щурів. У 1/3 цієї групи спостерігалася анурія, у 2/3 значно порушився функціональний стан нирок. Висновки: доведено, що у щурів, за умов хронічного комбінованого впливу хлористих сполук кадмію та талію, спостерігається негативний вплив на екскреторну діяльність нирок переважно за рахунок зниження швидкості клубочкової фільтрації та пригнічення процесів реабсорбції у проксимальних канальцях нефронів.