Изложены основные результаты разработки ударных механизмов (УМ) с замковыми узлами механического типа для ликвидации прихватов бурильного инструмента. Сформулированы пути дальнейшего усовершенствования конструкций УМ с позиций реализации современных технологий ликвидации прихватов при бурении и капитальном ремонте скважин. Приведены схема и описание компоновки низа бурильной колонны со встроенными УМ для селективного нанесения ударов вверх-вниз.

Викладено основні етапи математичного моделювання ліквідації прихоплень колон труб ударними механізмами. Надано класифікацію параметрів, що впливають на ефективність даної технології. З метою застосування математичної моделі наведено приклад розв'язування задачі у Mathcad. Сформульовано основні результати досліджень у вигляді дій, які рекомендовано для підвищення ефективності ліквідації прихоплень за допомогою ударних механізмів.

Викладено основні результати методологічної розробки, яка дозволяє прогнозувати ймовірності станів свердловини залежно від застосовуваних технологій попередження та ліквідації аварій і браку в бурінні. Розглянуто основні схеми ресурсного забезпечення, котрі мають відношення до бажаного стану. Встановлено, що за допомогою експертних оцінок ресурсним витратам можна сформулювати задачу лінійного програмування для розрахунку ймовірностей станів свердловини.

Розглянуто питання теорії, методики та практики організації та планування операційної діяльності нафтогазових підприємств. Детально розкрито форми, методи та процеси організації та планування виробничої діяльності на підприємствах. Визначено особливості організації та планування основного та допоміжного виробництв, планування витрат і фінансового планування нафтогазових підприємств.

Рассмотрен вопрос теории, методики и практики организации и планирования операционной деятельности нефтегазовых предприятий. Детально раскрыты формы, методы и процессы организации и планирования производственной деятельности на предприятиях. Определены особенности организации и планирования основного и вспомогательного производств, планирования расходов и финансового планирования нефтегазовых предприятий.

Викладено основні етапи реалізації технології ліквідації та попередження заклинювань колон труб з допомогою дискретно-розподілених ударних навантажень. Сформульовано основні результати досліджень. Показано, що за певних умов в аварійній колоні бурильних труб можуть виникати резонансні явища, які потрібно враховувати під час конструювання нових технічних засобів. Запропоновано конструкцію секційного механічного яса для реалізації нової технології. Запропоновано математичну модель для визначення умов роботи механічного яса. Виконано основні дослідження на базі запропонованої моделі. Дослідження виконувалися для умов як доударної так і післяударної фаз коливальних процесів у колоні труб. Розрахунки виконувалися для різних типів защемлення нижнього кінця колони труб з метою виявлення впливу природи заклинювання на коливальні процеси.

Охарактеризовано різні способи вивільнення КНБК від втрати рухомості у свердловині з точки зору витрат ресурсів. Показано, що найменшими ресурсними витратами характеризується технологія ліквідації аварій за допомогою бурового яса. Запропоновано нелінійну математичну модель для визначення умов роботи бурового яса на малих глибинах. За цією моделлю можна розраховувати переміщення верхнього перерізу аварійної колони для рухомих з'єднань між вертлюгом та буровим гаком. Виконано основні дослідження на базі запропонованої моделі. За результатами досліджень сформульовано основні вимоги до режимних параметрів роботи бурового яса на малих глибинах. Доведено, що переміщення верхнього перерізу аварійної колони при роботі бурового яса можуть бути значними. Надано рекомендації щодо вибору ефективних умов нанесення ударних навантажень.

Викладено основні результати математичного моделювання за моделями із трьома різними верхніми граничними умовами, а саме із жорстким защемленням верхнього перерізу колони, із верхнім перерізом, що утримується пружиною з постійною жорсткістю та із верхнім перерізом, що утримується пружиною, яка працює переважно на розтяг. Сформульовано основні результати досліджень. Показано, що розрахунки для вибору ефективних умов роботи бурового яса є відносними і зберігають якісну картину для представлених математичних моделей. Математична модель із верхньою граничною умовою, яка враховує нежорсткі з'єднання у талевій системі бурової установки, точніше відображає затухання коливальних процесів при відбиванні пружної хвилі від верхнього перерізу колони труб, а отже, саме цю модель можна рекомендувати для досліджень впливу коливальних процесів при роботі бурового яса на невеликих глибинах.

Обгрунтовано застосування основних теоретичних законів розподілу ймовірності виникнення геологічних ускладнень різного ступеня важкості на родовищах ДП "Укрбургаз". Запропоновано застосовувати емпіричний закон розподілу результативності нової техніки як критерій її ефективності. У якості математичної моделі відповідного потоку виникнення ускладнень прийнято потік Пуассона, характеристики якого дозволили з достатньою точністю визначити основні параметри системи, пов'язаної з виконанням заявок на ліквідацію ускладнень та аварій, спричинених втратою рухомості бурильної колони. Визначено оптимальну кількість технічних засобів, призначених для реалізації дискретно-розподілених ударних навантажень у стаціонарному стані системи. Розглянуто у часі перехідний період, пов'язаний із відновленням стаціонарності стану.

Розглянуто стохастичну математичну модель результативності ударного способу вивільнення прихопленої КНБК на базі розігрування методом Монте-Карло ймовірності відповідного результату. Побудовано гістограми розподілу та визначено закон розподілу сили прихоплення для різних випадків. Визначено умови, за якими ймовірність росту утримувальної сили є недопустимо високою. З використанням окремих елементів теорії масового обслуговування змодельовано час роботи бурового яса та кількість нанесених ударів для ймовірного вивільнення інструменту. Наведено результати лабораторних досліджень механічних властивостей деяких гірських порід Прикарпаття та запропоновано підхід до їх врахування у якості критеріїв руйнування породи при ударному способові ліквідації прихоплень.

Виконано лабораторні дослідження ряду показників механічних властивостей гірських порід Передкарпатського прогину. Надано гістограми розподілу механічних властивостей за зведеними показниками лабораторних вимірювань. Серед показників визначались: твердість по штампу; абразивність; модуль пружності та межа пружності; коефіцієнт пластичності; питомі об'ємна та поверхнева енергоємності руйнування. Описано зміну показників відповідно до геологічних товщ Передкарпатського прогину. Встановлено, що твердість і модуль пружності для пісковиків значно різняться з геологічними товщами на що вказує тримодальний розподіл цих показників. Підібрано функції розподілу для статистичного моделювання та дослідження впливу показників механічних властивостей на технологічні процеси буріння свердловин.

Обгрунтовано застосування основних теоретичних законів розподілу ймовірності виникнення геологічних ускладнень різного ступеня важкості на родовищах ДП "Укрбургаз". Запропоновано застосовувати емпіричний закон розподілу результативності нової техніки як критерій її ефективності. У якості математичної моделі відповідного потоку виникнення ускладнень прийнято потік Пуассона, характеристики якого дозволили з достатньою точністю визначити основні параметри системи, пов'язаної з виконанням заявок на ліквідацію ускладнень та аварій, спричинених втратою рухомості бурильної колони. Визначено оптимальну кількість технічних засобів, призначених для реалізації дискретно-розподілених ударних навантажень у стаціонарному стані системи. Розглянуто у часі перехідний період, пов'язаний із відновленням стаціонарності стану.

Згідно з вимогами стандарту ISO 9000:2015 описано виконані у процесі спорудження нафтових і газових свердловин виробничі операції, які чинять визначальний вплив на якість закінченої продукції. Наведено показники якості, за допомогою яких можна оцінювати як виробничий процес, так і свердловину як завершену споруду. Відомі показники якості пропонується поділити на показники при проєктуванні свердловини, та показники при спорудженні і експлуатації свердловини. Прийняті показники якості пропонується систематизувати у відповідні ієрархії якості. Рівні ієрархії в бурінні поділено за видами виконуваних робіт у циклі спорудження свердловини, а саме: буріння під кондуктор, кріплення кондуктором, буріння під технічні колони, кріплення технічними колонами, буріння під експлуатаційну колону (окремо - буріння у продуктивному пласті), кріплення експлуатаційною колоною. Наведено ієрархію оцінювання якості технологічного процесу буріння і кріплення за методом Т. Сааті. Даються деякі рекомендації щодо використання шкали парних порівнянь для оцінювання процесів. Введено поняття "еталонна якість", з якою порівнюються фактично досягнуті показники якості буріння і кріплення. Запропоновано метод розрахунку інтегрального коефіцієнта якості та відповідну шкалу якості технологічних процесів буріння і кріплення. Як результат, запропоновано визначати інтегральний коефіцієнт якості через співвідношення оцінки з вектора пріоритетів для фактично досягнутої якості до оцінки для еталонної якості. Інтегральний коефіцієнт не перевищуватиме 1,00. Відповідно встановлюється шкала оцінок для низької, хорошої та високої якості свердловини як завершеної гірничої споруди. Визначено напрямки і показники якості, які важко виразити кількісно, та сформульовано нову ієрархію оцінювання якості свердловини як завершеної споруди. Контроль за показниками якості планується покласти на супервайзерів. Сформульовано основні засади контролю за якістю в бурінні.

Застосовано методи факторного експерименту та регресійного аналізу зметою пошуку оптимальних поєднань технологічних параметрів ліквідації прихоплення з допомогою бурового яса. За основними факторами вибрано хід бойка ударного механізму, довжину ОБТ в аварійній компоновці та силу розрядки. Отримано функції відгуку за матрицею центрального ротатабельного композиційного плану для трьох основних факторів. Функції є залежностями між максимальною та мінімальною внутрішніми силами на верхній межі прихоплення та факторами. На базі залежностей отримано поверхню відгуку значень параметрів. Графічно проаналізовано вплив кожного фактора на відповідні параметри ліквідації прихоплень. Відзначено, що зміна сили розрядки має слабонелінійний вплив на параметри удару, а вплив двох інших факторів має чітко виражений екстремум. Сформульовано умови, внаслідок яких ударний режим ліквідації прихоплення переходить в імпульсно-хвильовий. Сформульовано рекомендації щодо вибору технологічних параметрів ліквідації прихоплень для філії бурового управління ДК "Нафтогаз України" у залежності від різних категорій та видів прихоплень. Відзначено випадки, за яких застосування ударних механізмів може бути ефективним. Сформульовано вимоги до конструкції бурового яса. Запропоновано заміну імпортному буровому ясу типу Hydra-jarу вигляді двох окремих конструкцій з механічними замковими парами для створення селективних "вгору-вниз" ударів. Запропоновано конструкцію КНБК з двома буровими ясами для реалізації ефекту прискорення ударної хвилі.