Приведены результаты исследования структурных превращений в обрабатываемых природных оксидных минералах при нагреве, обусловленные интенсивными структурными изменениями непосредственно в горной породе. Показано их влияние на физико-химические процессы, происходящие в контактной зоне при обработке материалов.

В рамках плоской деформации исследованы напряженно-деформированное состояние анизотропного массива горных пород и зоны пластических деформаций пласта полезного ископаемого на начальной стадии разработки наклонного (крутого) пласта.

Представлены результаты исследования электрической проводимости минералов класса карбонатов и некоторых горных пород при комплексном воздействии электрических полей и температуры. Проанализированы экспериментальные данные и предложена физико-математическая модель образования новых минеральных фаз в процессе термоэлектрической диссоциации минералов. Приведены основные закономерности, характеризующие обнаруженное неизвестное ранее новое явление скачкообразного увеличения электропроводности минералов и горных пород при термоэлектрическом воздействии и показана их связь с известными геолого-географическими данными.

Изложены сведения об электрических и магнитных свойствах образцов горных пород и некоторых минералов. Описаны физико-химические явления, протекающие в породах при воздействии температуры, электрического и магнитного полей и влияние этих воздействий на электрические и магнитные параметры пород. Приведены примеры использования этих свойств пород в горном деле.

Показано, что фрактальные характеристики неоднородной среды можно связать с ее физико-механическими параметрами, в частности, коэффициентом анизотропии упругих свойств, проницаемости.

Розробка сучасної генетичної теорії вимагає вдосконалення й об'єднання на єдиних наукових засадах усіх підходів до вивчення генезису мінералів. Дослідження вузького парагенезису акцесорних мінералів, створення якого відбувалося в конкретну фазу формування магматичної породи - основне завдання філогенії. Розвиток філогенії акцесорних мінералів дає змогу розробити методику визначення умов та особливостей формування геологічного об'єкта за найбільш інформаційними з мінералів - акцесорними мінералами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42 + Д330.444

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Оптичні і люмінесцентні властивості

Шифр НБУВ: ВА600551 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены проблемы взаимодействия человека и окружающей среды на основании мирового опыта использования ядерной энергии. Рассмотрены основные геохимические особенности урана, определены условия формирования урановорудных скоплений. Приведены общие сведения о бактериальном выщелачивании урана, а также технология подземного выщелачивания. Предложены варианты снижения радиоактивности техногенных формаций на примере четвертого аварийного энергоблока Чернобыльской АЭС.

Зазначено, що кожний мінерал має генетичну інформацію. Найбільш інформаційно місткими є акцесорні мінерали. Філогенія акцесорних мінералів та їхніх парагенезисів дає змогу визначити стадії процесу породоутворення, еволюцію його фізико-хімічних умов, рудоспроможність геологічного об'єкта.

Every mineral contains genetic information. The most informative are accessory minerals. Philogenesis of accessory minerals and their paragenesises gives a possibility to determine the stages of rock-forming process, an evolution of its physical-chemical conditions and geological object potential ore content.

Приведен механизм дилатансионных процессов, определено их влияние на геотехнические свойства горных пород: пористость, прочность, фильтрационную проницаемость, упругость, акустические характеристики. Рассмотрены закономерности развития дилатансии при допредельных динамических нагрузках, установлены деформационные свойства пород как дилатирующие, определена их зависимость от естественного состояния породы и режима нагружения. Предложена модель дилатансионного разуплотнения структуры породы, описывающая изменение ее свойств в условиях неравномерного сжатия. Впервые проанализировано влияние дилатансии на фильтрационную проницаемость пород при допредельных нагрузках, энергию диссоциации, кинетику массообменных процессов и химических взаимодействий.

Изложены проблемные вопросы использования экспериментальных петрофизических данных при давлениях и температурах, имитирующих РТ-режимы литосферы для геологической интерпретации глубинных скоростных полей и определения емкостно-фильтрационных свойств глубокозалегающих пластов. Решения задач проведены с учетом теорий перколяции и подобия фрактальных систем. Представлены методики оценок типов пород на различных глубинах, определения форм и структур геологических тел и месторождений, а также некоторые воззрения о происхождении и распространении углеводородов и геодинамики континентов.

Виділено критерії встановлення генетичного зв'язку метасоматитів з магматичними комплексами шляхом аналітичного дослідження й геохімічного моделювання мікроелементного та фазового складу акцесорних мінералів. Наведено нові дані, які одержані під час використання ізохронного методу "загального свинцю" для визначення абсолютного віку за монацитами. Вони підтверджують правильність результатів геохімічного моделювання.

Предложены критерии выявления генетической связи метасоматитов с магматическими комплексами путем аналитического исследования и геохимического моделирования микроэлементного и фазового состава акцессорных минералов. Приведены новые данные, которые получены при использовании изохронного метода "общего свинца" для определения абсолютного возраста по монацитам. Они подтверждают правильность результатов геохимического моделирования.

Results of geochemical modelling of wide-spread accessory minerals association of the metasomatites of Perga area are in a good agreement with their modal composition. Obtained data as well as the results of "total-lead" monazite age dating confirm the hypothesis that metal-bearing fluids for metasomatites formation were produced by Precambrian Korosten pluton granitoids during their magmatic evolution.

Наведено результати випробування способу визначення напрямку тріщинуватості порід кристалічного фундаменту за прохідними обмінними SV-хвилями на прикладі свердловини Лебединської-1 у межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ).

Приведены результаты апробирования способа определения направления трещиноватости пород кристаллического фундамента по проходящим обменным SV-волнам на примере скважины Лебединской-1 в пределах северного борта ДДВ.

The results of researches of testing of the practice of the crystal basement rock jointing direction defining at the base of transmitted converted SV-waves on example of Lebedynscka-1 well within the north edge of the DDD, are presented.

Розглянуто можливості кількісного геохімічного моделювання для оцінки модельного мікроелементного складу акцесорних мінералів, продукованих магматогенно-гідротермальною рудотвірною системою протягом поліетапної взаємодії водного флюїду з вмісними породами. Як приклад використано головні елементи-домішки циркону (Hf та Y). Застосування запропонованого підходу до гранітоїдів Коростенського плутону та метасоматичних зон, які просторово асоціюють з ним (Сущано-Пержанська зона), підтверджує його ефективність.

Рассмотрены возможности количественного геохимического моделирования для оценки модельного микроэлементного состава акцессорных минералов, продуцированных магматогенно-гидротермальной рудообразующей системой в течение полиэтапного взаимодействия водного флюида с содержащими породами. В качестве примера использованы ведущие элементы-примеси циркона (Hf и Y). Применение предложенного подхода к гранитоидам Коростенского плутона и пространственно ассоциирующим с ним метасоматическим зонам (Сущано-Пержанская зона) подтверждает его эффективность.

Potentialities of the geochemical modelling to calculate the model trace element composition of accessory minerals produced by magmatic-hydrothermal ore-forming system during the water fluid/wall-rocks multistage interaction were considered. The main trace element (Hf and Y) content in zircon was used as an example. An application of the proposed approach to Korosten pluton granitoids and neighbouring metasomatic zones (Perga area) confirms its effectivenes.

Наведено дані з морфології та хімічного складу акцесорного золота з кімберлітових порід Східного Приазов'я. За хімічним складом можна виділити мідисте та ртутисте золото. Для золота різного складу припускається різний генезис.

Приведены данные о морфологии и химическом составе акцессорного золота из кимберлитовых пород Восточного Приазовья. По химическому составу можно выделить медистое и ртутистое золото. Для золота разного состава допускается разный генезис.

Accessory native gold was found in kimberlitic rocks of the East Peri-Azovian area. Their morphology and chemical composition is described in the paper. According to its composition cooper- and mercury-rich gold is distinguished.

Раскрыта физическая сущность научного открытия "Закономерность изменения газовой проницаемости горных пород при переходе их из объемного равнокомпонентного напряженного состояния в разнокомпонентное". Отмечено, что данное открытие дает основу для прогнозирования фильтрационных процессов, происходящих в объемно напряженных газоносных средах, и разработки рациональных технических решений по повышению эффективности дегазационных мероприятий с учетом величины и характера распределения главных составляющих действующего поля напряжений.

Розглянуто наукові й технологічні рішення, які є результатом досліджень у галузі геохімії акцесорних мінералів і геохімічного моделювання. Вони передбачають масове геохімічне вивчення гірських порід і їх наскрізних акцесорних мінералів (НАМ: циркон, апатит, монацит, сфен, флюорит), частина яких має статус, наскрізних теригенних мінералів. Ці рішення можуть бути реалізовані для розв'язання широкого переліку завдань (геохімічне моделювання магматичних та магматогенно-гідротермальних систем, теригенно-мінералогічне дослідження осадових басейнів, шліхомінералогічні пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів, дослідження еволюції земної кори тощо). Наведені приклади такої реалізації дозволяють розглядати їх як основу перспективних технологій регіональних геохімічних досліджень і прогнозно-пошукових робіт.

Рассмотрены научные и технологические решения, полученные в результате исследований в области геохимии акцессорных минералов и геохимического моделирования. Они предполагают массовое геохимическое изучение горных пород и их сквозных акцессорных минералов (САМ: циркон, апатит, монацит, сфен, флюорит и др.), часть которых имеют статус "сквозных терригенных минералов". Такие разработки могут быть реализованы для решения широкого круга задач (геохимическое моделирование магматических и магматогенно-гидротермальных систем, теригенно-минералогическое изучение осадочных бассейнов, шлихоминералогические поиски месторождений алмаза и редких металлов, исследование эволюции земной коры). Приведенные примеры такой реализации позволяют рассматривать предложенные решения как основу перспективных технологий региональных геохимических исследований и прогнозно-поисковых работ.

Trace element geochemistry of widespread accessory minerals (WSAM: zircon, apatite, monazite, titanite etc.) and its application were considered. Such fields of application were characterized: (1) provenance studies of sedimentary rocks as well as significant metallogenic events (formation of kimberlites, alkaline rocks, carbonatites etc.) determination and mineral exploration based on regional-scale heavy mineral sampling, (2) crustal history reconstruction which may be derived from single-grain trace element geochemistry of WSAM's large detrital populations that reflect provenance (age, composition and volume content of rocks within the drained area/crustal block), (3) Geochemical modelling of the closely connected magmatic and magmatic-hydrothermal ore-forming systems. Such potentialities of WSAM's geochemical investigation may be regarded as a basis for various promising techniques.

Розглянуто методичні питання визначення відкритої пористості в лабораторних умовах. Достовірність її обгрунтування залежить від вихідної інформації про колектори, яка не завжди надійна, зокрема через незадовільне представництво кернового матеріалу та недостатню точність вимірювань параметрів. Одержані результати довели, що відкрита пористість, визначена за водою та після капілярного просочування, нижча, ніж визначена за гасом і газоволюметрично. Коефіцієнт, який враховує ступінь недонасичення пор водою у порівнянні з гасом, залежно від фільтраційних властивостей змінюється від 0,756 до 0,970, відповідно абсолютна відкрита пористість занижується на 0,5 - 1,0 %. Тому за дійсний слід вважати об'єм пор, визначений газоволюметричним методом. Приводити фактично одержані значення пористості до реальних умов необхідно введенням відповідних поправок на недонасичення і на баричні умови, тобто з урахуванням змін об'єму пор під дією ефективного тиску.

Рассмотрены методические вопросы определения открытой пористости в лабораторных условиях. По воде и после капиллярной пропитки получены более низкие ее значения, чем установленные по керосину и газоволюметрически. Коэффициент, который учитывает степень недонасыщения пор водой по сравнению с керосином, в зависимости от фильтрационных свойств изменяется от 0,756 до 0,970, соответственно абсолютные значения открытой пористости занижаются на 0,5 - 1,0 %. Поэтому за действительный следует принимать объем пор, определенный газоволюметрическим методом. Приводить фактически полученные значения пористости к реальным условиям необходимо введением соответствующих поправок на недонасыщение и на барические условия, т. е. с учётом изменений объема пор под действием эффективного давления.

Methodical questions of open porosity determination in laboratory conditions are examined. The received results show that the determined values of open porosity by water and after capillary percolation are understated comparatively with kerosene and determined by gas-volumetrical method. Coefficient that takes into account the degree of undersaturation of pores by water in comparison with kerosene changes from 0,756 up to 0,970 depending on filtration properties and absolute values of open porosity are being understated by 0,5-1,0 % correspondingly. There for the real volume of pores it is necessary to take the volume that was determined by gas-volumetrical method. It is necessary to bring actually received meanings of porosity values to real conditions be means of corresponding corrections applying for undersaturation and basic conditions. The latter takes into account the change of pores volume under the action of effective pressure.

Наведено аналітичне розв'язання задачі нестаціонарного розподілу температури напівобмеженого масиву грунту по глибині за гармонійних коливань її на земній поверхні.

Изложены основы теории фракталов и ее приложения в геомеханике. Рассмотрены фрактальные представления в математике, физике, механике и геологических науках в историческом контексте. Приведены решения конкретных задач о фрактальных структурах пустотности ископаемых углей и вмещающих пород в различных горно-геологических условиях Донбасса, описаны движения жидкости и газа в средах с фрактальной геометрией пористости, установлены закономерности дробных размерностей разрушения геоматериалов в образцах, массиве и при сдвижении земной поверхности. Проанализированы особенности фрактального поведения геодинамики разломов Донецко-Луганского углегазоносного района для выделения их аномальных зон.