Проаналізовано морфологічну будову, ботанічну характеристику та біологічні особливості ягідних культур. Описано інтенсивні технології вирощування суниць і кущових ягідників, зокрема, малини, чорної смородини, порічок, агрусу. Особливу увагу приділено питанням екологічно безпечного застосування пестицидів, а також концепції інтегрованого захисту рослин, впровадженню рекомендованих сортів української селекції.

Проанализированы морфологическая структура, ботаническая характеристика и биологические особенности ягодных культур. Описаны интенсивные технологии выращивания земляники и кустовых ягод, в частности, малины, черной и красной смородины, агруса. Особое внимание уделено вопросам экологически безопасного применения пестицидов, а также концепции интегрированной защиты растений, внедрению рекомендованных сортов украинской селекции.

Наведено результати досліджень з уточнення біологічних особливостей оленки волохатої (Epicometis hirta Poda.) в промислових насадженнях суниці в зоні лісостепу України. Встановлено, що жуки літають у теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно з 10 год ранку до 15 год дня, а вже після 18 год вечора та в прохолодні ночі жуки ховалися в грунт на глибину 0,5 - 2,5 см. Фітофаг пошкоджував рослини суниці з фази "висування квітконосів" до закінчення фази "закінчення цвітіння і утворення зав'язі", не надаючи особливої переваги їх сортовому походженню. Парування особин розпочиналося відразу після виходу жуків па поверхню грунту і тривало до закінчення льоту того. Впродовж першої половини травня - кінець червня відбувалося активне відкладання яєць шкідником у грунт на глибину до 35 см. Потенційний запас однієї самиці (у 2 - 3 прийоми) досягав 34 - 44 яєць; вона відкладала по 12 - 17 яєць у грунт у декількох місцях. Відродження личинок з яєць спостерігалося в II декаді травня і тривало до кінця III декади липня. Личинки жили в грунті до кінця серпня - початку вересня і живилися рослинними рештками. Заляльковування розпочиналося з кінця серпня і тривало до половини вересня. Через 15 - 20 днів з'являлися молоді жуки, що залишалися зимувати в грунті (на необроблених ділянках) до весни наступного року. За відсутності проведення захисних заходів до 93 % квіток рослин у насадженнях було пошкоджено цим видом. Їх врожайність знижувалася до 65 %. Для зниження чисельності цього виду необхідно застосовувати інсектициди "Моспілан", РП (0,2 кг/га) та "Каліпсо" 480 SC, KC (0,25 л/га).

Уточнено видовий склад фітофагів суниці в полях сівозміни, особливості біології, шкідливість оленки волохатої, суничного кліща, західного травневого хруща, коваликів (широкого, темного, смугастого, посівного) й озимої совки. Встановлено, що максимальна чисельність грунтових видів знаходиться на глибині 5 - 25 см упродовж II половини травня - І половини червня, чисельність суничного кліща в насадженнях збільшується в кінці липня - на початку серпня, жуки оленки волохатої заселяють плантації суниці в теплі сонячні дні у фази "висування квітконосів - закінчення цвітіння й утворення зав'язі", що є найбільш критичним періодом для застосування інсектицидів. Встановлено залежність заселення рослин кліщем і фертигацією насаджень, проведено оцінку стійкості 12-ти сучасних сортів суниці до пошкодження цим видом. Обгрунтовано технічну ефективність ряду сучасних препаратів інсектицидної дії проти суничного кліща, оленки волохатої, грунтових шкідників. Доведено ефективність випуску трихограми проти озимої совки в насадженнях плодоносної суниці. Розроблено принципово нову систему захисту промислових насаджень суниці в полях сівозміни від основних шкідників, дано її економічну оцінку.