Розробка сучасної генетичної теорії вимагає вдосконалення й об'єднання на єдиних наукових засадах усіх підходів до вивчення генезису мінералів. Дослідження вузького парагенезису акцесорних мінералів, створення якого відбувалося в конкретну фазу формування магматичної породи - основне завдання філогенії. Розвиток філогенії акцесорних мінералів дає змогу розробити методику визначення умов та особливостей формування геологічного об'єкта за найбільш інформаційними з мінералів - акцесорними мінералами.

Асоціації акцесорних мінералів, їхній склад і властивості можуть слугувати надійним критерієм формаційної належності гранітоїдів. Вивчено питання відновлення головних рис еволюції раніше виділених районів Українського щита в епоху ранньо- і середньопротерозойської тектономагматичної активізації на підставі інтерпретації інформації з акцесорних мінералів гранітоїдів. Досліджено природу тектономагматичної активізації Середньопридніпровського і Приазовського районів Українського щита на підставі вивчення акцесорних мінералів. Загальний хід протерозойської тектономагматичної активізації можна уявити як вплив матеріально-термальних мантійних потоків, що призвели до розвитку антидромного магматизму і сформували блоки Українського щита.

The associations of accessory minerals, their structure and properties can serve reliable criterion of granitoids' formational belonging. the question of the restoration of different ukrainian shield regions (middle dnieper and azov blocks) evolution main features in the epoch of early and middle proterozoic tectono-magmatic activization is investigated on the basis of granitoids accessory minerals. the general course of the proterozoic tectono-magmatic activization can be presented as influence of material- thermal mantle flows, which have resulted in development of antidromic magmatism and have generated blocks of the ukrainian shield.

Визначено принципові закономірності змін геологічного середовища, а також параметри дослідження екологічної геології. Проаналізовано зміни даного середовища під впливом природних і ландшафтних факторів. Досліджено техногенно-геохімічні процеси у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Охарактеризовано екологічну роль екзодинамічних геологічних і техногенних процесів. Значну увагу приділено екологічній безпеці Чорного й Азовського морів, а також регіональному моніторингу еколого-геологічних процесів.

Определены принципиальные закономерности изменений геологической среды, а также параметры исследования экологической геологии. Проанализированы изменения данной среды под влиянием природных и ландшафтных факторов. Изучены техногенно-геохимические процессы в связи с аварией на Чернобыльской АЭС. Охарактеризирована экологическая роль экзодинамических геологических и техногенных процессов. Значительное внимание уделено экологической безопасности Черного и Азовского морей, а также региональному мониторингу эколого-геологических процессов.

Розроблено принципи нової геодинамічної моделі, яка б базувалася на теорії шаруватої однорідності геологічного об'єкта та узгоджувалася з іншими геологічними та геофізичними моделями. Обгрунтовано принципи системи моніторингу верхньої частини літосфери, обмеженої регіоном північно-західного шельфу Чорного моря, розроблено концептуальну основу методу та прийоми сейсмоакустичного моніторингу та визначено основні параметри формування геодинамічної моделі північно-західного шельфу Чорного моря.

Досліджено проблему створення регіональної мережі геологічного моніторингу просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря з використанням сейсмоакустичного методу моніторингу з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі. Розроблено теоретичні та методичні засади моніторингу геодинамічних зон шельфу Чорного моря у межах зони з'єднання Східно-Європейської платформи та Скіфської плити. Визначено спряженість структурно-тектонічних полів дослідженого регіону з геодинамічною системою. Наведено принципи побудови системи моніторингу динаміки інтегральних градієнтів геологічного об'єкта даного регіону та сформовано геодинамічну модель для північно-західного шельфу Чорного моря з використанням принципів допустимої однорідності геологічного середовища. Побудовану модель обгрунтовано даними про геологічну будову регіону, його структурно-тектонічний і геодинамічний розвиток, а також визначеними геофізичними та фізико-механічними параметрами гірських порід. Модельні шари обрано максимально однорідними за своїми геологічними, геофізичними, інженерно-геологічними й іншими параметрами. Фізичними параметрами є швидкість проходження хвиль, коефіцієнти їх загасання та поглинання, а також щільність гірських порід. Метод інтегрального обчислення визначено як математичну модель вивчення динамічних характеристик напруженого стану у структурних полях. Доведено необхідність створення системи моніторингу для реєстрації та прогнозу землетрусів, дослідження глибинної будови земної кори, детального вивчення динаміки сучасних відкладів.

Описано будову Всесвіту та Сонячної системи, форму, розміри та внутрішню будову Землі, основні геотектонічні гіпотези її формування та космологічні концепції походження, склад земної кори (ЗК), методи дослідження і графічного моделювання будови окремих об'єктів ЗК, природу землетрусів, типи вулканічних вивержень, структурні елементи континентів та океанів. Особливу увагу приділено екзо- та ендогенним процесам на поверхні Землі та в її надрах. Висвітлено динаміку геологічного середовища за дії екзогенних геологічних процесів і факторів, визначено географічне положення ландшафтно-кліматичних зон, розкрито класифікацію процесів гравітаційного переміщення. Наведено відомості про мінерали та гірські породи, вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

Описаны структура Вселенной и Солнечной системы, форма, размеры и внутренняя структура Земли, основные геотектонические гипотезы её формирования и космологические концепции происхождения, состав земной коры (ЗК), методы исследования и графического моделирования структуры отдельных объектов ЗК, природа землетрясений, типы вулканических извержений, структурные элементы континентов и океанов. Внимание уделено экзо- и эндогенным процессам на поверхности Земли и в её недрах. Освещена динамика геологической среды при действии экзогенных геологических процессов и факторов, определено географическое положение ландшафтно-климатических зон, раскрыта классификация процессов гравитационного перемещения. Приведены сведения о минералах и горных породах, влиянии деятельности человека на окружающую среду.

Описано геологічну структуру Українського Щита (УЩ), зроблено його тектонічне районування. Наведено геолого-структурну характеристику гранітоїдних комплексів УЩ та їх провідних петротипів у Північно-Західному, Дністровсько-Бузькому, Росинсько-Тікицькому, Інгуло-Інгулецькому, Середньопридніпровському, Приазовському районах. Проаналізовано відповідність геологічного районування УЩ до структурно-тектонічного. Наведено відомості про петрографію й акцесорні мінерали гранітоїдів УЩ. З урахуванням результатів речовинно-петрографічного дослідження зроблено регіональне петрогенетичне оцінювання гранітоїдів УЩ, наведено їх загальну петрофізичну характеристику та визначено регіональні особливості формування.

Описана геологическая структура Украинского Щита (УЩ), проведено его тектоническое районирование. Дана геолого-структурная характеристика гранитоидных комплексов УЩ и их ведущих петротипов в Северно-Западном, Днестровско-Бужском, Росинско-Тикицком, Ингуло-Ингулецком, Среднеднепровском, Приазовском районах. Проанализировано соответствие геологического районирования УЩ структурно-тектоническому. Изложены сведения о петрографии и акцессорных минералах гранитоидов УЩ. С учетом результатов вещественно-петрографического исследования проведено региональное петрогенетическое оценивание гранитоидов УЩ, дана их общая петрофизическая характеристика, определены региональные особенности формирования.

Досліджено основні принципи системності за формування системи моніторингу. Розкрито природні системи у моніторингу геотехногенних систем, принципи їх формування. Висвітлено системні уявлення про геосфери планети Земля у класичній науці. Розглянуто сучасну концепцію моніторингу геосфер. Звернено увагу на геологічну організацію моніторингу та геохімічну організацію геологічного середовища. Викладено основи методики оцінки техногенних впливів на геологічне середовище.

Викладено основні відомості про загальні уявлення про геологічне середовище та його основні складові. Розглянуто основні екологічні функції літосфери (геологічного середовища), розкрито вплив стану геологічного середовища на здоров'я людини. Проведено критерії оцінки еколого-геологічного стану територій. Розкрито основні причини та негативні наслідки забруднення геологічного середовища. Визначено фактори техногенного забруднення підземних вод. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти оцінки техногенного впливу на складові даного середовища.

Викладено предмет, методи й основні етапи розвитку геотектоніки. Висвітлено будову та походження головних структурних елементів лісосфери. Розглянуто тектонічні рухи геологічного минулого та взаємовідношення пластів гірських порід. Розкрито основні стадії тектонічного циклу. Обгрунтовано тектонічні розриви, наведено їх місце в складчастій структурі. Досліджено молоді платформи й їх відмінності від древніх платформ. Подано інформацію про гіпотезу континентального дрейфу. Наведено методи та принципи складання тектонічних карт.

Наведено загальну характеристику забруднення важкими металами води та донних відкладів Одеської затоки на полігоні "Одеський регіон ПЗЧМ" за період 1988 - 2010 рр. на основі досліджень, що були виконані Одеським філіалом Інституту біології південних морів НАН України під час проведення комплексного моніторингу Одеської затоки.

Висвітлено питання еколого-геологічного стану міста Одеси. Визначено основні джерела забруднення, встановлено чинники, що формують геохімічне поле у межах Одеси. Розглянуто геохімічну характеристику грунтів, викидів в атмосферу й інших параметрів. Проведено математико-статистичну обробку даних з подальшою інтерпретацією одержаних результатів. Зроблено висновок про наявність техногенно забруднених площ. Виділено ділянки найбільшого забруднення в місті. Побудовано мультиплікативні карти забруднення грунтового покриву важкими металами - As, Hg, Pb, Zn, Co, Ni, Cu, Cr, Mn, Sr.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.5

Рубрики:

Розривні (диз'юнктивні) порушення і структури

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поведінку саморушних частинок, які вирівнюють свій рух за допомогою алгоритму Вічека. Досліджено релаксацію частинки до напрямку руху оточення та виведено модель середнього поля. Досліджено наближення середнього поля, яке дозволяє вказати на залежність типу фазового переходу порядок - безлад від типу стохастичного збурення, що впливає на напрямок руху окремої частинки. За допомогою методу мікроскопічної фазової густини одержано кінетичне рівняння для рідини, що складається з саморушних частинок. За допомогою цього рівняння одержано аналог рівняння Ейлера для описання гідродинаміки ідеальної саморушної рідини. Простежено динаміку впорядкування в такому наближенні. Як приклад розглянуто негомогенну систему, де неоднорідності моделюються як перешкоди, від яких частинки намагаються втекти. З'ясовано, що наявність перешкод призводить до нетривіальної зміни у поведінці залежності параметру порядку від шуму: залежність має максимум, тобто оптимальний шум, за якого рух системи найбільш впорядкований. Показано, що перешкоди впливають на невзаємодіючі активні частинки, змінюючи властивості їх переносу: величину коефіцієнта дифузії, а також перехід від дифузійного руху до субдифузійного.

Проаналізовано формування бази системи управління техно-геологічними системами (ТГС). Описано абстрактну ТГС, відповідно, для первинного визначення її співвідношень не потрібно даних по параметрах конкретної геосистеми. Встановлено, що модель будується на основі узагальнених уявлень про структуру ТГС і механізми зв'язків між складовими її елементами. Методологічна суть управління визначає комплекс дій і процедур, за допомогою яких на певний момент часу можливо досягатися оптимального впливу на ТГС на заданий період.

Проанализировано формирование основы системы управления техно-геологическими системами (ТГС). Описана абстрактная ТГС, соответственно, для первичного определения ее соотношений не требуется данных по параметрам конкретной геосистемы. Установлено, что модель строится на основе обобщенных представлений о структуре ТГС и механизмы связей между составляющими ее элементами. Методологическая сущность управления определяет комплекс действий и процедур, с помощью которых на определенный момент времени может достигаться оптимального воздействия на ТГС на заданный период.

The formation of the foundations of the system control technology and geological systems (TGS) are discussed in this paper. We describe an abstract TGS, respectively, for the primary definition of its relations any data on the specific parameters of geo-systems is not required. The model is based on the general concepts about the structure and mechanisms of TGS relations between its constituent elements. Methodological essence of management defines a set of actions and procedures by which a certain point in time can be achieved by optimal impact on TGS for a specified period. One-time final decisions on manage¬ment are not possible because the geological and technological processes are evolving and therefore require a systematic review of the dynamics parameters of TGS during its devel¬opment, the monitoring system.

Уперше обгрунтовано значимість мінералогічного і літолого-петрографічного рангів у лінійці рангів геологічної інформації для впровадження довгострокових прогнозів, стандартних і нестандартних підходів до дослідження фізичних і геохімічних параметрів як основи створення комплексної системи прогнозних критеріїв і пошукових ознак вуглеводнів у осадовому чохлі Чорного моря на основі теорії глобального флюїдогенезу. Ці критерії мають різну чутливість до об'єкта (покладів вуглеводнів), і тому є ранжованими. Шляхом ранжування визначено такі параметри: сейсмічні дані в межах об'єкта, одержані за допомогою методу глибинного сейсмічного зондування, методу відбитих хвиль і загальної глибинної точки (МВХ ЗГТ); параметри тектоно-геодинамічних структур; основні характеристики відкладів осадового чохла і порід фундаменту ложа моря; геохімічні характеристики; параметри мінеральних комплексів і флюїдних включень у мінеральних новоутвореннях; значення розподілу мейобентосу. Виходячи з сучасних поглядів - нафтогазової геології, структурно-тектонічні і літолого-фаціальні критерії є одними з основних. Вивчення мінералогічної складової відкладів виконано із застосуванням мінералогічного, рентгеноспектрального і термобарогеохімічного методів. Фіксація аномалій флюїдогенного потоку на дні Чорного моря в розподілі абіотичних параметрів для оцінки ерспектив нафтогазоносності визначається: структурно-тектонічними особливостями і високою проникністю флюїдного потоку; параметрами мінеральних комплексів (мінерали, фації) і генетичними зв'язками; неоднорідністю геохімічних характеристик донних відкладів; наявністю вуглеводневих включень в аутигенних мінералах донних відкладів.

Дисертацію присвячено розробці й науковому обгрунтуванню теоретичних і науково-методичних підходів до удосконалення методичного забезпечення управління конкурентоспроможністю промислових підприємств України в умовах невизначеності. Отримала подальший розвиток періодизація економічних теорій конкуренції та конкурентоспроможності, методичні підходи до дослідження конкуренції та конкурентоспроможності з виділенням еволюційно-неоінституційного підходу. Уточнено визначення сутності змісту поняття «конкурентоспроможність підприємства». Визначено основні детермінанти конкурентних переваг промислових підприємств країн-лідерів світової конкурентоспроможності. Визначено компонентну структуру формування механізму управління конкурентоспроможністю промислових підприємств в умовах невизначеності. Виокремлено напрями удосконалення управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування в сучасних умовах підвищеної невизначеності середовища. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі методу багатовимірного аналізу. Уточнена система показників, які характеризують конкурентоспроможність підприємства, в цілому, та її функціональних складових. Запропонована система організаційно-економічних заходів удосконалення управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. Запропоновано науково- методичний підхід щодо оцінки ризиків при управлінні конкурентоспроможністю промислового підприємства.

Мета роботи - систематизація та виявлення особливостей, переваг і недоліків різних способів виведення неплатоспроможних банків з ринку, а також у вивчення наслідків їх реалізації у вітчизняній практиці. Ліквідація банку з відшкодуванням усіх коштів за вкладами фізичних осіб з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) є простим і доступним, однак найбільш затратним і неефективним способом. Зазначено, що на цей час Фондом ліквідовано понад 50 банків, зараз продовжується процес ліквідації ще 48 банків. Найбільш перспективними визнано два способи, які реалізуються за участю інвестора через проведення процедури тендера. Це створення перехідного банку з подальшим продажем інвестору та продаж інвестору банку як цілісної одиниці. Реалізація цих способів передбачає пошук інвестора та надходження інвестиційних ресурсів, що завжди є позитивним. Розглянуто специфіку саме цих відновлювальних, або санаційних, способів виведення неплатоспроможного банку, проаналізовано їх переваги та слабкі сторони. Узагальнено та структуровано організаційні процедури застосування зазначених способів виведення неплатоспроможних банків з ринку. Наголошено, що у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку через продаж фінансове навантаження на ФГВФО знижується. Фонд не відшкодовує кошти вкладників фізичних осіб, оскільки всі зобов'язання за гарантованими вкладами передаються перехідному банку або новому власнику банку в повному обсязі. Обгрунтовано, що ці способи потребують модернізації, оновлення та більш чіткого визначення відповідних організаційних і процедурних складових. Це дозволить підвищити ефективність підходів для подальшого застосування, а головне, - попередження несприятливих наслідків.

Визначальною тенденцією останніх десятиліть стало стрімке зростання обсягів фінансового бізнесу. Очевидно, що цей новий виток розвитку сформований під впливом певних чинників, реалізується в різних формах і напрямах. У пошуку оптимального співвідношення між цими базовими компонентами стратегії розвитку фінансового сектора трансформуються, ускладнюються та набувають нового змісту. Мета роботи - визначення пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного фінансового бізнесу на основі поглибленого розуміння чинників і форм трансформаційних зрушень у фінансовій сфері. Визначено, що трансформації притаманні такі властивості, як еволюційність, комплексність, цілеспрямованість, строковість, ациклічність, адитивність. Зазначено, що трансформаційні процеси повинні мати випереджаючий характер, середньо- та довгостроковий горизонт планування та динамічно імплементувати неминучі перетворення, обираючи правильний вектор таких змін. Фінансовий сектор виступає як об'єкт трансформації. Виходячи з цього, обов'язковим є розуміння чинників, які приводять до трансформації та мети досягнення кінцевого результату трансформації. Запропоновано систематизувати їх на дві групи: такі, що приводять до трансформації фінансового сектора, та чинники, які її супроводжують. Акцентовано увагу на ризик-ландшафті трансформації фінансового сектора, що визначається характером і формою структурних, інституційних, організаційних, функціональних і регуляторних змін і проявляється у відмінностях між поставленими стратегічними цілями та реально отриманим результатом. Виділено два ключові напрями трансформації фінансового сектора і організаційний і функціональний. Організаційна трансформація передбачає перетворення інституційної структури фінансового сектора й організації ведення фінансової діяльності. Функціональна трансформація передбачає переосмислення функцій фінансового та банківського секторів, їх ролі, концепцій і правил регулювання. Обгрунтовано, що саме ці напрями потребують модернізації, оновлення та більш чіткого визначення відповідних організаційних і процедурних форм їх реалізації. За результатами узагальнення визначено перспективні напрями трансформації фінансового сектора України.