Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови адаптації старших підлітків у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах (ЗСШІ). Проаналізовано специфіку діяльності, характеристики й особливості ЗСШІ, визначено сутність поняття "адаптація старших підлітків до ЗСШІ". Уточнено наукові уявлення про ЗСШІ як соціально-педагогічні заклади компенсувального типу, що надають вихованцям необхідне лікування, базову середню освіту, допомагають соціалізуватися. Досліджено вплив зовнішнього та внутрішнього середовища ЗСШІ на формування особистості старшого підлітка. Зроблено висновок, що успішна адаптація старших підлітків до ЗСШІ відбувається за умов індивідуалізованої соціально-педагогічної допомоги старшим підліткам у процесі їх адаптації на підставі інтеграції зусиль медико-психолого-педагогічного персоналу та батьків; сприяння взаємодії старших підлітків із середовищем ЗСШІ на основі його збагачення; організації та координації взаємодії страших підлітків з різними соціальними інститутами. Розроблено технологію реалізації визначених соціально-педагогічних умов адаптації старших підлітків у ЗСШІ.

Розглянуто теоретичні питання технологізації процесу ресоціалізації наркозалежної молоді, а також організацію експериментального дослідження щодо впровадження соціально-педагогічної технології в процес реабілітації Центру ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя Перемога" м. Харків. Результатом практичної роботи є створення позитивних умов ресоціалізації наркозалежної молоді, які сприяють покращанню особистісного потенціалу, формуванню досвіду міжособистісного спілкування, поверненню до нормальної життєдіяльності особистості.

Висвітлено проблему наркотизації молоді в сучасному соціумі. Розглянуто фактори психологічного, педагогічного, соціального, економічного характеру, що обумовлені тісним зв’язком. На підставі системного аналізу досліджено структурні компоненти ресоціалізації наркозалежної молоді (об’єкт, суб’єкт, етапи, засоби, результат), а також функції процесу ресоціалізації.

Рассмотрена проблема наркотизации молодежи в современном обществе. Раскрыты причины психологического, педагогического социального и экономического характера, обусловленные тесной взаимосвязью. На основе системного анализа исследованы структурные компоненты процесса ресоциализации наркозависимой молодежи (объект, субъект, этапы, средства, результат), а также функции процесса ресоциализации.

The article is devoted to the problem of youth narcotization in the modern society. The author discloses the factors of psychological, social, pedagogical and economic character caused by close interrelation. Using the systems analysis, the author reserches structural components of resocialization process of drug-dependent youth (object, subject, stages, means, result), and also functions of resocialization process.

Запропоновано використовувати рейтинг як маркетинговий інструментарій для аналізу та оцінювання ефективності роботи електропередавальних організацій із забезпечення розвитку електричних мереж. Здійснено класифікацію методів визначення рейтингу. Розроблено систему критеріїв оцінювання та алгоритм проведення розрахунків. Теоретичні засади апробовано на статистичних даних 30 електропередавальних організацій України.

Розглянуто актуальні питання роботи соціального педагога з наркозалежними особами в реабілітаційних центрах. Подано історичний огляд систем надання допомоги наркозалежним різними соціальними інститутами. Проаналізовано сучасний стан такої роботи для можливості здійснення комплексної допомоги наркозалежним. Охарактеризовано діяльність реабілітаційних центрів як соціальних осередків, в яких одним із провідних суб'єктів є соціальний педагог. Розглянуто науково-методологічні підходи до соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних. Розроблено систему соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних осіб в реабілітаційних центрах, що є інноваційним теоретичним підгрунтям для здійснення практичної соціально-педагогічної діяльності з ресоціалізації наркозалежних.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання управління рентабельністю власного капіталу підприємств хлібопекарської галузі. Удосконалено понятійний апарат, зокрема, визначення поняття "управління рентабельністю власного капіталу". Запропоновано два підходи до управління рентабельністю власного капіталу, що грунтуються на досягненні двох стратегічних цілей. Доповнено наявні моделі рентабельності власного капіталу за рахунок оборотності позикового капіталу, питомої ваги позикового капіталу в загальній валюті балансу. Надано оцінку синергетичного ефекту взаємодії чинників, що визначають рентабельність власного капіталу. Досліджено багатоваріантність напрямів формування рентабельності власного капіталу ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат". Розроблено оптимальну програму заходів на основі критеріального показника щодо забезпечення досягнення максимального або цільового рівня рентабельності власного капіталу. Запропоновано здійснювати аналіз та прогноз збитковості продажів підприємств хлібопекарської галузі на основі кореляційно-регресійного аналізу. Розраховано резерви зростання коефіцієнта покриття й оборотності активів для підприємств-аутсайдерів.

Репрезентовано цілісне та системне дослідження теоретичних засад і розглянуто шляхи практичного вирішення проблеми соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних за умов реабілітаційних центрів. Проаналізовано проблему соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних у сучасній науці як педагогічний феномен. Розкрито історичні передумови становлення та розвитку соціально-педагогічної роботи з наркозалежними. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід роботи з ресоціалізації наркозалежних. Розроблено понятійно-категоріальний апарат дослідження, уточнено сутність і структуру процесу ресоціалізації наркозалежних. Охарактеризовано діяльність реабілітаційних центрів як осередків соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації. Розкрито теоретичні засади соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних за умов реабілітаційних центрів із застосуванням методологічних підходів. Ресоціалізацію наркозалежних розкрито як процес відновлення, збереження й розвитку соціально корисних зв’язків із соціальним середовищем, формування в них нових соціально схвалених моделей поведінки, норм і цінностей, позитивного соціального досвіду та суб’єктності з метою повноцінного функціонування в суспільстві. Структурними складниками процесу ресоціалізації наркозалежних визначено реабілітацію, соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство, що в сукупності створюють умови для повторного їх входження в соціальне середовище. Збагачене середовище ресоціалізації розглянуто як сукупність умов для підвищення ефективності повторного входження наркозалежних у суспільство. Обгрунтовано систему соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних за умов реабілітаційних центрів, визначено та змістовно розроблено компоненти системи (цільовий, змістовий, технологічний, об’єкт-суб’єктний, середовищний). Доведено ефективність системи соціально-педагогічної роботи з ресоціалізації наркозалежних за умов реабілітаційних центрів.

Вивчення досвіду європейських країн показало, що поступове перетворення розподільних електричних мереж на інтелектуальні електроенергетичні системи (Smart Grid) за умов лібералізації електроенергетичного ринку можливе лише за рахунок ефективної взаємодії регулятора й операторів систем розподілу (ОСР). Досліджено проблему аналізу й оцінювання регулятором ринку результатів діяльності ОСР щодо забезпечення розвитку електричних мереж. Розвиток окремої системи розподілу електроенергії розглянуто як комплексну задачу, пов'язану зі зміною чотирьох ключових характеристик системи розподілу: "технічний стан", "надійність", "завантаженість" та "інноваційність". Проведено аналіз інформаційного забезпечення розвитку систем розподілу у розрізі зазначених характеристик на рівні регулятора та на рівні ОСР. Оцінювання характеристик технічного стану та надійності під час узгодження інвестиційних програм (ІП) ліцензіатів достатньо формалізовано, тоді як завантаженість та інноваційність потребують більш детального опрацювання. Достовірність звітних даних ОСР визнано основним недоліком існуючого інформаційного забезпечення. За кожною із характеристик розвитку систем розподілу для регулятора запропоновано відкритий перелік показників і критеріїв оцінювання, застосування яких сприятиме створенню передбачуваних вимог до забезпечення розвитку систем розподілу електроенергії, а також акцентуватиме увагу ОСР на пріоритетних напрямах державної політики.

Розглянуто досвід європейських країн з лібералізованим ринком електричної енергії у регулюванні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та застосуванні методів порівняльного аналізу ефективності операторів систем розподілу (ОСР). Вибірку країн сформовано з огляду на площу території обслуговування та концентрацію ринку, тобто кількість відокремлених ОСР. Увагу приділено регуляторним стимулам для ОСР щодо інвестування у технології, необхідні для побудови інтелектуальних електроенергетичних систем (Smart Grid). Детально розглянуто методи визначення індивідуальних показників ефективності ОСР: економетричні (DEA, SFA, StoNED) та методи еталонної мережі; зазначено переваги й особливості застосування кожного з методів. На основі проведеного аналізу напрацьовано пропозиції для регулятора ринку електричної енергії України щодо можливостей застосування зазначених методів порівняльного аналізу (бенчммаркінгу) ефективності ОСР.

Розглянуто актуальні питання гендерної політики в Україні, зокрема щодо гендерних чинників у життєдіяльності українського суспільства, громадянської освіти в гендерному аспекті, забезпечення основ рівних політичних прав жінок і чоловіків в українському суспільстві. Вивчено законодавчу та правову ініціативу щодо гендерних питань, визначено гендерні стереотипи та шляхи їх подолання. Розкрито проблеми становлення паритетної демократії в Україні, проаналізовано шляхи політичних, державних, суспільних діячів - жінок і чоловіків. Висвітлено гендерну історію та наголошено на передумовах зміни гендерного клімату на політичній арені України. Досліджено гендерні особливості особистісних характеристик медичних працівників в умовах екстремальних ситуацій. Увагу приділено феномену виховання в неповних батьківських сім'ях. Подано інформацію щодо соціальної роботи з жінками з інвалідністю в Україні.

Розв'язано та науково обгрунтовано теоретичні та практичні задачі управління ефективністю функціонування систем розподілу електричної енергії шляхом розроблення та удосконалення моделей і методів оцінювання результатів діяльності операторів систем розподілу (ОСР) щодо нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення об’єктів електричних мереж для цілей стимулюючого регулювання. Розроблено теоретичні основи для оцінювання та аналізу ефективності функціонування систем розподілу електричної енергії у розрізі зміни характеристик їх технічного стану, надійності, завантаженості та інноваційності на рівні об'єднаної енергосистеми України та на рівні окремого ОСР. Запропоновано комплекс показників та критеріїв оцінювання, що враховують існуюче інформаційне забезпечення органів державної влади, для застосування методів рейтингування ОСР та моделювання узагальненої індивідуальної оцінки ефективності функціонування кожної системи розподілу. Удосконалено механізм взаємодії регулятора ринку з ОСР з метою підвищення ефективності функціонування систем розподілу, а також нормативно-правове забезпечення діяльності ОСР щодо впровадження новітніх технологій і обладнання та планування розвитку систем розподілу.

Викладено загальні відомості про Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Узагальнено основні результати 25-річної діяльності та головні етапи становлення та розвитку інституту. Висвітлено історію, сьогодення та перспективи діяльності кафедр, діяльність центрів та лабораторій інституту. Відображено внесок колективу співробітників та студентів, його керівників у розвиток інституту, у справу підготовки висококваліфікованих інженерних та науково-педагогічних кадрів. Наведено відомості про наукові здобутки інституту та його кафедр, становлення та розвиток його наукових шкіл, основних наукових напрямів, міжнародної та інноваційної діяльності, студентського життя тощо.

В опалювальному сезоні 2022/2023 років, внаслідок військової агресії Російської Федерації та цілеспрямованих атак об'єктів електроенергетики, в об'єднаній енергосистемі України виник значний дефіцит електричної енергії. Вимушено застосовувалися графіки обмеження та аварійного відключення споживачів. В умовах такого безпрецедентного порушення безпеки постачання електричної енергії, для учасників ринку електричної енергії набула нової актуальності проблема визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності. У дослідженні поставлено і розв'язано задачу визначення оптимальних граничних величин споживання електричної енергії за критерієм максимального доходу від її продажу трьом групам споживачів: "Критична інфраструктура", "Побут" та "Непобутові споживачі". Формування трьох зазначених груп пов'язане з ціновою дискримінацією на ринку електричної енергії та необхідністю в повному обсязі забезпечити електропостачання об'єктів критичної інфраструктури. Шукані невідомі в оптимізаційній моделі запропоновано задати частками забезпечення потреб в електричній енергії (у долях від одиниці), що дозволяє встановити рівні умови щодо обмежень для всіх операторів систем розподілу. Для врахування соціальної значущості електричної енергії як товару у базову оптимізаційну модель введено додаткове обмеження: нижню границю шуканої частки для групи "Побут". Апробацію запропонованої оптимізаційної моделі здійснено засобами електронно-табличного моделювання в середовищі MS Excel на звітних даних про результати вимірів електричного навантаження в режимні дні. Наведено результати обчислювальних експериментів для умов різних значень дефіциту електричної енергії в об'єднаній енергосистемі України та різних значень додаткового обмеження для групи "Побут", зокрема кількісні оцінки наслідків введених обмежень для функціонування ринку електричної енергії. Запропонований спосіб визначення граничних величин споживання електричної енергії дозволяє формалізувати процедуру прийняття управлінських рішень за наперед визначеними правилами і тим самим досягти справедливого розподілу обмеженого ресурсу.