Сформулированы методические требования к обоснованию допустимого уровня бенз(а)пирена (БП) в продуктах питания. Приведен перечень допустимого уровня содержания его в пищевых продуктах для населения Украины, конкретные значения которых зависят от принятой допустимой суточной дозы поступления и структуры стандартного пищевого рациона. Недопущение образования и устранение БП из среды обитания человека, а также применение современных экологически чистых технологий приготовления продуктов питания служат основой для стабилизации допустимой дозы канцерогена, поступающей в организм человека в составе пищевого компонента.

Висвітлено дані про вміст смоли, канцерогенів і нітрозамінів у тютюновому димі окремих розповсюджених в Україні типів сигарет. Розраховано дози канцерогенів, що одержують курці. Це дозволить визначити канцерогенний ризик впливу цих доз на організм людини.

Освещены данные о содержании смолы, канцерогенов бенз(а)пирена (БП) и нитрозаминов (НА) в табачном дыме некоторых распространенных в Украине типов сигарет. Показано, что исследуемые сигареты имеют высокое содержание этих ингредиентов; "легкие" сигареты в канцерогенном отношении не являются более безопасными, чем обычные; сигаретные фильтры и мундштуки улавливают из дыма определенное количество смолы, БП и НА; эффективность мундштука падает с каждой выкуренной сигаретой. Расчитаны дозы канцерогенов, получаемые курильщиками. Это позволит в дальнейшем определить канцерогенный риск влияния этих доз на организм человека.

Наведено дані про вплив соціально-побутових умов, характеру та якості харчування, ряду демографічних та медичних факторів на стан здоров'я населення Львівської області, яка не вважається екологічно неблагополучною. Результати одержано на підставі опитування населення за спеціально розробленими картами. Аналіз соціально-гігієнічних факторів ризику дозволив визначити пріоритетність впливу на стан здоров'я та розповсюдженість хронічних захворювань таких факторів, як умови праці, проживання, бідність, недостатність вживання м'ясних та рибних продуктів. Було виявлено вплив хліба та молока, що за надмірного (так і за недостатнього) вживання негативно впливає на стан здоров'я. Серед професійних факторів особливо негативним є контакт з отрутохімікатами та пестицидами. Підкреслено необхідність підвищення якості медичного обслуговування в сільских районах області.

Приведены данные о влиянии социально-бытовых условий, характера и качества питания, ряда демографических и медицинских факторов на состояние здоровья населения Львовской области, не считающейся экологически неблагополучной. Результаты получены на основе опроса населения по специально разработанным картам, состоящим из 55-ти пунктов. Анализ социально-гигиенических факторов риска позволил определить приоритетность влияния на состояние здоровья и распространенность хронических заболеваний таких факторов, как условия труда, проживания, бедность, недостаточное употребление мясных и рыбных продуктов и другое. Было выявлено неоднозначное влияние хлеба и молока, чрезмерное употребление которых (как и недостаточное) негативно влияет на состояние здоровья. Среди профессиональных факторов особо выделяется негативное влияние контакта с ядохимикатами и пестицидами. Подчеркнута необходимость повышения качества медицинского обслуживания в сельских районах области.

Досліджено правову регламентацію застосування відеоконференції у нормах міжнародних і національних нормативно-правових актів, практику використання цієї телекомунікаційної технології у зарубіжних країнах. Визначено співвідношення відеоконференції з інститутом доручення слідчого, прокурора, суду, наведено її переваги. Узагальнено основні вимоги Європейського суду з прав людини як міжнародної судової інстанції до країн-членів Ради Європи, у тому числі України, щодо застосування відеоконференції у кримінальному провадженні. Виокремлено етапи впровадження відеоконференції у національне кримінальне процесуальне законодавство та досліджено реалізацію окремих засад кримінального провадження під час її застосування. Проведено аналіз фінансових, організаційно-технічних проблем застосування відеоконференції, недоліків її правової регламентації у кримінальному процесуальному праві України. Визначено шляхи їх вирішення й обгрунтовано необхідність внесення змін до КПК України та деяких інших законодавчих актів у зв'язку із застосуванням відеоконференції.

Аналіз даних літератури показав ряд особливостей зростання частоти РЩЗ (збільшення частоти РЩЗ задовго до Чорнобильської катастрофи; паралельне зростання частоти раку та екозалежних передракових вузлових захворювань (вузловий зоб, аутоімунний тиреоідит та ін.) щитовидної залози; ріст частоти РЩЗ на територіях, що не відносяться до найбільш постраждалих від аварії на ЧАЕС, а також до ендемічних по зобу), що дозволяє припустити вплив інших факторів навколишнього середовища. Вивчення динаміки захворюваності РЩЗ в масштабах всієї України (1991 - 2011 рр.), за даними Національного канцер-реєстру, підтвердило таке припущення. Встановлено, що розподіл захворюваності залежить від соціально-економічної характеристики регіону. Найвищі рівні частоти РЩЗ відзначено в промислових і сільськогосподарських областях, що може бути пов'язано з етіо-патогенетичною роллю антропогенного забруднення навколишнього середовища, в тому числі використання пестицидів. Одержані дані підтверджують необхідність подальших поглиблених досліджень цих питань.

Анализ данных литературы показал ряд особенностей роста частоты РЩЖ (увеличение частоты РЩЖ задолго до Чернобыльской катастрофы; параллельный рост частоты рака и экозависимых предраковых узловых заболеваний (узловой зоб, аутоиммунный тиреоидит и др.) щитовидной железы; рост частоты РЩЖ на территориях, не относящихся к наиболее пострадавшим от аварии на Чернобыльской АЭС, а также к эндемичным по зобу), позволяющие предположить влияние других факторов окружающей среды. Изучение динамики заболеваемости РЩЖ в масштабах всей Украины (1991 - 2011 гг.), по данным Национального канцер-реестра, подтвердило это предположение. Установлено, что распределение заболеваемости зависит от социально-экономической характеристики региона. Более высокие уровни частоты РЩЖ отмечены в промышленных и сельскохозяйственных областях, что может быть связано с этио-патогенетической ролью антропогенного загрязнения окружающей среды, в том числе применяемых пестицидов. Полученные данные подтверждают необходимость дальнейших углубленных исследований этих вопросов.

Досліджено можливий вплив на ріст захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ) інших факторів навколишнього середовища, окрім загальновизнаних - йододефіциту та радіації. Дані літератури свідчать про тиреотропні властивості ряду хімічних забруднень навколишнього середовища, зокрема пестицидів, і їх онкогенну дію на щитовидну залозу експериментальних тварин. В літературі з'являється все більше повідомлень про захворювання на РЩЗ серед людей, які мають професійний контакт з пестицидами. У відношенні до населення це питання лишається невирішеним і потребує всебічного вивчення з метою здійснення ефективної гігієнічної профілактики.

Исследовано возможное влияние на рост заболеваемости раком щитовидной железы (РЩЗ) других факторов окружающей среды, кроме общепризнанных - йододефицита и радиации. Данные литературы свидетельствуют о тиреотропных свойствах ряда химических загрязнений окружающей среды, в частности пестицидов, и их онкогенном действии на щитовидную железу экспериментальных животных. В литературе накапливается все больше сообщений о заболеваниях РЩЗ среди людей, имеющих профессиональный контакт с пестицидами. В отношении населения этот вопрос остается нерешенным и требует всестороннего изучения в целях осуществления эффективной гигиенической профилактики.

Надано аналіз даних літератури щодо вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) (вузловий зоб, аденома, хронічний тиреоїдит, тиреотоксикоз тощо) та її зв'язку з захворюваністю на рак цього органа. Наведено ряд аргументів, що, на думку авторів, підтверджують найчастіше виникнення раку ЩЗ на тлі зазначеної патології. Визнання проліферативно-гіперпластичної вузлової тиреопатології як перед ракового стану має важливе не лише теоретичне, але й практичне значення для розробки заходів клінічної та гігієнічної профілактики злоякісних новоутворень ЩЗ серед населення.

За критерієм ГДК та інтегрального показника сумарного забруднення найбільш небезпечною розцінюється якість атмосферного повітря у містах з переважною металургійною галуззю промисловості, тоді як за критерієм ризику найбільша небезпека для населення розраховується у містах з переважною хімічною галуззю промисловості. Аналіз показників канцерогенного ризику показав, що хоча індивідуальний канцерогенний ризик інгаляційного впливу більшості речовин можна класифікувати як низький або середній, проте сумарний канцерогенний ризик, що створюється досліджуваними сполуками, для здоров'я населення, яке мешкає у зазначених населених пунктах, розглядається як високий, незалежно від промислового профілю міст, і потребує заходів щодо його зниження. Найбільший популяційний ризик припадає на мешканців адміністративного центру, проте найвищий кумулятивний ризик та найбільший щорічний приріст екологічно зумовлених онкологічних захворювань слід очікувати серед населення міста з переважно хімічним спрямуванням виробництв. Таким чином, слід сподіватися, що саме показники канцерогенного ризику будуть найбільш цінними під час проведення гігієнічного оцінювання дії канцерогенів на різних територіях, у різні терміни спостережень, до і після проведення будь-яких природоохоронних або оздоровчих заходів.

По критерию ПДК и интегрального показателя суммарного загрязнения наиболее опасным расценивается качество атмосферного воздуха в городах из превалирующей металлургической отраслью промышленности, тогда как по критерию риска наибольшая опасность для населения рассчитывается в городах с превалирующей химической отраслью промышленности. Анализ показателей канцерогенного риска показал, что хотя индивидуальный канцерогенный риск ингаляционного влияния большинства веществ можно классифицировать как низкий или средний, однако суммарный канцерогенный риск, который создается исследуемыми соединениями, для здоровья населения, которое проживает в отмеченных населенных пунктах, рассматривается как высокий, независимо от промышленного профиля городов, и нуждается в мероприятиях по его снижению. Наибольший популяционный риск приходится на жителей административного центра, однако наивысший кумулятивный риск и наибольший ежегодный прирост экологически предопределенных онкологических заболеваний следует ожидать среди населения города с преимущественно химическим направлением производств. Таким образом, следует надеяться, что именно показатели канцерогенного риска будут наиболее ценными во время проведения гигиенической оценки действия канцерогенов на разных территориях, в разные сроки наблюдений, до и после проведения любых природоохранных или оздоровительных мероприятий.

Надано порівняльну оцінку забруднення канцерогенними речовинами атмосферного повітря і повітря житлових і громадських приміщень(бенз/а/пирен, нітрозодиетиламін, нітрозодиметиламін, формальдегід, бензол, кадмій, нікель і хром). На підставі даних розрахунку індивідуальних і сумарних ризиків від ідентифікованих канцерогенних речовин подано порівняльну оцінку небезпеки забруднення повітряного середовища закритих приміщень залежно від територіального розташування будівель за адміністративними районами м. Київ. Встановлено кількісні параметри внеску повітряних мікросередовищ атмосферного повітря житлових і громадських будівель у формування сумарного канцерогенного ризику. Відзначено, що провідна роль належить повітряному середовищу жител.

Дана сравнительная оценка загрязнения канцерогенными веществами атмосферного воздуха и воздуха жилых и общественных помещений (бенз/а/пирен, нитрозодиэтиламин, нитрозодиметиламин, формальдегид, бензол, кадмий, никель и хром). На основании данных расчета индивидуальных и суммарных рисков от идентифицированных канцерогенных веществ дана сравнительная оценка опасности загрязнения воздушной среды закрытых помещений в зависимости от территориального расположения зданий по административным районам г. Киев. Установлены количественные параметры вклада воздушных микросред атмосферного воздуха жилых и общественных зданий в формирование суммарного канцерогенного риска. Отмечено, что ведущая роль принадлежит воздушной среде жилых помещений.

Встановлено паралельність розвитку і односпрямованість відносно канцерогенезу прояву генотоксических і імунологічних змін і наявність достовірного кореляційного зв'язку між ними, який найбільш виражений в перший місяць експерименту. Виявлено залежність цих змін від дози і часу дії канцерогену. Одержані результати стали основою для розгляду генотоксических та імунологічних показників як можливих ранніх прогностичних критеріїв канцерогенності при тестуванні та скринінгу хімічних сполук і їх доз. Сформульвано основні етапи прискореного тестування та гігієнічної регламентації генотоксических канцерогенів, які включають, зокрема, визначення дозо-эффектної залежності ранніх генотоксичних і імуносупресивних змін (пригноблення Т-клітин імунітету, гуморальної системи); визначення мінімально ефективних і максимально недіючих доз; розрахунок орієнтовно безпечних рівнів дії, а за наявності даних про канцерогенний потенціал - розрахунок шкали показників канцерогенного ризику і визначення на його основі ГДК (гранично допустимої концентрації).

Установлена параллельность развития и однонаправленность относительно канцерогенеза проявления генотоксических и иммунологических изменений и наличие достоверной корреляционной связи между ними, которая наиболее выражена в первый месяц эксперимента. Выявлена зависимость этих изменений от дозы и времени действия канцерогена. Полученные результаты стали основанием для рассмотрения генотоксических и иммунологических показателей как возможных ранних прогностических критериев канцерогенности при тестировании и скрининге химических соединений и их доз. Сформулированы основные этапы ускоренного тестирования и гигиенического регламентирования генотоксических канцерогенов, которые включают, в частности, определение дозо-эффектной зависимости ранних генотоксических и иммуносупрессивных изменений (угнетение Т-клеток иммунитета, гуморальной системы); определение минимально эффективных и максимально недействующих доз; расчет ориентировочно безопасных уровней воздействия, а при наличии данных о канцерогенном потенциале — расчет шкалы показателей канцерогенного риска и определение на его основе ПДК (предельно допустимой концентрации).

Встановлено залежності "доза попередників - вміст ендогенних нітрозамінів" в органах експериментальних тварин. Виявлено дозо-часові закономірності прояву імунотоксичної дії ендогенних канцерогенів та їх попередників. Доведено канцерогенну небезпеку ендогенно синтезованих нітрозамінів, яка виявлялася розвитком пухлин залежно від дози попередників. Максимальна в досліді доза НН (20 мг/тв.) в комбінації з ТЦ (4 мг/тв.) привела до супресії Т- та В-ланок імунної системи, зменшення кількості природних кілерів, розвитку імунологічних реакцій I, III, IV типів вже на ранніх етапах утворення ендогенних НА, розвитку пухлин у 72,7 % тварин. За зменшення дози НН до 10 мг/тв. всі перераховані імунологічні ефекти розвилися тільки після 6 місяців експозиції та виявилися у 13,3 % тварин. Результати досліджень дозволили обгрунтувати перелік критеріально значущих імунологічних показників.

Установлены зависимости "доза предшественников - содержание эндогенных нитрозаминов" в органах экспериментальных животных. Выявлены дозо-временные закономерности проявления иммунотоксического действия эндогенных канцерогенов и их предшественников. Доказана канцерогенная опасность эндогенно синтезированных нитрозаминов, которая проявлялась развитием опухолей в зависимости от дозы предшественников. Максимальная в опыте доза НН (20мг/жив.) в комбинации с ТЦ (4 мг/жив.) привела к супрессии Т- и В-звеньев иммунной системы, уменьшению количества природных киллеров, развитию иммунологических реакций I, III, IV типов уже на ранних этапах образования эндогенных НА, развитию опухолей у 72,7 % животных. При уменьшении дозы НН до 10 мг/жив. все перечисленные иммунологические эффекты развились только после 6 месяцев экспозиции и проявились у 13,3 % животных. Результаты исследований позволили обосновать перечень критериально значимых иммунологических показателей.

Результати проведеного аналізу показали, що формальдегід під час інгаляційного надходження може викликати генотоксичні та токсичні ушкодження у віддалених від місця первинного контакту тканинах у людей і лабораторних тварин (циркулюючі клітини крові, кістковий мозок). Крім того, за спільного надходження в організм з іншими канцерогенами формальдегід активує канцерогенез, а також підсилює імуносупресію. Ці дані дозволяють припустити можливість індукції генотоксичних і токсичних змін в щитовидній залозі і їх нагромадження за хронічного впливу формальдегіду спільно з іншими канцерогенами атмосферних забруднень, що в поєднанні з імуносупресією може привести до посилення комбінованого ефекту та сприятиме збільшенню ризику розвитку раку щитовидної залози серед населення. За умов професійної експозиції формальдегід може стати домінуючим фактором у формуванні професійної захворюваності на рак щитовидної залози.

Результаты проведенного анализа показали, что формальдегид при ингаляционном поступлении может вызывать генотоксические и токсические повреждения в отдаленных от места первичного контакта тканях у людей и лабораторных животных (циркулирующие клетки крови, костный мозг). Кроме того, при совместном поступлении в организм с другими канцерогенами формальдегид активирует канцерогенез, а также усиливает иммуносупрессию. Эти данные позволяют предположить возможность индукции генотоксических и токсических изменении в щитовидной железе и их накопление при хроническом воздействии формальдегида совместно с другими канцерогенами атмосферных загрязнений, что в сочетании с иммуносупрессией может привести к усилению комбинированного эффекта и будет способствовать увеличению риска развития рака щитовидной железы среди населения. В условиях профессиональной экспозиции формальдегид может стать доминирующим фактором в формировании профессиональной заболеваемости раком щитовидной железы.

Проаналізовано динаміку захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ) за даними Національного реєстру та обласних ендокринологічних диспансерів за 1991 - 2013 рр. в різних регіонах. Одержані результати свідчать про стрімке зростання захворюваності на РЩЗ у всіх регіонах України, найбільш вираженому в індустріально розвинених областях, а також у зонах інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Ці дані вказують на можливу роль інших антропогенних факторів, крім радіації та йододефіциту. У цьому сенсі особливе значення можуть мати хімічні забруднювачі, здатні пошкоджувати функцію щитоподібної залози, так звані "ендокринні руйнівники", що вимагає подальших цілеспрямованих досліджень.

Проанализирована динамика заболеваемости раком щитовидной железы (РЩЖ) по данным Национального реестра и областных эндокринологических диспансеров за 1991 - 2013 гг. в различных регионах. Полученные результаты свидетельствуют о стремительном росте заболеваемости РЩЖ во всех регионах Украины, наиболее выраженном в высоко индустриализованных областях, а также в зонах интенсивной сельскохозяйственной деятельности. Эти данные указывают на возможную роль других антропогенных факторов, помимо радиации и йододефицита. В этом смысле особое значение могут иметь химические загрязнители, способные повреждать функцию щитовидной железы, так называемые "эндокринные разрушители", что требует дальнейших целенаправленных исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.134 + Р121.4

Рубрики:

Повітря як чинник зовнішнього середовища

Забруднення та санітарна охорона атмосферного повітря

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему первинної профілактики раку щитоподібної залози в Україні. Уперше узагальнено результати власних досліджень і досвіду вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми впливу канцерогенонебезпечних факторів на розвиток і формування раку щитоподібної залози у людини. Представлено сучасну ситуацію щодо поширення раку щитоподібної залози на теренах України. Визначено темпи зростання за 20-річний період і проаналізовано зміни по 5-ти регіонах залежно від характеру та профілю промислового розвитку. На прикладі низки міст проілюстровано залежність між показниками загального забруднення атмосферного повітря провідними канцерогенами, величиною ризику (канцерогенного та неканцерогенного) та рівнями захворюваності населення на рак. Виявлено роль часових критеріїв у визначенні максимального прояву кумулятивного канцерогенного ефекту за рівнями забруднення та захворюваності на рак щитоподібної залози. Проаналізовано ймовірні механізми впливу хімічних канцерогенів на формування захворюваності.

Висвітлено сучасні проблеми охорони громадського здоров'я, профілактики захворюваності дитячого населення, експериментальної токсикології, гігієни навколишнього середовища й екологічної безпеки населення. Розкрито особливості використання інтегрального показника донозологічної діагностики та профілактики вегето-судинних дисфункцій. Проведено порівняльний аналіз національного та європейськго санітарного законодавства з питань розміщення загальноосвітніх навчальних закладів. Подано інформацію про генетично обумовлені захворювання внаслідок хромосомної нестабільності в різних етнічних групах. Проаналізовано вплив мінеральних речовин питної води на захворювання сечостатевої системи серед населення. Досліджено хімічну будову сполуки селену з лимонною кислотою, отриманою за допомогою аквананотехнології. Проаналізовано можливі механізми впливу бенз(а)пірену на виникнення раку щитоподібної залози.

Обговорено сучасні проблеми охорони громадського здоров'я, гігієнічні проблеми дітей та підлітків, гігієнічні аспекти харчування населення. Охарактеризовано еколого-гігієнічну, біологічну, радіаційну безпеку та радіаційний захист населення України. Висвітлено санітарно-гігієнічні проблеми забезпечення військовослужбовців, проблеми організації гігієнічної науки та санітарної практики, санітарно-просвітницької роботи.

Розглянуто міжнародний досвід правового регулювання інформації. Проаналізовано стан і визначено проблеми боротьби з наркоманією. Увагу приділено правовому регулюванню питань вакцинації в Україні й інших країнах світу. Описано систему санкцій Організації Американських Держав, сформовану пактом Ріо-Де-Жанейро. Наведено кримінально-правову характеристику злочинів, передбачених ст. 307, 309 КК України. Розглянуто окремі правові та соціальні проблеми позбавлення батьківських прав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.134 + Р121.4

Рубрики:

Повітря як чинник зовнішнього середовища

Забруднення та санітарна охорона атмосферного повітря

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.