За структурним принципом наведено відомості про українську етнонацію, національні меншини та спільноти з невизначеним статусом, а також представників окремих етносів та їх групи, які є в Україні. Для кожної спільноти вміщено інформацію щодо її загальної чисельності та розселення в світі, генеалогії мови. Проаналізовано дані перепису 2001 р. про національний склад населення, мову спілкування, освіту.

С учетом структурного принципа приведены сведения об украинской этнонации, национальных меньшинствах и общностях с неопределенным статусом, а также представителях отдельных этносов и их групп, представленных в Украине. Для каждой общности помещена информация о ее общей численности и расселении в мире, генеалогии языка. Проанализированы данные переписи 2001 г. о национальном составе населения, языке общения, образовании.

Наведено результати комплексного вивчення української діаспори як підсистеми українського етносу. Проаналізовано сучасні підходи щодо дослідження даного етнічного утворення. Розглянуто соціологічні та соціокультурні інтерпретації поняття діаспори. Описано концептуальні схеми стратегій міжкультурної комунікації. З використанням системного підходу визначено структуру й охарактеризовано елементи української діаспори, проаналізовано стратегії її взаємодії з суспільством, що належить до іншої культури. Описано адаптивно-інтегративні механізми функціонування української діаспори. Розкрито сутність й основні прояви самоорганізаційних процесів у середовищі української діаспори. Показано роль праці як засобу інтеграції української діаспори в суспільство, що належить до іншої культури. Висвітлено соціокультурну діяльність сучасного діаспорного соціуму.

Приведены результаты комплексного изучения украинской диаспоры как подсистемы украинского этноса. Проанализированы современные подходы к исследованию данного этнического образования. Рассмотрены социологические и социокультурные интерпретации понятия диаспоры. Описаны концептуальные схемы стратегий межкультурной коммуникации. С использованием системного подхода определена структура и охарактеризованы элементы украинской диаспоры, проанализированы стратегии ее взаимодействия с обществом, принадлежащего к иной культуре. Описаны адаптивно-интегративные механизмы функционирования украинской диаспоры. Раскрыта сущность и основные проявления самоорганизационных процессов в среде украинской диаспоры. Показана роль труда как средства интеграции украинской диаспоры в общество, принадлежащее к иной культуре. Освещена социокультурная деятельность современного диаспорного социума.

Розглянуто соціокультурні особливості українців Румунії. Значну увагу звернено на реальний стан, можливості і шляхи збереження етнічної самобутності української національної меншини в Румунії, способи її етнонаціонального самовиявлення та їх правове забезпечення у цій державі.

Проаналізовано процес реформування національної системи освіти, застосування у цьому процесі досвіду країн Європи, зокрема, впровадження Болонської системи в Україні. Зроблено висновок про те, що реформа вищої освіти, що триває в Європі, становить значний інтерес для України, проте досвід інших країн має розглядатись лише як механізм формування власної законодавчої бази.

Зазначено, що в Україні за нинішніх умов виникли суттєві суперечності між системою вищої освіти і ринком праці. Послуги вищої освіти набувають ознак товару, внаслідок чого виникає нерівність у задоволенні освітніх потреб різних верств населення. В такій ситуації необхідно враховувати можливість співвідношення національних освітніх програм з економічними пріоритетами держави та необхідністю наближення освіти до потреб ринку праці.

Уперше у вітчизняній етносоціології здійснено концептуалізацію еволюції української діаспори як соціокультурної системи. З використанням системного підходу досліджено структуру й елементи української діаспори, проаналізовано стратегії її взаємодії з інооточуючим суспільством. Розроблено концептуальну схему дослідження особливостей української діаспори, а також з'ясовано структурні чинники, які визначають діаспору як соціокультурну систему.

Описан опыт организации самостоятельной работы студентов на занятиях лингвистического цикла на филологическом факультете Донбасского государственного педагогического университета. Вниманию исследователей предлагается учебная (обучающая) презентация как одна из форм организации управляемой самостоятельной работы студентов-филологов на тему "Коммуникативная лингвистика как одно из основных направлений современной лингвистики". Грамотное использование презентации как формы обучения (в том числе и при организации самостоятельной работы студентов) меняет характер самого процесса обучения, делает его более основательным, живым и интересным; способствует развитию у студентов продуктивных творческих функций мышления, формированию операционного стиля мышления, росту интеллектуальных способностей; повышает интерес к самостоятельному приобретению знаний. Рекомендуем использовать т. н. лекционные презентации, сопровождающие теоретический материал; "исследовательские" презентации, выполненные в результате работы над проектом как итоговые работы; "игровые" (интерактивные) презентации, дополняющие учебную программу; презентации, позволяющие наверстать упущенное самостоятельно. Опыт применения презентаций как одной из форм самостоятельной работы студентов в ДГПУ позволяет утверждать, что наблюдается уменьшение непроизводительных затрат живого труда преподавателя; у студентов появляются широкие возможности свободного выбора соответствующей траектории обучения в процессе образования; широко внедряется дифференциальный подход к студентам, а также индивидуализация учебной деятельности; повышается оперативность и объективность контроля и оценки результатов обучения; гарантируется непрерывная связь в отношениях "преподаватель - студент"; повышается мотивация учения.