Приведена информация о богатой природе, истории Запорожского края и его архитектуре. Изложена история развития области с древнейших времен до настоящего времени. Рассмотрены вопросы географии, территории, границ, рельефа, ландшафтов, климата, грунтов, водных ресурсов, полезных ископаемых, растительного и животного мира, а также архитектуры и градостроительства региона. Описаны заповедные территории, особенности формирования городов и архитектуры административных зданий, медицинских учреждений, транспортных сооружений.

Проаналізовано вимоги до змісту базису парадигми безпеки техногенних об'єктів, орієнтованої на методологічну підтримку випереджуючого розвитку засобів їх захисту від потенціальних загроз. Показано, що прототипом основних компонентів стратегії достатності мають бути інтелектуалізовані інформаційні технології, які моделюють процеси завбачення людиною подій в середовищі. Визначено умови подібності основних різновидів внутрішніх моделей людини об'єктам середовища та теоретичну результативність точності завбачення атрибутів полів на їх основі.

На основании анализа эволюции структуры системы в процессе хаотизации ее поведения и свойств геометрической прогрессии установлено, что между константами Фибоначчи и Фейгенбаума существует взаимообратимая зависимость.

Проаналізовано можливість комбінованого використання принципів хаотичної динаміки та бінарного роздвоєння цілого для дослідження характеристик систем, що самоорганізуються. Встановлено форму зв'язку між фундаментальними константами, на яких грунтуються ці принципи, - числами Фейгенбаума та Фібоначчі. Запропоновано метод графоаналітичного відновлення базису емпіричних часових рядів, що породжуються у результаті ітерування функцій.

Обсуждена проблема поиска общих подходов к формализованному описанию разновидностей операций человека с временными характеристиками событий в среде. Рассмотрены особенности реализации этих операций программным путем под контролем сознания человека.

Проанализированы возможные подходы к идентификации содержания информационной деятельности человека, связанной с опережающим отражением событий. Предположено, что полученные данные можно использовать для синтеза самоорганизующейся моделирующей системы (образного компьютера), ориентированной на предвидение атрибутов будущих событий в среде.