Зазначено, що пам'ятки археології в Україні дуже обмежено використовуються як об'єкти туризму з причини відсутності інфраструктури обслуговування. Урбаністична концепція має на меті визначити напрямки господарського освоєння території в оточенні пам'яток археології для їх туристичного використання.

Приведены результаты лучевого лечения рака пищевода с модификацией 5-фторурацилом (5-ФУ) в Ивано-Франковском областном онкодиспансере. Показано, что использование методики проведения дистанционной гамма-терапии по расщепленной программе, с применением разных режимов облучения на этапах, с одновременным использованием модификатора 5-ФУ дает возможность повысить эффективность и качество лечения, быстрее и более стойко устранять проявления дисфагии, а также улучшить результаты самого лечения и показателя выживаемости.

Досліджено різні смакові добавки, підібрано їх дози для приготування енергетичних напоїв.

Приведены особенности использования современных методов визуализации опухолевого процесса, максимального использования возможностей планирующих систем в предлучевой подготовке пациентов со злокачественными новообразованиями в Ивано-Франковском областном клиническом онкологическом диспансере для проведения высокоэффективного и качественного лучевого лечения.

Мета роботи - розробити алгоритм лікування діафізарних переломів стегнової кістки у дітей залежно від виду та типу перелому, віку дитини та наявності супутньої патології. В основу дослідження покладено аналіз клінічних спостережень за переломами діафіза стегневої кістки в 92 дітей у період із 2005 до 2011 рр., лікування яких проводилось оперативним шляхом, а саме: було виконано остеосинтез за допомогою апаратів зовнішньої фіксації, пластин із кутовою стабільністю, інтрамедулярних блокувальних стрижнів, звичайних пластин та стрижнів Ендера. За допомогою методу напружених кінцевих елементів було проведено біомеханічний розрахунок внутрішнього напруження, що виникає в місці перелому за різних видів остеосинтезу. Проаналізовано вплив внутрішнього напруження на процеси репаративного остеогенезу. Методи оперативного лікування з малоінвазивною імплантацією (стрижні Ендера, інтрамедулярні блокувальні стрижні, апарати зовнішньої фіксації та пластини з кутовою стабільністю) мають беззаперечну перевагу (короткий час оперативного втручання - від 45 до 100 хв; незначна крововтрата; низький відсоток післяопераційних ускладнень - 5,4 %). Методи оперативного втручання зі значною травматизацією м'яких тканин (остеосинтез за допомогою звичайних пластин та пластин із кутовою стабільністю зі скелетуванням м'яких тканин та відкритою репозицією відламків) - другорядні під час вибору методик, адже мають такі недоліки: більшу тривалість оперативного втручання - від 115 до 130 хв; значну крововтрату з подальшим зниженням рівня гемоглобіну (8,8 %); сповільнену

консолідацію відламків (6,5 %). Висновки: запропоновано алгорит лікування, що дозволить обрати оперативну методику, оптимальну для процесів реперативного остеогенезу, а також сприятиме зниженню кількості післяопераційних ускладнень.

Мета дослідження - проаналізувати результати оперативного лікування діафізарних переломів стегнової кістки (ПСК) у дітей за допомогою малоінвазивних методик у порівнянні з результатами лікування за допомогою традиційного металоостеосинтезу пластинами. Розглянуто 63 випадки (62 дитини) оперативного лікування діафізарних ПСК. Пацієнти одержували лікування у відділенні ортопедії та травматології у 2007 - 2011 рр. В основну групу дослідження увійшли випадки оперативного лікування ПСК в дітей за допомогою малоінвазивних методик, що розподілились за підгрупами таким чином: підгрупа з використанням металоостеосинтезу за допомогою стрижнів Ендера - 20 випадків, підгрупа блокованих інтрамедулярних стрижнів - 7, підгрупа з використанням апаратів зовнішньої фіксації - 26. У контрольній групі лікування ДП відбувалось за допомогою пластин - 10 випадків. Висновки: малоінвазивні методики відповідають вимогам функціонально-стабільної фіксації та мають низький рівень післяопераційних ускладнень: від 18 % у групі з використанням апаратів зовнішньої фіксації до 0 % у групі з використанням блокувального інтрамедулярного остеосинтезу. Остесинтез стрижнями Ендера не надає можливості раннього навантаження кінцівки, але забезпечує безіммобілізаційне ведення в післяопераційному періоді та за остаточними результатами лікування не поступається в ефективності іншим методикам основної групи. Велика кількість післяопераційних ускладнень у контрольній групі (60 %) ставить остеосинтез за допомогою звичайних пластин у резерв під час вибору методики лікування діафізарних ПСК в дітей.

Вперше розроблено схему розподілу внутрішнього напруження в ділянці "відламки стегнової кістки — металевий фіксатор" за різних видів остеосинтезу діафізарних переломів стегнової кістки у дітей. Встановлено, що рівномірний розподіл внутрішнього напруження в місці перелому забезпечується за використання інтрамедулярних фіксаторів, пластин з кутовою стабільністю (ПКС) та апаратів апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Асиметричний розподіл внутрішнього напруження — за використання звичайних пластин. Здійснено комплексне біомеханічне обгрунтування способу фіксації уламків у разі переломів діафіза стегнової кістки у дітей. Встановлено, що відновлення напруження кісткової тканини за простих переломів досягається шляхом остеосинтезу відламків інтрамедулярними блокованими стрижнями в режимі динамізації, стрижнями Ендеру, АЗФ та накістковому остеосинтезі. У разі багатоуламкових переломів, відновлення осі ураженого сегмента та збереження пружних деформацій у зоні перелому досягається шляхом остеосинтезу інтрамедулярними блокованими стрижнями в статичному положенні конструкції, АЗФ та накістковому остеосинтезі ПКС. Науково обгрунтовано тип оперативного лікування діафізарного перелому стегнової кістки у дітей залежно від його морфоклінічного варіанту. Розроблено алгоритм хірургічного лікування діафізаних переломів стегнової кістки у дітей та доведено, що використання алгоритму призводить до зниження післяопераційних ускладнень та сприяє швидшому відновленню функціонального стану нижньої кінцівки.

Висвітлено сторінки наукової та педагогічної діяльності О. С. Сокальського (1918 - 1991) - видатного вітчизняного бібліотекознавця, першого ректора Київського державного інституту культури. Охарактеризовано роки його перебування на посаді ректора, завідувача кафедри бібліотекознавства, професора.

Модернизация предприятий по улучшению условий труда и уменьшению влияния профессиональных рисков на робочих - важный элемент профилактики профессиональных заболеваний. С целью изучения последствий модернизации агломерационного цеха проведена комплексная оценка условий труда на новой агломерационной машине № 1 и новом рабочем месте агломератчика с помощью лабораторно-инструментальных методов. Установлено, что условия труда агломератчиков на новом рабочем месте значительно улучшились и относятся ко 2 классу условий труда - допустимые. Это свидетельствует об эффективности проведенной модернизации и уменьшении профессиональних рисков на новом рабочем месте.

Висвітлено діяльність видатного українського бібліотекознавця О. С. Сокальського. Увагу приділено його професійному зростанню як педагога, організатора освіти в галузі культури та мистецтва. Висвітлено вагомий внесок у заснування Київського державного інституту культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв) і багатоаспектну організаційну діяльність на посаді ректора та завідувача кафедри бібліотекознавства. Розкрито роль О. С. Сокальського як фундатора київської науково-освітньої бібліотечної школи, представники якої - видатні науковці та практики інформаційно-бібліотечної сфери - успішно продовжують традиції вченого.

Досліджено внесок професора О. С. Сокальського у розвиток бібліотечної науки та освіти України. На основі комплексного використання соціокомунікативного, системного, історико-генетичного підходів реконструювано складну ієрархічну структуру та напрями багаторівневих і різновекторних суб'єкт-суб'єктних комунікаційних зв'язків - основи утворення когнітивно насиченого комунікаційного середовища, яке сприяло формуванню наукового світогляду та професійних якостей О. С. Сокальського, його кар'єрному та творчому зростанню як знакового українського бібліотекознавця та культурного діяча. Розкрито внесок О. С. Сокальського в розвиток культурно-мистецької освіти в Україні. Висвітлено педагогічну й організаційну діяльність ученого в Київському державному інституті культури (нині КНУКіМ), визначено основні напрями досліджень О. С. Сокальського в галузі загального та спеціального бібліотекознавства. Розкрито внесок О. С. Сокальського у формування організаційних і теоретико-методичних засад інституціоналізації київської науково-освітньої бібліотечної школи. Досліджено внесок учнів і послідовників О. С. Сокальського в розвиток бібліотекознавчої науки і освіти України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732 + Р128.919-371

Рубрики:

Вигодовування і догляд за новонародженими дітьми

Гігієна дітей грудного віку

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито діяльність О. С. Сокальського у розбудови мережі закладів вищої та середньої спеціальної культурно-мистецької освіти в Україні. Визначено внесок у підготовку кадрів для установ культури й мистецтва, організацію навчального процесу, відкриття нових закладів освіти, вирішення проблем із приміщеннями для навчання й проживання студентів, кадрове забезпечення освітніх установ, залучення до навчання талановитої молоді, забезпечення їх навчальною та методичною літературою. Проаналізовано погляди вченого на подальший розвиток культурно-мистецької галузі України. Розкрито основні напрями культуротворчої діяльності О. С. Сокальського.