Метафорика інтимної лірики Л.Українки та Е.Дікінсон демонструє збіг та розбіжність, що сягають, передусім, національних традицій українського та американського народів: хоча обидва споконвічно гостро відчувають природу, перші беруть за підставу для утворення тропів відчувану ними внутрішню спорідненість із конкретними атрибутами натури, а стилістика лірики других здебільшого характеризується абстрактно-філософічними розмірковуваннями, що спричиняють парадоксальні звороти, які не зустрічаємо в українській поезії.

Захищається рукопис, у якому вперше в українському та американському літературознавстві здійснюється порівняльно-типологічне дослідження ліричної поезії Лесі Українки та Емілі Дікінсон. Визначаються історичні, загальнокультурні, індувідуально-біографічні фактори та літературно-філософські традиції, що стали джерелом суголосся та відміностей творчих здобутків поетес. За найпринциповіші вважаються неороматична - пізньороматична спрямованість лірики авторок, їх глибока національність та приватно-суб'єктивний фактор. Аналізується спільні й відмінні теми, мотиви, образи у ліричних творах поетес. Увага акцентується на самобутності двох авторів та новаціях, які вони внесли до теорії та практики віршотворення, що не виключає наявності типологічних сходжень у їхніх доробках. Робиться висновок про культурно-психологічну спорідненість поетичних візій письменниць.

Розглянуто емпіричні методи дослідження як новий підхід до вивчення поетичного тексту (ПТ). Проаналізовано ПТ американського романтизму (АР) у контексті дослідження різних наукових парадигм, перекладознавчі особливості вивчення американського романтичного тексту та розвиток українського перекладу поезій АР. Розкрито теоретичні витоки й особливості емпіричної методології у мовознавстві. Викладено методику емпіричного дослідження романтичного поетичного тексту. Увагу приділено питанням емпіричного вивчення лінгвістичної компетенції у художньому тексті в контексті досягнень мово-, літературознавства та естетики. Висвітлено соціокультурний аспект поетичної компетенції читача, проблему поетичного коду. Визначено фактори впливу на формування лінгвістичної англомовної компетенції в Україні, а також вплив досвіду навчання українською та іноземною мовою на формування іншомовної компетенції українців.