Розкрито проблему вокально-педагогічної творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. Проаналізовано сутність та специфіку вокально-виконавської та вокально-педагогічної творчості, їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На основі порівняльного аналізу вокальної культури двох країн (України та Китаю) розроблено технологію, методичні принципи та практичні прийоми формування вокально-виконавських навичок у класі соціального співу. Розроблено модель творення вокально-виконавського образу як основи підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

Уперше розроблено й апробовано поетапну методику формування художньо-образного сприйняття у майбутніх учителів музики під час інструментально-виконавської підготовки, що базується на активізації та взаємодії музично-слухової сфери, асоціативних і конструктивно-логічних форм мислення, художніх і виконавсько-технологічних компонентів у творчій діяльності щодо осягнення й інтерпретації образного змісту музичних творів. Визначено сутність і структуру художньо-образного сприйняття майбутніх учителів музики, критерії та показники його сформованості. Розроблено принципи та педагогічні умови ефективного формування художньо-образного сприйняття у майбутніх учителів музики під час інструментально-виконавської підготовки. Створено організаційно-методичну модель формування художньо-образного сприйняття у майбутніх учителів музики під час інструментально-виконавської підготовки.

Розкрито значення гендерної теми та явища "вічної жіночності" для оперної творчості, визначено їх поняттєве місце в сучасному оперознавчому дискурсі. Висвітлено своєрідність втілення гендерної теми в оперній творчості, значення явища й поняття "вічно-жіночного" в еволюції оперного жанру. Зазначено, що розгляд сучасного мистецтвознавчого дискурсу гендерної проблематики дозволяє оновлювати музикознавчі підходи до жанрової природи та головних образних настанов опери. Визначено естетичні та мистецтвознавчі передумови трактування "жіночої теми" й ідеї "вічно-жіночного" в музиці. Висвітлено провідні шляхи та засоби концептуалізації жіночої теми і жіночих образів у європейській опері, включно зі створенням специфічної музичної концептосфери "вічної жіночності". Визначено типологічні тенденції оперної характерології та їх взаємозалежність із семантикою оперних жіночих образів. З'ясовано гендерні особливості концептуалізації прекрасного, любові та долі в оперній формі. Доведено, що тема любові та жіноча тема - тема "вічної жіночності" - утворюють єдину й нерушиму смислову основу. Музикознавчі критерії вивчення жіночих образів в опері як складного концептуального явища дозволяють долучати до концептосфери "вічно-жіночного" долю та прекрасне. Розвиток музично-текстологічного аспекту вивчення теми "вічної жіночності" дозволяє поглибити уявлення про мелодично-тематичний тезаурус жіночих образів в опері, довести важливість оперної музично-мовної репрезентації ідеї "вічно-жіночного".