Досліджено проблему вокальної художньо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики. На засадах компаративістського підходу зроблено зіставлення позицій українських і китайських учених щодо вокальної підготовки. Конкретизовано положення про художньо-синтезовану сутність вокального мистецтва, регулятивно-творчу функцію мотивації в засвоєнні комплексу художньо-виконавських навичок як засобу творчої самореалізації. Обгрунтовано та введено в науковий обіг поняття "вокальна художньо-виконавська підготовка майбутнього вчителя музики", розкрито компонентну структуру такого утворення. Дослідним шляхом визначено недоліки художньо-виконавської підготовки вчителя музики - вокаліста в університетах України та Китаю. Також обгрунтовано критерії та показники стану вокальної художньо-виконавської підготовки, подано характеристику рівнів та їх кількісні параметри. Формувальна методика, створена на підставі єдності компетентнісного, акмеологічного, антропологічного, партисипативного та лінгвокультурного підходів, відповідних принципів, педагогічних умов, методів, спеціально розроблених творчих завдань та етюдів. Запропоновано етапи впровадження складників методики. Окрему увагу приділено підготовці майбутнього вчителя музики з Китаю до проведення уроків Пекінської опери, що увійшли до навчальних планів багатьох шкіл Китаю.