Теоретично та практично доведено високу педагогічну ефективність музично-драматичної діяльності старшокласників, спрямовану на формування у них інтересу до європейського класичного мистецтва. Уточнено поняття інтересу, виявлено його основні психологічні механізми. Розроблено багатовимірну типологію, набув подальшого розвитку рівневий підхід до аналізу інтересу. Інтерес тлумачиться як неіндиферентне ставлення суб'єкта до певного предмету або процесу, яке породжується відповідним комплексом потреб, характеризується особливим режимом перебігу психологічних процесів, служить мотивом поведінки суб'єкта та виявляється в його діяльності. Встановлено специфіку інтересу до мистецтва й особливості та структуру художніх інтересів у школярів старших класів. Розроблено методику занять в умовах музично-драматичної студії, засновану на схильності школярів до ігрової діяльності. Встановлено основні принципи, умови, форми та методичні прийоми роботи. Методика охоплює широкий комплекс видів художньої діяльності, до якого входять: художнє сприйняття, створення і сценічне втілення музично-драматичного твору, вибір сюжету, написання лібрето, композиція і підбір музики, розробка режисерського проекту, акторська робота, колективний і сольний спів, танець і мімічні дії, оформлення сцени. Запропоновано методику діагностики сформованості інтересу старшокласників до європейського класичного мистецтва. Результати формуючого експерименту підтверджують справедливість запропонованих теоретико-методологічних положень. Показано, що заняття в музично-драматичної студії за розробленою методикою здатні позитивно і суттєво впливати на сферу інтересів старшокласників до європейського класичного мистецтва.