Лігнін гідролізний активовано меленням у кульовому млині протягом різних відрізків часу. Встановлено, що розмелювання до ЗО хв підвищує хімічну активність лігніну, в цьому разі збільшується його дисперсність і насипна щільність, а після введення в 3 %-й розчин NaCl спостережено максимальний зсув електродного потенціалу СтЗ у негативний бік. Подальше збільшення часу розмелювання призводить до злипання часток лігніну в конгломерати та зниження активності. Установлено, що свіжорозмелений протягом ЗО хв порошок лігніну гідролізного, введений у покриття НЦ-110, підвищує його стійкість у разі нанесення на іржаву металеву поверхню у порівнянні з покриттям, що включає нерозмелений порошок.

Розроблено протикорозійний наповнювач з рослинних кісточкових відходів, що підвищує стійкість лакофарбових матеріалів, нанесених на іржу. Визначено хімічний склад кісточкових порошків та їх екстракційної частини. Установлено закономірності процесу взаємодії екстракційної частини порошкових перетворювачів іржі (ППІ) й іржі. Показано, що підвищення захисних властивостей лакофарбового грунту на його основі за умов експлуатації відбувається завдяки адгезійному механізму, який полягає в екстрагуванні хімічно активної частини ППІ у процесі вологонасичення лакофарбових матеріалів, що призводить до звуження капілярів покриття за умов набухання частинок наповнювача та сприяє гальмуванню дифузійних процесів на межі метал - покриття завдяки формуванню з іржею інертного шару низькорозчинних сполук. Розроблено технологію виготовлення ППІ, що базується на модифікації кісточкових порошків N-вмісними сполуками за методом механохімічного щеплення. Розроблено методику прискорених випробувань ефективності ППІ, що базується на визначенні швидкості корозії зразків з модельною іржею за поляризаційним методом у водних екстрактах кісточкових порошків. Базуючись на встановленому протикорозійному ефекті у сумішах ППІ з відомими пігментами, розроблено ефективні нетоксичні суміші для традиційних грунтів і формування іржі.

Визначено протикорозійний захист екстрактів різних видів рослинної сировини, які є перспективним джерелом для створення нетоксичних інгібіторів корозії, в тому числі і летких. Показано, що розроблені на основі аліфатичного аміну, гетероциклічної азотвмісної сполуки, ізопропанольних екстрактів рослинного походження композиції летких інгібіторів корозії у ході їх нанесення як із газової фази, так і контактним методом демонструють вищі захисні властивості, ніж відомий нітрит дициклогексиламіну, та забезпечують антикорозійний захист вуглецевої сталі за умов періодичної конденсації вологи. Особливістю запропонованих композицій на рослинних екстрактах є те, що вони ефективні як у початковий період корозійних випробувань, так і на його останніх стадіях.

Мета роботи - оцінювання інгібуючої ефективності двох принципово різних сортів шишок хмелю та аналіз адсорбційної здатності на поверхні заліза компонентів, що входять до складу шишок хмелю. Порівняльні дослідження протикорозійних властивостей летких фракцій "Ароматичного" та "Гіркого" сортів хмелю проведено за допомогою методу прискорених випробувань за умови конденсації вологи та за допомогою поляризаційних вимірювань. Методом квантово-хімічних розрахунків проведено аналіз адсорбційної здатності на поверхні сталі компонентів, що входять до складу шишок хмелю. Показано, що за достатньо значної різниці за генотипом протикорозійні властивості обох досліджених сортів істотно не відрізняються та забезпечують ефективний захист вуглецевої сталі за умов періодичної конденсації вологи. Встановлено, що ряд хімічних сполук хмелю володіють більш слабкою адсорбційною здатністю на поверхні за рахунок утворення м'яких комплексів, а деякі, утворюючи більш жорсткі комплекси, здатні сильніше адсорбуватися на поверхні заліза.

Досліджено компонентний склад летких сполук ізопропанольного екстракту шишок хмелю та виконано оцінку фізико-хімічних властивостей утворюваної на поверхні металу плівки. На підставі даних газової хромато-мас-спектрометрії визначено якісний склад летких сполук екстракту хмелю сорту "Ароматичний". Встановлено, що основними компонентами є терпеноїди, кетони, фенольні сполуки, карбонові та фенолкарбонові кислоти. Розглянуто можливість застосування ізопропанольного екстракту шишок хмелю як леткого інгібітору атмосферної корозії у вигляді розчину та інгібітованого паперу. Досліджено вплив часу формування захисної плівки на її протикорозійні властивості. Досліджено вплив летких сполук ізопропанольного екстракту на кінетику парціальних електродних реакцій. Показано, що леткий інгібітор є інгібітором анодного типу, оскільки впливає на механізм протікання анодної реакції розчинення металу. Встановлено, що використання як інгібітору летких фракцій екстракту шишок хмелю приводить до утворення плівки, що сприяє зсуву корозійного потенціалу в позитивну сторону та зниженню швидкості корозії. Максимальне збільшення гідрофобності і зсув потенціалу корозії в позитивну сторону спостерігається після попередньої обробки сталі протягом 2-х діб у парах летких сполук екстракту.

Обгрунтовано доцільність розподілу планування ризиків у діяльності підприємств харчової промисловості на стратегічне та оперативне. Визначено послідовність етапів формування та реалізації стратегічного та оперативного планування ризиків, враховуючи специфіку підприємств харчової промисловості, їх розмір та значення системи ризик-менеджменту на підприємстві.

За допомогою методу газової хромато-мас-спектрометрії визначено компонентний склад летких фракцій ізопропанольного екстракту шроту ріпаку (родини Brassicaceae). Встановлено, що їх основними інгредієнтами є глікозиди, кетони, альдегіди, насичені і ненасичені жирні кислоти та стероїди. Виявлено, що екстракт забезпечує високий рівень протикорозійного захисту металу як леткий інгібітор корозії за умов періодичної конденсації вологи. Зафіксовано, що швидкість корозії сталі знижується зі збільшенням його концентрації, а процес формування плівки з парової фази має пролонгований характер. Плівка, утворена на поверхні сталі з парогазової фази екстракту, забезпечує ефект післядії на рівні 90 % за періодичної конденсації вологи впродовж 504 год.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Р663.11

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж101341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом газової хромато-мас-спектрометрії визначено компонентний склад летких фракцій ізопропанольного екстракту грон винограду (Vitis). Встановлено, що їх основними інгредієнтами є альдегіди та терпенові сполуки. На основі квантово-хімічних розрахунків проведено прогнозне оцінювання адсорбційної здатності основних компонентів екстракту: бензойного, коричного та бузкового альдегідів та терпенових сполук - неролу та ліналоолу. За допомогою програми HyperChem7.00 розраховано електронні параметри: енергію вищої зайнятої вакантної орбіталі (Е ВЗМО), енергію нижчої вакантної молекулярної орбіталі (Е НВМО), енергію щілини (Δε) та ін. Виявлено, що всі досліджувані молекули мають здатність бути донорами електронів при адсорбції на поверхні заліза, мають низькі значення енергії щілини та електронегативності, що вказує на їх високу реакційну здатність. З'ясованоно, що всі досліджувані сполуки мають високі нуклеофільні властивості за рахунок низького значення індексу електрофільності.

За фізико-хімічними показниками - вміст хлоридів, масова частка поверхнево-активних речовин (ПАР), pH середовища, пінотвірна здатність - проведено визначення та порівняння якості і безпечності використання піномийних косметичних засобів для волосся вітчизняного та закордонного виробництва, представлених на сьогодні на споживчому ринку України. З'ясовано, що активними мийними компонентами засобів для догляду за волоссям є комплекс безпечних у використанні оксиген-, нітроген- та сульфуровмісних органічних сполук. Методом квантово-хімічних розрахунків молекул досліджено квантово-хімічні характеристики аніонних ПАР та показано механізм їх мийної дії.

Мета роботи - порівняльне дослідження якісного складу, а саме біологічно активних сполук ізопропанольного і водно-ізопропанольного екстракту відходів виноградної промисловості і вичавків винограду гібридного сорту Vitis labrusca x Vitis vinifera. Методом газової хромато-мас-спектрометрії вивчено компонентний склад досліджуваних екстрактів вичавків винограду (сімейства Vіtis сорту Vitis labrusca x Vitis vinifera). У складі ізопропанольного екстракту вичавків винограду міститься 21 індивідуальний компонент, загальний обсяг яких більше 0,1 %. Аналіз складу показав, що основними компонентами є альдегіди (капроновий, енантовий, фенілацетальдегід, бутаналь, нонаналь, цитраль), жирні кислоти (гексадеканова, лінолева і (9Z)-Октадеценова кислоти), а також терпенові сполуки. У складі водно-ізопропанольного екстракту додатково ідентифіковані фенольні сполуки. Значну частину біологічно активних речовин становлять альдегіди і жирні кислоти. ІЧ-спектральний аналіз підтверджує наявність в екстрактах вичавків винограду сполук, встановлених мас-спектральним аналізом.

Гравіметричними та електрохімічними поляризаційними дослідженнями виявлено, що ізопропанольний екстракт шроту ріпаку є ефективним летким інгібітором атмосферної корозії міді. Встановлено, що під час формування ефективність дії поверхневої плівки залежить від складу парогазової фази, а за умов зволоження поверхні металу швидкість корозії визначає швидкість катодного процесу відновлення атмосферного кисню. Під час оцінки адсорбційної активності органічних молекул за індексами реакційної здатності, а також вивчення морфології поверхні зразків зроблено припущення, що ефективність дії ізопропанольного екстракту на початковій стадії обумовлена хемосорбцією летких органічних компонентів шроту ріпаку, які в подальшому взаємодіють між собою та трансформуються в поверхневу фазову плівку, яка містить іони міді, воду та органічні речовини.

Теоретично обгрунтовано і експериментально доведено механізм утворення та компонентний склад захисної плівки, сформованої на поверхні під час обробки сталі екстрактом шроту ріпаку як летким інгібітором корозії. Методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджена динаміка зміни компонентного складу летких сполук ізопропанольного екстракту шроту ріпаку (родини Brassicaceae). Вивчено вплив окремих його компонентів на корозійну поведінку сталі за періодичної конденсації вологи. Встановлено, що основними складниками, що забезпечують протикорозійну ефективність екстракту, є альдегіди, кетони та глікозиди. Запропонована модель структури захисної плівки.

Проблема погіршення екологічної ситуації стає все більш актуальною. Тому пріоритетним напрямком є використання екологічно чистих продуктів. На сьогодні недостатньо наукової інформації про компонентний склад різних рослин, тому необхідно знайти нові джерела для виділення природних активних сполук та одержання різних продуктів. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про поліфенольний склад абрикосових побічних продуктів, одержаних шляхом екстракції водою. Зазначено, що інформація про компонентний склад спиртового екстракту абрикосових вичавків є дуже обмеженою, наявне недостатне вивчення комплексної характеристики компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Інгібуюча ефективність рослинного екстракту не досліджена. Вивчено комплексну характеристику компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Одержано екстракти пропан-2-оломта сумішшю силікону і пропан-2-ол абрикосових вичавків характеризуються за допомогою методів ІЧ, УФ-спектроскопії та газовою хромато-мас-спектрометрії (GC/MS). Показано, що значно різні класи сполук та їх кількість були екстраговані різними системами розчинників. Різні розчинники мають бути використані для вивчення характеристик різних композицій активних сполук у різних хімічних технологіях. Найбільш ефективним розчинником для сумарних екстракційних сполук з абрикосових вичавків була суміш пропан-2-ол та D5. Підтверджено наявність альдегідів і терпових спиртів у екстрактах абрикосових вичавків. Екстракт вичавків абрикоса досліджено як новий екологічно безпечний леткий інгібітор атмосферної корозії сталі. Протикорозійні властивості оцінено за допомогою масометричного методу. Висновок: відходи абрикоса (Prunus armeniaca L.) є перспективними для його подальшого вивчення та використання сировини як джерела біологічних активних речовин у розробці нових функціональних продуктів. Це попереднє дослідження надає уявлення про ізоляцію основних активних компонентів, присутніх у вичавках абрикоса, а також сприяє розробці біологічно активних сполук із сировини.

Наведено загальні відомості про кристалічні й аморфні тверді тіла як конденсовані системи, сучасні дані про симетрію й основні структурні типи кристалічних твердих тіл, хімічні зв'язки, зонну структуру, дефекти структури, особливості структури та властивості поверхні. Розглянуто дифузійні процеси, їх роль в механізмі та кінетиці хімічних реакцій за участю твердих тіл, особливості аморфних (склоподібних) твердих тіл і їх застосування.