Ефективна виплавка чавуну в доменних печах давно вимагає використання однорідного офлюсованого і окускованого залізовмісного матеріалу - "локальних спеків", отриманих за технологією виробництва окатишів з високим вмістом заліза і залишковим вуглецем, мінімальним вмістом кремнезему, високими характеристиками міцності в холодному стані, а також в процесі нагрівання і відновлення в доменній печі.

Проаналізовано мінералогічний і хімічний склади, а також величину і склад обмінного комплексу різних бентонітових глин. Представлений аналіз показників міцності окатишів з використанням бентонітів із лужним і лужноземельним обмінним комплексом. Показано, що незважаючи на низьке набухання лужноземельних бентонітів, якість окатишів з цими бентонітами в деяких випадках незначно, а в певних умовах і не поступається якістю окатишам із лужними бентонітами при однаковій витраті сполучного.

Присвячено підвищенню ефективності процесів огрудкування, вдосконаленню відомих і розробці нової технології отримання залізорудної сировини, що відповідає всім вимогам сучасної доменної плавки. Проаналізовано сучасний стан теорії та практики виробництва огрудкованих залізорудних матеріалів. Розглянуто основні тенденції підвищення ефективності огрудкування залізорудної сировини, проведена оцінка впливу технологічних параметрів процесів огрудкування на якість готового продукту. Проаналізовано можливі шляхи вдосконалення технологій отримання та підвищення якості виробленої сировини. Досліджено вплив способів збагачення на властивості неофлюсованих окатишів. Відзначено, що найкращі властивості мають окатиші з концентрату, отриманого магнітно-флотаційним способом збагачення. Доведено позитивний вплив низькотемпературних силікатів нерудної частини на металургійні властивості неофлюсованих і офлюсованих окатишів. Розроблено технологію отримання обпалених окатишів з максимальним вмістом в них залишкового вуглецю, що включає технологію отримання сирих окатишів із закатаним всередину антрацитом і технологічні режими термозміцнення з підвищеними швидкостями нагріву та охолодження в окислювальній і слабкоокислювальній атмосферах. Розроблено і випробувані склади шихт для отримання низько- і високотемпературних сирих окатишів, їх співвідношення в сумішах і режими термообробки для отримання офлюсованих локальних спеків для доменної плавки, які містять в своєму складі підвищений вміст заліза і залишковий вуглець, володіють оптимальними показниками металургійних характеристик і відповідають усім вимогам доменної плавки.

Проведено лабораторні випробування по визначенню придатності різних за мінералогічним складом і обмінним іонним комплексом бентонітових глин для виробництва окатишів. Показано, що міцність на удар і опір стисненню сирих окатишів при дещо підвищеній питомій витраті бентоніту Черкаського лужноземельного бентоніту не поступається цим же властивостям окатишів з використанням в якості сполучного лужного порівняльного бентоніту.

Проведено дослідження та аналіз причин додувок сталі в конверторі з розробкою заходів по їх зменшенню. Запропоновано шляхи усунення додувок плавок в залежності від шихтових умов, зокрема, різних категорій лому за рахунок більш точної шихтовки плавки та проведення коригувальних технологічних операцій під час продувки металевого розплаву.

Розроблено і випробувано технології отримання нових видів огрудкованого залізорудного матеріалу і моносировини для доменної плавки, що володіють кращими металургійними характеристиками агломерату і окатишів та мають в своєму складі підвищений вміст заліза і залишковий вуглець. Використання цього матеріалу в доменному виробництві дозволить істотно поліпшити техніко-економічні показники виплавки чавуну.

Отримано новий параметр киснево-конвертерного процесу (температура випромінювання поверхні реакційної зони), що дозволяє здійснювати контроль плавки протягом всієї її тривалості. В основі алгоритму, який розраховує цей параметр, лежить вимір потужності теплового потоку, що отримує охолоджуюча вода.

Розглянуто питання використання ІКТ та міжтрандисциплінарних підходів для формування метапредметних компетентностей учнів на уроках біології засобами "перевернутого навчання", формування математичної компетентності школярів шляхом упровадження елементів stem-освіти на уроках математики. Охарактеризовано сучасні аспекти формування компетенцій у студентів на основі когнітивності в цифровій економіці, розкрито місце і роль освіти в формуванні громадянських компетентностей та єдиного європейського освітнього середовища. Наведено компаративний аналіз вербальної та невербальної поведінки у взаємодії культур (на прикладі Великобританії, США та України).

Виконано комплексні дослідження фізико-хімічних властивостей і металургійної цінності марганцевої сировини різних родовищ, що використовуються при виробництві феросплавів в рудовідновних печах підвищеної потужності. Розглянуто питання повернення у виробництво продуктів збагачення сировини і відходів феросплавного виробництва, використання яких в металургійному переділі без підготовки і огрудкування неможливо. Зіставлені вимоги до показників якості марганцевих руд і концентратів за нормативними документами різних країн. Досліджено металургійні властивості і кінетичні закономірності відновлення зразків марганцевої сировини різних родовищ.

Розглянуто можливість організації повітряної класифікації обпалених окатишів на відкритих складах готової продукції. Досліджено особливості вибору конструктивних умов аеродинамічного сортування окатишів, що забезпечують максимальні і достатні відстані між частинками різних розмірів на встановленому горизонті для сортування окатишів за їх розмірами. Теоретично показана можливість класифікації обпалених окатишів повітряним потоком з відділенням необхідних крупності і кількості фракцій при їх вивантаженні зі стрічкового конвеєра.

Виконано порівняльний аналіз хімічного, мінералогічного складів та фізичних характеристик імпортних та вітчизняних марганцевих руд та концентратів, а також досліджені закономірності трансформації фазового складу у процесі відновлювально-теплової обробки. Розроблено технологію переробки дрібнодисперсних марганцевих матеріалів, концентрату збагачення шламів та пилу виробництва феросплавів, що включає їх часткове доподрібнення та підсушування, змішування, гранулювання та агломерацію у високому шарі. Визначено оптимальні параметри агломерації, що дозволяють проводити процес без зниження технологічних показників при використанні в аглошихті 30 - 45 % концентрату високоінтенсивної магнітної сепарації.

Виконано ситовий аналіз матеріалу вихідної проби залізної руди із аравійсько-нубійського щита, що надійшов на дослідження. Проведений хімічний аналіз різних проб на вміст загального заліза та кремнію показав рівномірний розподіл компонентів по класам. Виконаний первинний огляд уламків +5 мм, котрий показав, що вони складаються, в основному, з двох компонентів - відокремлення кварцу і цементу, що їх зв'язує. За результатами аналізу виділено чотири типи уламків за вмістом цементу, котрий представлений сурико-охристо-глинистим цементом: мало-глиниста зі вмістом 5 - 10 % цементу, середньо-глиниста зі вмістом 10 - 50 % цементу, глиниста зі вмістом більше 50 % цементу і убого-глиниста. Проведена рудорозборка матеріалу із виділенням п'яти мінералого-петрологічних різновидів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л523.012.1

Рубрики:

Дозування і змішування компонентів шихти

Шифр НБУВ: Ж69254:Техн.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробка удосконаленої технології спікання агломерату, що дозволяє підвищити питому продуктивність аглопроцесу, знизити питому витрату вуглецю твердого палива, зменшити вміст залишкового вуглецю та дріб'язку в агломераті, а також покращити характеристики міцності агломерату. Для дослідження режимів агломераційного спікання двошарових шихт використовувалися лабораторні напівпромислові установки агломераційного цеху ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Навчально-наукового технологічного інституту Державного університету економіки і технологій. Відпрацювання технологій отримання лабораторних шихт здійснювалося на лабораторному барабанному огрудкувачі. Визначення металургійних характеристик палива та огрудкованих матеріалів проводилося за методами Державних стандартів України: ДСТУ 4703:2006, ДСТУ 3206-95, ДСТУ 3200-95, ДСТУ 3202-95, ДСТУ 3205-95. Вперше науково обгрунтовані оптимальні співвідношення кількості твердого палива, його крупності та реакційної здатності у верхньому та нижньому шарах аглошихти при її двошаровому спіканні. Розроблено вдосконалену технологію виробництва агломерату з оптимізацією витрати, гранулометричного складу та реакційної здатності твердого палива в шарах агломераційної шихти. Проведені дослідження з вивчення режимів спікання двошарових шихт з різною кількістю та реакційною здатністю твердого палива у верхньому та нижньому шарах шихти, що спікається. У базову шихту вводили всю задану кількість палива з однаковою середньою реакційною здатністю (CRI = 36,7 %). У дослідну шихту попередньо вводили до 30 % необхідної питомої витрати вуглецю, що вноситься високореакційним (CRI >> 37 %) твердим паливом, а решту необхідного вуглецю розподіляли нерівномірно по шарам шихти. У верхній шар вводили вуглецю на 5 - 15 % більше необхідної витрати на шар у вигляді високореакційного палива, а в нижній - на 2 % менше від необхідного у вигляді низькореакційного палива, моделюючи процес двошарового спікання шихти. Показано, що запропонована та відпрацьована технологія дозволяє підвищити продуктивність процесу виробництва агломерату, знизити питому витрату вуглецю твердого палива, зменшити вміст залишкового вуглецю та дріб'язку в агломераті, а також покращити характеристики міцності агломерату.