Виявлено експресію PKD1- та РКD2-кіназ як в умовно-нормальних та реактивно змінених тканинах шлунка, так і в тканинах шлунка хворих на аденокарциному. Показано, що рівень експресії, аутофосфорилювання та внутрішньоклітинна локалізація PKD1/2-кіназ корелює зі ступенем диференціювання аденокарцином. Пухлини з помірним ступенем диференціювання мають високий рівень експресії та аутофосфорилювання PKD1/2 у цитоплазмі та ядрі клітин, а низькодиференційовані аденокарциноми при виявленні PKD1/2-кіназ характеризуються низьким рівнем імуногістохімічної реакції у цитоплазмі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: РА391476 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження останніх років свідчать про вплив протеїнкіназ родини PKD на біологічні властивості як нормальних, так і злоякісно трансформованих клітин. Диференційна експресія генів протеїнкіназ родини PKD виявлена в пухлинах різного гістогенезу. Ці протеїнкінази активуються ростовими факторами, за антигенної стимуляції та оксидативного стресу клітин, що зазвичай спостерігається під час прогресії злоякісних новоутворень. Представники родини PKD регулюють міжклітинні контакти шляхом впливу на адгезивні властивості клітин. Протеїнкінази цієї родини залучені до регуляції процесів проліферації та програмованої смерті клітин. Вони беруть участь в епігенетичній регуляції активності генів. Тому вивчення диференційної експресії та активності окремих протеїнкіназ цієї родини в первинних пухлинах у контексті розповсюдження пухлинного процесу та прогнозу перебігу захворювання може бути перспективним об'єктом трансляційних досліджень в онкології. Це сприятиме розробці нових підходів до диференційної діагностики злоякісних новоутворень різного гістогенезу та спрямованій терапії пухлин, а також оцінки прогнозу перебігу захворювання.

Мета роботи - розробка та апробація економіко-математичної моделі контролю виникнення світових фінансових криз на основі реалізації точок контролю макроекономічних індикаторів фінансових криз. На основі ретроспективного дослідження історії розвитку світових фінансових криз і аналізу наукових джерел виділено основні макроекономічні індикатори, які можуть сигналізувати про розвиток фінансової кризи: сальдо платіжного балансу; відношення зовнішнього боргу до ВВП країни; волатильність обмінного курсу; співвідношення темпів зростання міжнародних резервів країни та імпорту. Запропоновано економіко-математичну модель контролю виникнення світових фінансових криз на основі реалізації точок контролю макроекономічних індикаторів фінансових криз, яка може стати основою формування систем раннього попередження світових фінансових криз для забезпечення фінансової безпеки країн. Модель дозволяє здійснювати моніторинг і розрахунок основних оціночних індикаторів і формувати інформаційний базис для розробки управлінських рішень з метою уникнення настання фінансових криз або зниження негативних наслідків завдяки їх ранньому виявленню. Практичну апробацію запропонованої моделі проведено на прикладі розвинутих країн і країн, що розвиваються та відіграють системно важливу роль у світовій економіці, а також на прикладі України. Побудовано матрицю відповідності оптимальних значень основних макроекономічних індикаторів фінансових криз і визначено найбільш імовірні джерела розвитку фінансової кризи.

Мета роботи - розвиток теоретичних основ дослідження причин і наслідків світових фінансових криз, а також систематизація типології світових фінансових криз для визначення дієвих та ефективних заходів впливу на їх перебіг і зниження втрат від їх наслідків. Учені-економісти різних наукових шкіл дають неоднакові пояснення, визначення та обгрунтування сутності та причин розвитку світових фінансових криз. У всіх випадках світові фінансові кризі охоплюють фінансові ринки, грошовий обіг і кредит, міжнародні фінанси; проявляються через стрімке зростання процентів, боргів, скорочення кредитів, масштабне падіння курсу цінних паперів, масові збитки на ринку деривативів, неконтрольоване зниження курсів валют тощо. Запровадження дієвих та ефективних заходів щодо раннього попередження світових фінансових криз може значно впливати на їх перебіг і знизити втрати від їхніх дій і наслідків. Запропоновано типологію світових фінансових криз, яка враховує звіязки їх причин і наслідків за ознаками: охоплення грошово-фінансової системи, рівень міжнародних економічних відносин і збурювальні фактори. Останні викликають світові фінансові кризи за рахунок реалізації причинно-наслідкових економічних механізмів. У результаті виникають суперечності між економічними потребами та грошово-фінансовою системою.

Мета роботи - формування моделі контролю та оцінки ризику зовнішньоекономічної безпеки (ЗЕБ) національних економік в умовах світових криз. Її реалізація дасть змогу вчасно враховувати ймовірні майбутні загрози ЗЕБ і запроваджувати ефективні механізми їх гасіння або зниження в теперішньому часі для формування оптимальної траєкторії розвитку зовнішньоекономічних відносин. Обгрунтовано, що як прогнозні значення індикаторів ЗЕБ для формування моделі контролю та оцінки ризику ЗЕБ національних економік доцільно включити такі показники: рівень відкритості економіки; коефіцієнт покриття експортом імпорту; темпи зростання експорту та імпорту; частка імпорту у внутрішньому споживанні країни; рівень безробіття. Як метод прогнозування індикаторів ЗЕБ пропонується використовувати консенсус-прогноз, що грунтується на принципі розрахунку медіан значень показників на основі експертних оцінок фахівців макроекономічного аналізу та прогнозування. Практичну реалізацію моделі контролю та оцінки ризику ЗЕБ національних економік проведено на прикладі економіки України як такої, що схильна до сильного впливу кризових явищ, що спричинюють комплекс загроз ЗЕБ. Прогнозний рівень ризику ЗЕБ для України за песимістичною та ймовірною оцінкою є небезпечно високим, за оптимістичною - високий. Це означає наявність дестабілізаційного негативного впливу кризових явищ на зовнішньоекономічну діяльність національної економіки та суттєве зниження її функціональності. Для забезпечення належного рівня ЗЕБ України в умовах кризових явищ необхідним є: удосконалення нормативно-правової бази шляхом запровадження обов'язкової норми розрахунку індексу ЗЕБ щороку та прогнозного значення рівня ризику; запровадження механізмів збільшення ролі України в системі світової торгівлі за рахунок розвитку високотехнологічних галузей економіки, зокрема через залучення міжнародних інвестицій; пошук нових можливостей зовнішньоторговельного співробітництва та розвитку внутрішнього ринку.