Рассмотрена нечеткая модель управления регулятором напряжения трансформатора. Эмпирические знания представлены в форме эвристических правил, которые используются для регулирования напряжения на выводах силового трансформатора. В качестве алгоритма нечеткого вывода используется алгоритм Мамдани. Составлены 15 правил продукций регулирования, разработаны графики функций принадлежностей для термов выходных лингвистических переменных и приведен конкретный пример реализации алгоритма.

Розроблено нечітку модель у вигляді правил-продукцій, на підставі експертних опитувань, для запобігання поглинанням промивальної рідини під час буріння свердловин на нафту і газ. Наведено конкретний приклад фаззі-керування і показано результат програми імітації для випадку коли параметр потоку промивальної рідини ПТ = -8,1, швидкість зміни потоку рПТ = 0,3: напруга двигуна відповідно НД = -3,4.

Розглянуто розробку інтелектуального мікропроцесорного пристрою, що базується на нечіткій логіці, призначеного для автоматизованого контролю технічного стану породоруйнівного інструменту в реальному масштабі часу.

Розглянуто питання кластеризації даних за допомогою методів нечіткої логіки. Описано алгоритм кластеризації. Проаналізовано необхідні для проведення кластеризації вхідні дані і розроблено програмне забезпечення на підставі пакета Matlab. Описано алгоритм роботи програми нечіткої кластеризації і наведено результати її роботи. Спроектовано систему автоматизованого контролю властивостей гірських порід на базі нечіткої кластеризації і системи "Контур-2".

Розроблено систему нечіткого виводу регулювання напруги мережі з використанням графічного середовища системи Matlab. Для розв'язання задачі використано засоби нечіткої логіки і теорії нечітких множин, побудовано функції належностей вхідних і вихідних змінних. Задано правила нечіткого виводу, показано вікно перегляду правил після виконання процедури нечіткого виводу для конкретних вхідних змінних. Для загального аналізу розробленої моделі наведено візуалізацію відповідної поверхні нечіткого виводу, яка дозволяє встановити залежність значень вихідної змінної від значень вхідних змінних нечіткої моделі системи керування напругою електричної мережі. Визначення даної залежності є, по суті, розв'язком задачі, відомої в класичній теорії керування як задача синтезу керуючих збурень.

Розглянуто питання системи контролю (СК) з метою запобігання прихопленням бурильної колони (БК) у процесі буріння, що базується на аналізі нечіткої (нечислової) інформації про параметри процесу буріння. Наведено лінгвістичний опис технологічних ситуацій виникнення прихоплень БК у процесі буріння свердловин, яким керуються технологи-оператори під час прийняття рішення про можливе прихоплення БК з метою його запобігання. Відзначено, що СК контролює параметри процесу буріння в реальному часі за умов невизначеності, а також допоможе досягти вищих техніко-економічних показників та запобігти прихопленню БК.

Наведено теоретичний опис побудови різних математичних моделей і їх ідентифікації за експериментальними даними. На підставі експериментальних даних свердловини N 2 Новомихайлівської світи розроблено реальні моделі викривлення свердловини, а саме: кореляційна, спектральна і вісім параметричних, а також проведено їх ідентифікацію. За числовими оцінками середньоквадратичного розузгодження керувальних рішень визначено оптимальну модель вигляду arx 321. У програмному середовищі Matlab побудовано різні характеристики розроблених моделей: перехідні, імпульсні, частотні і спектральні.

Розглянуто інформаційну систему контролю і керування процесом буріння, призначену для прогнозування поведінки свердловини задовго до початку ускладнення, що дозволяє спокійній обстановці прийняти технічно грамотні рішення і, зрештою, призводить до оптимізації процесу буріння. На підставі експертних опитувань розроблено нечітку інформаційну модель у вигляді правил-продукцій з метою запобігання поглинання промивальної рідини у процесі буріння свердловин на нафту і газ.

Розроблено модель процесу керування каталітичним реактором з постійним перемішуванням у вигляді нейронної мережі, яка використовується в нафтогазовій галузі для прогнозування поведінки цієї мережі після надходження випадкових вхідних сигналів керування. Досліджено модель і проведено аналіз одержаних даних, з яких видно, що реакція системи керування на ступінчасті збурення із випадковою амплітудою цілком задовольняє вимогам до проектування систем, оскільки має коливний характер з достатньо швидким затуханням (20 секунд).

Розглянуто проблему використання штучного інтелекту для вирішення питань підтримки прийняття рішень у процесі буріння нафтогазових свердловин. Проаналізовано основні напрямки штучного інтелекту. Шляхом порівняння позитивних та негативних сторін кожного з методів обрано метод, придатний для вирішення проблеми підтримки прийняття рішень у разі буріння свердловин на нафту та газ. Запропоновано новий підхід до проектування інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень за нечітких умов, що полягає в системній інтеграції різних методів моделювання нечітких знань та процесів, зокрема процесу буріння свердловин на нафту і газ за умов ускладнень, що базується на нечіткій логіці, методи, які використовують штучні нейронні мережі з точними методами і моделями пошуку рішень, а також методи імітаційного моделювання. Запропонований підхід дозволяє створити інтелектуальну систему підтримки прийняття рішень, що забезпечить розв'язання складної задачі управління за умов ускладнень, тобто статистичної та структуральної невизначеностей, яка навчається на нагромадженому досвіді та адаптується до змін умов функціонування.

Наведено теоретичний опис побудови різних математичних моделей і їх ідентифікації згідно з експериментальними даними. На основі експериментальних даних свердловини № 3 Новомихайлівської світи побудовано реальні моделі викривлення свердловини, а саме: кореляційна, спектральна, та вісім параметричних, а також проведена їх ідентифікація. За числовими оцінками середньоквадратичного розузгодження керуючих рішень визначено оптимальну модель вигляду arx 321. За розробленими моделями побудовано різні характеристики: перехідні, імпульсні, частотні і спектральні в программному середовищі Mailab.

Метою дослідження є встановлення залежностей та розробка математичних описів, а також побудова комбінованих (статистичних та нечітких) моделей основних агрегатів магістрального нафтопроводу (станції підготовки нафти; нафтоперекачувальні станції і лінійні частини) за умов невизначеності, пов'язаної з випадковістю і нечіткістю вихідної інформації. Запропоновано алгоритм синтезу моделей на основі нечітких рівнянь множинної регресії, за допомогою яких побудовано нечіткі моделі, що описують продуктивність агрегатів. Розроблену методику параметричної ідентифікації нечітких коефіцієнтів регресії, яка успішно апробована у ході оцінювання нечітких коефіцієнтів розроблених моделей, можна використовувати в системі контролю з використанням дистанційних засобів комунікації.

Досліджено актуальну науково-практичну задачу, яка полягає у аналізі існуючих способів і методів виявлення витоків й несанкціонованих відборів нафти з магістрального нафтопроводу та встановленню шляхів подальшого удосконалення АСК. Досліджено і проаналізовано методи і способи сучасних систем виявлення витоків, проведена оцінка ефективності автоматизованих систем виявлення несанкціонованих витоків і відборів нафти з магістральних нафтопроводів на основі інтелектуальних технологій, у тому числі побудованих на основі методів нечіткої логіки за вісьмома ознаками.

Проаналізовано стан теплової енергетики України, що використовує переважно паровий спосіб генерації електричної енергії. Більшість вугільних блоків працюючих ТЕС вичерпали свій технологічний ресурс, проте при нестачі маневрових потужностей використовуються у непроектних напівпікових та пікових режимах. Запропоновано при переоснащені ТЕС перевагу надавати комбінованим парогазовим енергетичним установкам, які характеризуються кращими маневровістю та мобільністю. Досліджено функції передачі основних блоків парової генерації електричної енергії, що надасть змогу при комбінуванні із газовою генерацією розширити діапазон зміни потужності та швидкість її набору.

На підставі аналізу теплоенергетичних процесів проведено моделювання та ідентифікацію основних блоків ТЕС з метою підвищення ефективності роботи та надійності функціонування систем автоматичного регулювання інерційних контурів котлоагрегатів ТЕС, що забезпечує зниження чутливості систем до невизначеностей параметрів самого об'єкта, зовнішніх збурень, зміни запізнювання у часі по каналах керування і збурення, та гарантує при цьому задану якість регулювання у маневрових режимах роботи. Досліджені функції передачі (структури моделі) легко реалізовуються програмно-технічним шляхом і не вимагають для своєї реалізації додаткової регулюючої апаратури, додаткових каналів вимірювання сигналів або спеціальних давачів.